Справа № 953/4081/24
н/п 2-п/953/32/25
"19" травня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
встановив:
16 липня 2024 року заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 2 000 грн. з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 14.05.2024 і до закінчення ОСОБА_4 навчання.
25.04.2025 відповідачем подана заява про перегляд вищезазначеного рішення з посиланням на відсутність свого належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.
У судовому засіданні відповідач заяву підтримав. Пояснив, що не проти сплачувати аліменти, однак позивач не мала розголошувати його особисті данні, звертаючись до суду, не вказала його контактний номер мобільного телефону, а також мала реальну змогу домовитись про сплату аліментів у позасудовому порядку.
Представник позивача проти скасування заочного рішення заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, доходить наступного:
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як передбачено ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Таким чином, підставою скасування заочного рішення є одночасна сукупність двох умов: поважність причин неявки в судове засідання та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у судові засідання 13.06.2024, 16.07.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , повернутими органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
До повноважень суду встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дійне віднесено. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Докази, не досліджені судом, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що є обов'язковою умовою скасування заочного рішення згідно приписів ст.288 ЦПК України, відповідачем не зазначені.
Зважаючи на викладене, підстави скасування заочного рішення відсутні.
Оцінюючи інші доводи відповідача, зокрема, щодо не зазначення позивачем його мобільного номеру телефону, долучення до матеріалів справи копії його РНОКПП та інше, суд враховує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Зважаючи на вищевказані положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом досліджені усі необхідні основні питання, важливі при вирішенні питання про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024.
Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Єфіменко