04.04.2025 Справа №607/26402/24 Провадження №2/607/1038/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боберська Оксана Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно у вигляді недоотриманих померлим коштів та їх стягнення,
09.12.2024 ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боберська Оксана Анатоліївна, в якому просить визнати право власності на спадкове майно у вигляді недоотриманих померлим коштів та їх стягнення.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3 . За життя її чоловіка Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 01.04.2019 у справі №500/541/19 визнав протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 88% від цієї винагороди та зобов'язав Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести такий перерахунок з 04 грудня 2018 року згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду №458/19 від 22 січня 2019 року без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до даного рішення відповідач здійснив перерахунок і донарахував 38 538, 84 грн. за період з 04.12.2018 року по 19.06.2019 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №500/1643/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 30 червня 2020 року №1900-0313-8/9205 про відмову у перерахунку ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із заявою від 03 квітня 2020 року на підставі довідки Тернопільського апеляційного суду №01-17/78/2020 від 05 березня 2020 року і зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду №01-17/78/2020 від 05.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, з 19 лютого 2020 року.
На виконання даного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області нараховано доплату в розмірі 489 790, 97 грн. за період з 19.02.2020 року по 31.10.2020 року.
Дані кошти за життя ОСОБА_3 виплачені не були.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка на момент смерті ОСОБА_3 була дружиною останнього, ОСОБА_2 - його сином, вони проживали разом з ОСОБА_3 до і на час його смерті та вели спільне господарство.
Відповідно до заповіту, зареєстрованому в Спадковому реєстрі за №591456 ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлого і 1 червня 2021 року за її заявою приватним нотаріусом Боберською O.A. у Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа №67748724.
Позивачка направила заяву до ГУ ПФУ в Тернопільській області, у якій попросила відповідача перерахувати на її банківський рахунок суму заборгованості, нарахованої відповідно до вказаних вище рішень Тернопільського окружного адміністративного суду в розмірі 38 538, 84 грн. та 489 790, 97 грн. Однак наведені позивачкою вимоги ГУ ПФУ в Тернопільській області задоволені не були.
У зв'язку із вищенаведеним, просила суд позов задовольнити.
03.01.2025 представником відповідача, через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний Бюджет України. Відповідно до пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі №500/541/19 набрало законної сили 20.06.2019. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі №500/1643/20 набрало законної сили 02.10.2020.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Вище перелічені суми заборгованості за рішеннями судів обліковуються в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах).
Враховуючи вищезазначене, заборгованість на виконання рішення суду виплачується за окремою бюджетною програмою та не включається в недоотриману пенсію.
А тому, за наведених вище підстав, вважає що позов до задоволення не підлягає.
Ухвалою судді від 23.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі №607/26402/24. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.02.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов.
Третя особа приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боберська Оксана Анатоліївна будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася. Попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 16.02.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
01.04.2019 Тернопільським окружним адміністративним судом задоволено позов ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 88% від цієї винагороди. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_3 з 04 грудня 2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яка складає 46516,80 грн., згідно довідки Тернопільського апеляційного суду №1380/18вх. від 20 грудня 2018 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, а з 01 січня 2019 року в розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яка складає 50715,20 грн., згідно довідки Тернопільського апеляційного суду №458/19 від 22 січня 2019 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до даного рішення відповідач здійснив перерахунок і донарахував 38538,84 грн. за період з 04.12.2018 року по 19.06.2019 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року у справі №500/1643/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 30 червня 2020 року №1900-0313-8/9205 про відмову у перерахунку ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із заявою від 03 квітня 2020 року на підставі довідки Тернопільського апеляційного суду №01-17/78/2020 від 05 березня 2020 року і зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду №01-17/78/2020 від 05.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, з 19 лютого 2020 року.
На виконання даного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області нараховано доплату в розмірі 489790,97 грн. за період з 19.02.2020 року по 31.10.2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Тернопільським міжрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №902 від 12 квітня 2021 року.
Відповідно до заповіту, зареєстрованому в Спадковому реєстрі за №591456 ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлого і 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Боберською O.A. у Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа №67748724.
ОСОБА_1 направила заяву до ГУ ПФУ в Тернопільській області, у якій попросила відповідача перерахувати на її банківський рахунок суму заборгованості, нарахованої відповідно до вказаних вище рішень Тернопільського окружного адміністративного суду в розмірі 38 538, 84 грн. та 489 790, 97 грн.
ГУ ПФУ в Тернопільській області вимоги ОСОБА_1 задоволені не були, про що свідчить зміст письмової відповіді від 17 липня 2023 року. Зокрема, Головне управління повідомило, що вище перелічені суми заборгованості за рішеннями судів обліковуються в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах), видатки на погашення такої заборгованості плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм.
З листа приватного нотаріуса Боберської О.А. № 147/01-16 від 05.09.2024 року вбачається, що на направлені нею 08.06.2021 року та 26.07.2023 року запити до ГУ ПФУ в Тернопільській області одержана відповідь про відсутність недоотриманих ОСОБА_3 грошових сум, а виплата коштів на виконання вищевказаних рішень суду здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, через що це видати свідоцтво про право на спадщину на кошти, що є заборгованістю за рішеннями, суду неможливо.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №22/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , наданої на запит суду приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боберською О.А., спадкова справа заведена за заявою дочки померлого - ОСОБА_5 №41 від 01.06.2021 про прийняття спадщини, за заявою дружини померлого - ОСОБА_1 про прийняття спадщини №43 від 07.06.2021. Спадкоємцем, який за законом має право на обов'язкову частку у спадковому майні є син спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зі змісту ст.328 ЦК України вбачається, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо це прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як вбачається зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У п.23 своєї постанови №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У статті 1227 ЦК України встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття1227ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227ЦКУкраїни не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття1241ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття1281ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на недоотриманої доплати пенсії). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217ЦК України за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім'ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім'ї) ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте, не були одержані ним.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вищевказаний висновок суду кореспондує й із правовим висновком, викладеним Верховним судом у постанові №295/4158/23 від 05 січня 2024 року.
Отож, враховуючи вищенаведене, зокрема те, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання вищевказаних коштів, як спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 й залишилось йому не виплаченим у зв'язку зі смертю.
Однак, Суд зауважує, що як вбачається із матеріалів спадкової справи № 22/2021 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , право на обов'язкову частку в спадковому майні має син померлого ОСОБА_2 .
Згідно з приписами статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно ч.3 ст. 1235 Цивільного кодексу України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.
Відповідно до статті 1241 Кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Тож, для того щоб визначити розмір обов'язкової частки, право на яку має неповнолітній син спадкодавця, необхідно встановити коло спадкоємців, якби спадкування мало місце за законом. Отож, як вбачається із матеріалів спадкової справи, спадкоємцями до майна померлого є дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_5 . У випадку, якби мало місце спадкування за законом, кожен із них мав би право на 1/3 спадкового майна спадкодавця.
Таким чином, у відповідності до вимог статті 1241 Цивільного кодексу України, розмір обов'язкової частки, право на яку має неповнолітній син спадкодавця, становить 1/6 частку (1/3:2).
З таких підстав, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, оскільки неповнолітній син спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має право на обов'язкову частку в спадщині в розмірі 1/6 частки, яка становить 88 054, 96 гривень (528329,81 грн. /3 = 176109,93 грн. /2 =88054,96 грн.).
Суд не бере до уваги посилання відповідача наведені у відзиві, про те, щобудь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний Бюджет України, оскільки як неодноразово зазначалась ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», у справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30.11.2004 та у справі «Терем ЛТД, Чесеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги те, що позов задоволено в сумі, яка заявлена позивачем, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 5283,29 гривень.
На підставі ст. ст. 392, 1218, 1223, 1225, 1268, 1296 ЦК України, керуючись ст. ст. 76, 81, 200, 247, 258, 263, 265, 272, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боберська Оксана Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно у вигляді недоотриманих померлим коштів та їх стягнення - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - донараховані за рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 500/541/19 та від 01.09.2020 року у справі №500/1643/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_3 і не отримані ним в зв'язку із смертю кошти в сумі 440 274, 85 грн., які включені в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Визнати за ОСОБА_2 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно - донараховані за рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі № 500/541/19 та від 01.09.2020 року у справі №500/1643/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_3 і не отримані ним в зв'язку із смертю кошти в сумі 88 054, 96 грн., які включені в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 донараховані за рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року у справі № 500/541/19 та від 01.09.2020 року у справі №500/1643/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_3 і не отримані ним в зв'язку із смертю кошти в сумі 440 274, 85 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_1 , донараховані за рішеннями Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року у справі № 500/541/19 та від 01.09.2020 року у справі №500/1643/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_3 і не отримані ним в зв'язку із смертю кошти в сумі 88 054,96 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 5283,29 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, адреса місця знаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769.
Третя особа: Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боберська Оксана Анатоліївна, вул. О. Кульчицької, 2а/1, м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич