Справа № 420/35965/23
22 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіонупро виконання рішення суду по справі № 420/35965/23 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/35965/23 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі № 420/35965/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 року, позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Глумакова Андрія Сергійовича, а саме: висновок щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік.
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону № 536к від 21.11.2023 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону» в частині затвердження висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік.
Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік, затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин.
В решті позовних вимог відмовлено
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч ) грн. 00 коп.
Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту - два місяці, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року відмовлено у прийнятті звіту Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі № 420/35965/23.
Встановлено Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону новий строк подання світу про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі № 420/35965/23 протягом двох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали.
09.05.2025 року Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону через систему «Електронний суд» подано до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 420/35965/23 (зареєстровано судом 12.05.2025 року), який обґрунтований наступним.
Так, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону вказує, що преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок оцінювання якості роботи прокурорів, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання визначає Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затверджене наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 (далі - Тимчасове положення). Водночас затверджене Генеральним прокурором Тимчасове положення не передбачає порядку та способу перегляду звітів про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік та повторного проведення оцінювання якості роботи прокурорів. Більше того, проведення такого оцінювання за календарний рік передбачено у листопаді - грудні (пункт 2.1 Тимчасового положення). Крім цього, відповідно до п. 2.3 Тимчасового положення оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником. Відповідні звіти затверджуються керівниками вищого рівня (керівником самостійного структурного підрозділу, керівником органу прокуратури, першими заступниками та заступниками Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури). Згідно з п. 2.4 Тимчасового положення за результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку. Разом з тим, наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 19.06.2024 № 109к ОСОБА_1 , на підставі поданої ним заяви, звільнений з 24.06.2024 з посади керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у зв'язку з його переведенням на посаду до органів Київської обласної прокуратури. Отже, з 24.06.2024 прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону не є для ОСОБА_1 ані безпосередніми керівниками, ані будьякими іншими керівниками, які відповідно до вимог Тимчасового положення мають погоджувати, затверджувати звіт та виставляти відповідні оцінки.
З метою тлумачення та з'ясування змісту правових норм, які сформульовані в Тимчасовому положенні, для сприяння їх практичній реалізації Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону звернулася до Офісу Генерального прокурора, як до органу, який видав цей акт, щодо роз'яснення порядку/процедури повторного проведення оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік та затвердження висновку з урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням, та обставин, що ускладнюють виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024, наведених у звіті.
Офіс Генерального прокурора лише 07.05.2025 надав відповідь на лист Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та повідомив про те, що з метою забезпечення єдиної позиції по виконанню судових рішень щодо проведення повторного оцінювання прокурорів наразі із залученням усіх структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора напрацьовуються зміни до Тимчасового положення. Відтак проведення повторного оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік, яке наразі не передбачено ані Тимчасовим положенням, ані будьяким іншим нормативно-правовим актом, ускладнює виконання Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону судового рішення, адже порядок та спосіб його виконання не узгоджуються зі ст. 19 Конституції України. Через викладене, вказане судове рішення може бути виконане не раніше ніж через місяць, з урахуванням обставин, наведених у звіті.
Крім цього, відповідачем повідомлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн виконано, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.04.2025 № 1.
Викладене вище, на думку Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, свідчить про відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, оскільки фактично останнім вчиняються дії, спрямовані на його виконання.
Ухвалою від 13.05.2025 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.
20.05.2025 року до суду від представника позивача надійшли пояснення відносно поданого відповідачем звіту, в яких вказано, що поданий Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону 09.05.2025 року до суду документ не можна вважати звітом про виконання рішення суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23, оскільки він не відповідає визначеним ст. 382-2 КАС України критеріям. Зокрема в поданому відповідачем до суду 09.05.2025 документі відсутні відомості про фактичне виконання рішення суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23, строк, порядок та спосіб його виконання. Незважаючи на набрання, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23, законної сили ще 26.12.2024, вказане Рішення суду станом на 19.05.2025 залишається невиконаним вже майже п'ять місяців.
В повторно поданому відповідачем 09.05.20225 документі не містить чіткого обґрунтування орієнтовного строку виконання рішення суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23; відомостей про об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Відповідач фактично намагається перекласти відповідальність за невиконання ним рішення суду на Офіс генерального прокурора, посилаючись на відсутність чіткої відповіді від Офісу генерального прокурора щодо порядку виконання рішення суду. Представник позивача вказує, що Офіс генерального прокурора не є стороною у справі № 420/35965/23, жодних рішень та зобов'язань відносно Офісу генерального прокурора судом при прийняті рішення не встановлювалося. У зв'язку із чим покладання будь-яких зобов'язань щодо вжиття заходів для виконання рішення суду на вказаний орган не допускається. Більше того, безпосередньо відповідач при розгляді справи судом жодних клопотань щодо залучення Офісу генерального прокурора до участі в справі не заявляв. Обов'язок, щодо виконання рішення суду у справі № 420/35965/23 покладається виключно на відповідача - Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
Додана відповідачем до звіту відповідь Офісу Генерального прокурора про те, що з метою забезпечення єдиної позиції по виконанню судових рішень щодо проведення повторного оцінювання прокурорів наразі Офісом Генерального прокурора напрацьовуються зміни до Тимчасового положення, жодним чином не виправдовує факт невиконання саме відповідачем рішення суду. Крім того, вказана відповідь не надає жодних пояснень, обґрунтувань, гарантій чи визначення кінцевих строків виконання рішення суду, оскільки Офіс генерального прокурора не має жодних зобов'язань по вказаній справі.
Посилання відповідача на виконання ним рішення суду в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч ) грн. 00 коп., на думку сторони позивача, не свідчить про вжиття відповідачем заходів щодо фактичного виконання рішення суду. Вказане стягнення проведено державною казначейською службою в примусовому порядку без участі відповідача.
З огляду на викладене представник позивача посить суд в прийнятті поданого Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону «Звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23» відмовити; в порядку ч. 3, 4 ст. 382-3 КАС України накласти на керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону штраф; в порядку ч. 3 ст. 382-3 КАС України встановити керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону новий строк для подання Звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23, терміном десять календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали.
22.05.2025 року до суду від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшла заява, в якій відповідачем повідомлено, що з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23, враховуючи лист Офісу Генерального прокурора за вх. від 08.05.2025 № 5427-25 (який долучено до звіту від 09.05.2025), керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону 21.05.2025 видано наказ № 130к «Про проведення повторного оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 » та надано копію вказаного наказу. Відповідач просить урахувати зазначену інформацію під час розгляду звіту Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частинами третьою-четвертою статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Вивчивши наданий до суду звіт відповідача (з урахуванням додаткових пояснень) та пояснення представника позивача, на думку суду, відсутні правові підстави для прийняття звіту Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі № 420/35965/23, оскільки з поданого звіту та доданих до нього документів вбачається, що вказане судове рішення не виконано.
Разом з тим, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, з метою тлумачення та з'ясування змісту правових норм, які сформульовані в Тимчасовому положенні, для сприяння їх практичній реалізації, звернулася до Офісу Генерального прокурора, як до органу, який видав цей акт, щодо роз'яснення порядку/процедури повторного проведення оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік та затвердження висновку з урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням, та обставин, що ускладнюють виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024, а саме звільнення позивача з 24.06.2024 року з посади керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у зв'язку з його переведенням на посаду до органів Київської обласної прокуратури.
Офіс Генерального прокурора 07.05.2025 надав відповідь на лист Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та повідомив про те, що з метою забезпечення єдиної позиції по виконанню судових рішень щодо проведення повторного оцінювання прокурорів наразі із залученням усіх структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора напрацьовуються зміни до Тимчасового положення.
21.05.2025 року Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону прийнято наказ № 130к «Про проведення повторного оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 », яким на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 420/35965/23, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі № 420/35965/23, відповідно до Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 (зі змінами), керуючись статтями 11, 81 Закону України «Про прокуратуру», визначено:
« 1. Провести повторне оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік на посаді керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
2. Відділу кадрової роботи та державної служби прокуратури регіону до 30.05.2025 отримати від Немцева Є.Г. дублікат Звіту про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік за формою, визначеною в додатку до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 (зі змінами), з урахуванням висновків суду.
3. Керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратури регіону, з урахуванням даних звіту про оцінку якості роботи ОСОБА_1 , ефективності виконання ним посадових обов'язків, кількості та якості виконаних завдань у 2023 році, до 03.06.2025 подати обґрунтовані пропозиції щодо прийняття рішення за результатами оцінювання якості роботи прокурора.
4. Відділу кадрової роботи та державної служби узагальнити матеріали оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 та до 05.06.2025 підготувати проект наказу про затвердження висновку щодо результатів його оцінювання за 2023 рік. З результатами оцінювання ознайомити ОСОБА_1 .
5. За підсумками оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік відділу кадрової роботи та державної служби спільно з відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності до 06.06.2025, за наявності підстав, підготувати проект наказу про преміювання прокурора ОСОБА_1 за результатами його оцінювання за 2023 рік.».
Відповідач у звіті вказує, що рішення може бути виконане не раніше ніж через місяць, з урахуванням часу, необхідного для отримання результатів від вжитих Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону заходів.
За вказаних обставин, суд на підставі частини другої, третьої статті 383-3 КАС України відмовляє у прийнятті звіту, та додатково встановлює новий строк подання звіту протягом двох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали.
Водночас, на думку суду, відсутні підстави для накладення на керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону штрафу за невиконання рішення суду, оскільки відповідачам вчиняються дії спрямовані на виконання рішення суду, які потребують додаткового часу для виконання рішення суду в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
У прийнятті звіту Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі № 420/35965/23 - відмовити.
Встановити Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону новий строк подання світу про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі № 420/35965/23 протягом одного місяця з моменту отримання копії цієї ухвали.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.
Попередити Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва