Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6168/25
23 травня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 та її адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна, -
Директором ТОВ «Капітал» (далі - Товариство) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , подано до Подільського районного суду міста Києва клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні
№ 12024100120000173 від 08.08.2024, а саме комп'ютерної техніки, який накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27.12.2024 у справі № 758/16650/24.
У клопотанні вказано, що арешт є необґрунтованим та таким, в подальшому застосуванні якого відпала потреба, зокрема: в межах цього кримінального провадження жодній посадовій особі Товариства не повідомлено підозру, в тому числі ОСОБА_4 ; остання не причетна до подій кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки дія заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не втратила своєї актуальності, майно визнано речовим доказом, за постановою слідчого передано для проведення комп'ютерно-технічної експертизи.
ОСОБА_4 та представник заявника - адвокат ОСОБА_5 клопотаня підтримали за вказаних у ньому підстав; звертали увагу слідчого судді на те, що під час обшуку слідчий перевіряв вміст усіх системних блоків та ноутбуків та не знайшов будь-яких слідів вчинення розслідуваного кримінального правопорушення; технікою користувалися, зокрема працівники ТОВ «Капітал»; ОСОБА_4 не має будь-якого статусу в цьому кримінальному провадженні.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, зважаючи на таке.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132
КПК України, за змістом ч. 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом ч. 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою цієї ж статті КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
До того ж, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість скасування арешту майна, зокрема підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України); суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК України).
Таким чином, підстави, період (час), уповноважені приймати рішення органи (їх посадові особи), об'єкти і суб'єкти власності, порядок прийняття рішень та їх перегляду (скасування), а також інші елементи інституту арешту майна як заходу забезпечення кримінального
провадження - визначаються нормами КПК України.
При цьому, в силу вимог ст.ст. 100, 174 КПК України законодавчо визначений механізм періодичного перегляду необхідності збереження заходу забезпечення кримінального провадження із плином часу та здійсненням досудового розслідування, зокрема, якщо в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а також визначений механізм безальтернативного скасування такого заходу забезпечення, зокрема при закритті кримінального провадження, завершенні розгляду справи.
Таке правове регулювання, яке передбачає можливість перегляду або скасування прийнятих рішень, відповідає принципам кримінального судочинства та дозволяє запобігати потенційним зловживанням і неправомірно тривалому заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна), а також сприятиме реалізації права на судовий захист особою, яка вважає свої права або законні інтереси порушеними.
Судом в цій справі встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду
м. Києва від 27.12.2024 у справі № 758/16650/24, яку залишено в силі ухвалою Київського апеляційного суду від 29.012025, у кримінальному провадженні № 120241000120000173
від 08.08.2024, накладено арешт на окреме майно (комп'ютерну техніку)
ТОВ «Капітал» (директор - ОСОБА_4 ), що вилучено під час обшуку за адресою:
АДРЕСА_1 , дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.12.2024.
Як вказано в ухвалі від 27.12.2024, «Причетність ОСОБА_4 до подій кримінального провадження обґрунтовувалась тим, що остання відповідає за видачу готівкових коштів клієнтів, які скористалися послугами протиправного механізму з мінімізації податкового навантаження та виведення грошових коштів, отриманих на свої банківські рахунки суб'єктами господарської діяльності реального сектору економіки від укладених договорів з розпорядниками державних та комунальних коштів у тіньовий сектор економіки, для подальшої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
На підтвердження версії про причетність до подій кримінального провадження
ОСОБА_4 долучено протоколи за результатом проведення НСРД.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Кєва від 24.12.2024 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час обшуку, проведеного 24.12.2024 в офісному приміщенні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , були вилучені: Договір підряду
№ 13/11-23 від 13.11.2023, укладений між ТОВ «АМК Інжинірінг» та ТОВ «БК «Будвент Девелоп», довідка про вартість виконаних робіт, підсумкова відомість ресурсів, акт виконаних робіт, підписаний ТОВ «АМК Інжинірінг» та ТОВ «БК «Будвент Девелоп», Акт приймання-передачі матеріалів по замовленню «Об'єкт цивільного захисту Шевченківського району м.Києва», 2 системних блоки чорного кольору без маркування та серійного номеру; системний блок чорного кольору з маркуванням «GAMEMAX» без серійного номеру; системний блок чорного кольору з наклейкою RCK380K WP50011441700143; ноутбук темно-синього кольору марки «ASUS» модель k73t серійний №K73TK-TV053D; ноутбук чорного кольору марки «TOSHIBA» модель PSAE6E-01000SRV серійний № 97165981.
Постановою слідчого від 25.12.2024 комп'ютерна техніка визнана речовими доказами.
(…) Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, та яке вилучене в ході проведення обшуку, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у проведенні комп'ютерно-технічної експертизи, а тому слідчий суддя шляхом арешту повинен забезпечити збереження вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, зважаючи на доведеність існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1
ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на перелічене вище майно з метою забезпечення збереження речових доказів, дієвості та об'єктивності досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України».
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
Слідчим суддею встановлено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним
у ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи стадію кримінального провадження та те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, слідчим суддею наразі не вбачається підстав для зняття арешту із такого майна.
На думку слідчого судді, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя враховує, що арешт майна лише з мотивів винесення постанови про визнання його речовим доказом без доведення достатності доказів необхідності забезпечення збереження речового доказу не узгоджується з положеннями законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (провадження № 11-410сап20). Водночас орган досудового розслідування має потребу у проведенні комп'ютерно-технічної експертизи, яка призначена слідчим, натомість строк її проведення не залежить від його рішень або дій.
Тому слідчий суддя вважає, що вищевказане майно не перестало бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому накладення арешту на майно у кримінальному провадженні забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
При цьому, доводи заявника про те, що у даному кримінальному провадженні жодній посадовій особі підприємства не повідомлено про підозру, не є підставою для скасування арешту майна, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, щодо саме такий ступінь втручання у права та свободи особи на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні виправдовує потреби досудового розслідування, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Доказів завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні не надано.
На даний час слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність законних підстав, тобто обґрунтованість продовження арешту вказаного майна, або ж обставин, які б свідчили про те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що на даний час потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, а тому дійшов висновку про те, що клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 120241000120000173 від 08.08.2024 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання директора ТОВ «Капітал» ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні
№ 12024100120000173 від 08.08.2024, а саме комп'ютерної техніки, який накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27.12.2024 у справі № 758/16650/24, яку залишено в силі ухвалою Київського апеляційного суду від 29.012025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1