03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5362/2025
23 квітня 2025 року м. Київ
Справа № 359/2527/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2024 року, постановлену у складі судді Журавського В.В., про відмову у забезпеченні позову
у справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області як правонаступника Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень та повернення земельних ділянок та за зустрічним позовом ОСОБА_13 до Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання добросовісним набувачем,
встановив:
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаною заявою, якою просить: поновити провадження у цивільній справі №359/2527/21 та прийняти заяву про забезпечення позову; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, а саме з кадастровим номером 3220887000:03:002:0267, яка належить ОСОБА_4 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0268, яка належить ОСОБА_5 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0264, яка належить ОСОБА_3 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0263, яка належить ОСОБА_2 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0261, яка належить ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266, яка належить ОСОБА_14 , а також з кадастровими номерами 322088700:03:002:0142, 322088700:03:002:0259, 322088700:03:002:0262, 322088700:03:002:0265, 322088700:03:002:0269, які належать ОСОБА_6 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заступник керівника Київської обласної прокуратури вказав, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа №359/2527/21 за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради Бориспільського району до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та інших про повернення земельних ділянок водного фонду та скасування рішень про їх державну реєстрацію.
В ході розгляду вказаної цивільної справи відповідачами відчужено спірні земельні ділянки на користь третіх осіб. Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2021 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145, ОСОБА_15 на користь ОСОБА_8 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0258, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0260, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_15 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0258, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0142.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року було частково задоволено заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 322088700:03:002:0145, 322088700:03:002:0258, 322088700:03:002:0142.
Крім цього, за наслідком моніторингу актуальності власників спірних земельних ділянок було встановлено, на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2012 року ОСОБА_16 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266 на користь ОСОБА_14 , однак реєстрація права власності була проведена 13.03.2024 року. Вказаними діями відповідачі цілеспрямовано вживають заходи з метою ускладнення чи унеможливлення повернення у власність держави спірних земельних ділянок.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2024 року у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець Ігор звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви у повному обсязі.
Вважає висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову про незалучення до участі в справі ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та відсутності фактів відчуження спірних ділянок в ході - судового розгляду справи, як обставину, що виключає необхідність накладення на них арешту, такими, що не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_6 є первісним відповідачем у вказаній справі, зокрема, за позовними вимогами щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0142, 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269. Наведене, підтверджується матеріалами справи та відомостями офіційного веб-порталу «Судова влада України». Таким чином, доводи суду у цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.
З приводу незалучення ОСОБА_14 до участі в справі, слід зазначити, що саме реєстрація за нею в ході судового розгляду даної справи 13.03.2024 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266 (підстава-договір купівлі-продажу вказаної ділянки від 28.08.2012 № 1319) і слугувала підставою для ініціювання обласною прокуратурою питання щодо необхідності накладення на спірні ділянки арешту.
При цьому, обласною прокуратурою одночасно з указаною заявою про забезпечення 09.08.2024 року подано до Бориспільського міськрайонного суду заяву про залучення ОСОБА_14 до участі у справи, як співвідповідача, по якій судом до цього часу жодного рішення не прийнято.
Що стосується ОСОБА_18 , то спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0269 зареєстрована ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже у ході розгляду Бориспільським міськрайонним судом заяви про забезпечення позову обласної прокуратури - 16.09.2024 року (підстава-договір купівлі-продажу від 08.04.2011).
Висновки суду першої інстанції щодо наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про накладення обтяжень на земельні ділянки за кадастровими номерами 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269 є необґрунтованими, оскільки обтяження вказаних вище земельних ділянок накладено в межах цивільної справи № 359/3162/16-ц. При цьому, постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року у вказаній справі ухвалено остаточне рішення, що свідчить про наявні ризики зняття відповідного обтяження із земельних ділянок, а тому є гіпотетична можливість скасування арешту спірних земельних ділянок.
Також вважає, що відповідно до вимог ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд не позбавлений можливості розгляду заяви про забезпечення позову, у тому числі, і під час зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою. Оскільки зареєстровані за відповідачами земельні ділянки належать до земель водного фонду, права держави вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ці ділянки повернуться до державної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.
В судовому засіданні представник Київської обласної прокуратури - Білоконь І.А. підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що зі змісту Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав від 14 листопада 2024 року (а.с.43-49) вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0262 є ОСОБА_17 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266 - ОСОБА_14 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0142 - ОСОБА_6 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0261 - ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0263 - ОСОБА_2 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0264 - ОСОБА_3 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0268 - ОСОБА_5 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0267 - ОСОБА_4 .
При цьому, вказані особи набули право власності на спірні земельні ділянки задовго до відкриття провадження в цивільній справі №359/2527/21 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2021 року. Зокрема, ОСОБА_14 набула право власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2012 року, ОСОБА_6 - на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 - на підставі договору купівлі-продажу від 26 травня 2017 року, ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 18 травня 2017 року, ОСОБА_3 - на підставі договору купівлі-продажу від 18 травня 2017 року, ОСОБА_5 - на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2015 року, ОСОБА_4 - на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2016 року, ОСОБА_17 - на підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2011 року. Вказані обставини спростовують доводи прокурора стосовно того, що відповідачі цілеспрямовано вживають заходи з метою ускладнення чи унеможливлення повернення у власність держави спірних земельних ділянок шляхом відчуження їх у власність третіх осіб.
Крім цього, зі змісту ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2024 року, якою було зупинено провадження в цивільній справі №359/2527/21, не вбачається, що ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , залучені в якості відповідачів у вказаній цивільній справі.
Тому суд першої інстанції вважав, що вказані обставини в їх сукупності позбавляють можливості вирішити питання про забезпечення позову у спосіб, запропонований заступником керівника Київської обласної прокуратури, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно особи, яка не є відповідачем у справі, є прямим та грубим порушенням конституційних прав власника, гарантованих ст.41 Конституції України.
В той же час, відомості стосовно власників земельних ділянок з кадастровим номером 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269 відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім цього, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться відповідні записи про накладення арешту на вказані земельні ділянки на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2017 року у справі №359/3162/16-ц.
Приєднані до заяви про забезпечення позову інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.13-14,15-16,17-18) є неналежними доказами, оскільки не стосуються спірних земельних ділянок, на які шляхом звернення до суду з даною заявою про забезпечення позову заступником керівника Київської обласної прокуратури запропоновано накласти арешт.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважав, що у задоволенні заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову належить відмовити.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурор просить:
Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 5,5 га, які розташовані в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
№ 30697395 від 29.07.2016 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1735 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0267;
№ 23083219 від 23.07.2015 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1655 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0268;
№ 49384398 від 28.10.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_15 на земельну ділянку площею 0,317 газ кадастровим номером 3220887000:03:002:0258;
№ 56388119 від 30.01.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,2502 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0260;
№ 35251714 від 18.05.2017 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1915 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0264;
№ 35250336 від 18.05.2017 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,194 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0263;
№ 35393615 від 26.05.2017 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2151 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0261;
№ 49088704 від 09.10.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145;
№ 49088351 від 09.10.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0142.
Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду площею 5,5 га, які розташовані в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння:
- ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 0,1735 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0267;
- ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельної ділянки площею 0,1655 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0268;
- ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) земельної ділянки площею 0,317 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0258;
- ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) земельної ділянки площею 0,2502 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0260;
- ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) земельної ділянки площею 0,1915 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0264;
- ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) земельної ділянки площею 0,194 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0263;
- ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) земельної ділянки площею 0,2151 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0261;
- ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) земельних ділянок: площею 0,2618 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0259; площею 0,2154 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0262; площею 0,1897 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0265; площею 0,1652 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266; площею 0,1610 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0269; площею 2 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145; площею 1 га з кадастровим номером 3220887000:03:002:0142.
Позовна заява обґрунтована порушеннями вимог ст.ст. 20, 58, 59, 60, 61, 83, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 86, 88, 89 Водного кодексу України при відведенні у приватну власність земель водного фонду загальною площею 5,5 га на території Сошниківської сільської ради (Вороньківська об'єднана територіальна громада).
Прокурор вказував, що вказані земельні ділянки, які згідно з розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 08.07.2009 року № 2270 передані у власність громадян під ведення особистого селянського господарства, знаходяться у межах 100 метрової прибережної водоохоронної смуги Канівського водосховища на річці Дніпро, тобто є землями водного фонду.
Обставини неправомірного відведення у приватну власність спірних земельних ділянок в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України є преюдиційно встановленими фактами, які не підлягають доказуванню, адже їх істину встановлено остаточним рішенням суду, а саме постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 у справі № 359/3162/16, якою частково задоволено позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших.
Також прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову, а саме: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, а саме з кадастровим номером 3220887000:03:002:0267, яка належить ОСОБА_4 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0268, яка належить ОСОБА_5 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0264, яка належить ОСОБА_3 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0263, яка належить ОСОБА_2 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0261, яка належить ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266, яка належить ОСОБА_14 , а також з кадастровими номерами 322088700:03:002:0142, 322088700:03:002:0259, 322088700:03:002:0262, 322088700:03:002:0265, 322088700:03:002:0269, які належать ОСОБА_6 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в ході розгляду вказаної цивільної справи відповідачами відчужено спірні земельні ділянки на користь третіх осіб. Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2021 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145, ОСОБА_15 на користь ОСОБА_8 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0258, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0260, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_15 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0258, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0142.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року було частково задоволено заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 322088700:03:002:0145, 322088700:03:002:0258, 322088700:03:002:0142.
Крім цього, за наслідком моніторингу актуальності власників спірних земельних ділянок було встановлено, що 13.03.2024 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266 за ОСОБА_14 , яка була відчужена ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2012 року на користь ОСОБА_14 . Тому прокурор вважав, що вказаними діями відповідачі цілеспрямовано вживають заходи з метою ускладнення чи унеможливлення повернення у власність держави спірних земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що « з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов'язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.
Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред'явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що можливе подальше відчуження відповідачкою спірної квартири об'єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача з огляду на те, що оспорюваний у цій справі правочин не буде підставою для наступної зміни власника квартири, а тому визнання його недійсним не відновлюватиме порушене право позивача та спонукатиме останнього до ініціювання нових судових спорів. Апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні.»
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220887000:03:002:0267 3220887000:03:002:0268, 3220887000:03:002:0264, 3220887000:03:002:0263, 3220887000:03:002:0261, 3220887000:03:002:0266, 322088700:03:002:0142, 322088700:03:002:0259, 322088700:03:002:0262, 322088700:03:002:0265, 322088700:03:002:0269, 3220887000:03:002:0145, 3220887000:03:002:0258, 3220887000:03:002:0260, про що свідчить факт звернення Київської обласної прокуратури до суду з даним позовом, який обґрунтовано вищевказаними обставинами та постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 у справі № 359/3162/16, якою частково задоволено позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших про визнання недійсним розпорядження Бориспільської РДА від 08.07.2009 року № 2270.
З матеріалів справи встановлено, що предметом цього позову є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та шляхом їх повернення на користь держави з незаконного володіння відповідачів.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, по справі призначено комплексну земельно-технічну експертизу з питань землеустрою, на вирішення якої поставлено, зокрема, наступні запитання:
- Чи відповідає (відповідають), на час його розроблення, проект (проекти) землеустрою щодо відведення земельних ділянок 3220887000:03:002:0145, 3220887000:03:002:0258, 3220887000:03:002:0130; 3220887000:03:002:0267 ; 3220887000:03:002:0268 документація із землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду, а саме прибережної захисної смуги річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області) вимогам земельного законодавства, іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає (-ють), то в чому полягають такі невідповідності?
- Чи визначено технічною документацією прибережну захисну смугу? Якщо так, яка її відстань від урізу води?
- Чи встановлена прибережна захисна смуга річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області, в районі місцезнаходження земельних ділянок за кадастровими номерами 3220887000:03:002:0145, 3220887000:03:002:0258, 3220887000:03:002:0130; 3220887000:03:002:0267 ; 3220887000:03:002:0268 станом на дату відведення земельних ділянок? Якщо так, то зобразити схематично?
- Чи знаходились земельні ділянки кадастровий номер 3220887000:03:002:0145, 3220887000:03:002:0258, 3220887000:03:002:0130 ; 3220887000:03:002:0267 ; 3220887000:03:002:0268 в межах прибережної захисної смуги на дату їх виділення? Якщо так, яка площа накладення земельної ділянки на землі прибережно-захисної смуги Канівського водосховища та водної акваторії на дату їх виділення?
- Який розмір повинна була становити прибережна захисна смуга до земельної ділянки кадастровий номер 3220887000:03:002:0145, земельної ділянки кадастровий номер 3220887000:03:002:0258, земельної ділянки кадастровий номер 3220887000:03:002:0130, 3220887000:03:002:0267 ; 3220887000:03:002:0268 , які виділялись з відповідним цільовим призначенням, з врахуванням найменування такого водного об'єкту, категорії та крутизни схилу?
- Чи закріплена межовими знаками прибережна захисна смуга річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області, в районі місцезнаходження земельної ділянки за кадастровим номером 3220887000:03:002:0145, земельної ділянки за кадастровим номером 3220887000:03:002:0258, земельної ділянки за кадастровим номером 3220887000:03:002:0130 ; земельної ділянки за кадастровим номером 3220887000:03:002:0267 ; земельної ділянки за кадастровим номером 3220887000:03:002:0268 станом на дату (дати) їх відведення?
- Чи накладалася земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145, земельна ділянка за кадастровим номером 3220887000:03:002:0258, та земельні ділянки за кадастровим номером 3220887000:03:002:0130 ; 3220887000:03:002:0267 ; 3220887000:03:002:0268 на прибережно-захисну смугу річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області, станом на дату (дати) їх відведення?
Як встановлено з матеріалів справи, провадження у даній справі було відкрито ухвалою Бориспільського районного суду Київської області від 21 травня 2021 року.
Разом з тим, під час розгляду справи було з'ясовано, що відповідачем ОСОБА_6 09 грудня 2021 року було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145 з ОСОБА_8 , та відповідачем ОСОБА_15 09 грудня 2021 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0258 з ОСОБА_8 .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2022 року за клопотанням прокурора було замінено первісного відповідача ОСОБА_15 на ОСОБА_8 , а також неналежного відповідача ОСОБА_6 (в позовній вимозі, яка пред'явлена до неї в якості власниці земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0145) у справі № 359/2527/21 на ОСОБА_8 .
В подальшому під час розгляду справи прокурором було з'ясовано, що 13.03.2024 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0266 за ОСОБА_14 , яка була відчужена ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2012 року на користь ОСОБА_14 .
Крім того, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.11.2024 року з'ясовано, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 322088700:03:002:0262, яка згідно з матеріалами справи належить ОСОБА_6 , 16 вересня 2024 року було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2011 року за ОСОБА_18 , який не є відповідачем у справі.
Враховуючи викладені обставини, в заяві про забезпечення позову прокурор робить обґрунтовані припущення про те, що предмети даного спору - земельні ділянки можуть бути відчужені до вирішення цієї справи по суті, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, а саме : 3220887000:03:002:0267, яка належить ОСОБА_19 ;3220887000:03:002:0268, яка належить ОСОБА_5 ; 3220887000:03:002:0264, яка належить ОСОБА_20 ;3220887000:03:002:0263, яка належить ОСОБА_2 ;3220887000:03:002:0261, яка належить ОСОБА_1 ; 3220887000:03:002:0142, 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269, які належать ОСОБА_21 .
Судом першої інстанції також зроблено безпідставний висновок про те, що ОСОБА_6 не є відповідачем у даній справі, оскільки у первісній позовній заяві до вказаного відповідача було пред'явлено позовні вимоги про повернення ОСОБА_6 на користь держави семи земельних ділянок. Отже, не зважаючи на те, що під час розгляду справи право власності на 3 спірні земельні ділянки перейшло до інших осіб, ОСОБА_6 є відповідачем про повернення з її володіння на користь держави земельних ділянок з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0142, 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269. Ухвалою суду першої інстанції від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_6 була замінена на іншого відповідача ОСОБА_8 лише в частині земельної ділянки 3220887000:03:002:0145.
Крім того, висновок суду про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову з тих підстав, що відомості стосовно власників земельних ділянок з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269 відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі договорів купівлі-продажу, відчужили належні їм земельні ділянки, кадастровий номер 3220887000:03:002:0143 та кадастровий номер 3220887000:03:002:0144, відповідно, на користь ОСОБА_6 . Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (при поділі земельної ділянки) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6 на території Сошниківської сільської ради, ОСОБА_6 здійснила поділ земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0144, на 9 земельних ділянок, що стало підставою для видачі їй державних актів про право власності на земельні ділянки, серед яких, зокрема є : державний акт від 29 жовтня 2009 року серії ЯЖ № 676981 на земельну ділянку площею 0,1897 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0265; від 29 жовтня 2009 року серії ЯЖ № 676975 на земельну ділянку площею 0,2618 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0259.
Крім того, ОСОБА_6 здійснила поділ земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0143, на три земельні ділянки, що стало підставою для видачі їй державних актів про право власності на земельні ділянки, серед яких є земельна ділянка площею 0,1610 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0269.
Даних про відчуження вказаних земельних ділянок ОСОБА_6 на користь інших осіб матеріали справи не містять.
При розгляді вказаної заяви суд першої інстанції належним чином не врахував вимоги ст. 149-150 ЦПК України, що регулюють питання вжиття заходів забезпечення позову, а також, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна - земельних ділянок, які зареєстровані на праві власності за відповідачами, не в повному обсязі з'ясував обставини, за яких прокурор просив вжити заходи забезпечення позову.
При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Отже, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на земельні ділянки, що належать відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , є співмірним із заявленими позовними вимогами про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та шляхом їх повернення на користь держави з незаконного володіння. Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, адже можливе подальше відчуження відповідачами спірних земельних ділянок об'єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача .
Враховуючи викладене, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду прокурор, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельних ділянок з кадастровим номером 3220887000:03:002:0267, яка належить ОСОБА_4 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0268, яка належить ОСОБА_5 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0264, яка належить ОСОБА_3 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0263, яка належить ОСОБА_2 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:0261, яка належить ОСОБА_1 , а також з кадастровими номерами 322088700:03:002:0142, 322088700:03:002:0259, 322088700:03:002:0265, 322088700:03:002:0269, які належать ОСОБА_6 .
Разом з тим доводи прокурора про необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельних ділянок з кадастровим номером 3220887000:03:002:0262, яка належить з 16 вересня 2024 року ОСОБА_17 , з кадастровим номером 3220887000:03:002:066, яка з 13 березня 2024 року належить ОСОБА_14 , колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тоді як у даній справі встановлено, що вказані земельні ділянки на праві власності зареєстровані за ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , які не є відповідачами по справі.
В постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 759/9585/20 зазначено, що «вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме земельної ділянки та садового будинку стосується прав третьої особи - ОСОБА_4 , який не є відповідачем у справі. При цьому забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, а також правильно виходити із наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.»
Таким чином, оскільки власниками спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0262, 3220887000:03:002:066 на даний період часу зареєстровані особи, які не є відповідачами, то заходи забезпечення позову не можуть бути застосовані до майна, що зареєстроване на праві власності за особами, не залученими до участі у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову не були враховані вищевказані обставини справи, допущено порушення норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала не може бути визнана обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря - задовольнити частково.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:
Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 3220887000:03:002:0267, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
- 3220887000:03:002:0268, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
- 3220887000:03:002:0264, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
- 3220887000:03:002:0263, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
- 3220887000:03:002:0261, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 ,);
- 3220887000:03:002:0142, 3220887000:03:002:0259, 3220887000:03:002:0265, 3220887000:03:002:0269, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 ).
В іншій частині заяви - відмовити.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 роки.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Київська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02909996, місце знаходження: 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2.
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_25 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_23 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_9 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_10 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання АДРЕСА_11 .
Відповідач: ОСОБА_24 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання АДРЕСА_12 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23 травня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.