м. Вінниця
23 травня 2025 р. Справа № 120/13498/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосуванням двоскладової формули.
Відтак, з метою зобов'язання відповідача здійснити вищевказаний перерахунок, позивач звернулася до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області в його електронний кабінет та доставлено 16.10.2024 о 09:42, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем доводи, досліивши наявні докази, встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач 23.08.2024 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила перерахувати пенсію з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач листом від 04.09.2024 відмовив позивачу, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням норм ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є менший, ніж той, який позивач отримує, тому проводити перерахунок пенсії недоцільно.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, складається, в тому числі, з цього закону і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).
Згідно з ст. 1 Закону № 796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Так, згідно з ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до ч. 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в редакції чинній до 11.10.2017 року ) як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, з 11.10.2017 року правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за додатковий стаж змінилось і у зв'язку із цими змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статі 27 Закону № 1058-IV.
Суд наголошує на конституційному принципі незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у рішенні від 12.02.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Окрім того, у рішенні від 26.01.2011 № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за додатковий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 сформувала наступні висновки:
«(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.»
Отже, особам, яким пенсія призначена до 11.10.2017 року з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків), згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17.04.2018 у справі № 565/1270/17, від 02.04.2019 у справі № 565/871/17, від 26.11.2019 у справі № 572/1263/17, від 16.07.2020 у справі № 336/7176/16-а, від 26.12.2022 у справі №520/4297/19, від 16.07.2024 у справі № 460/14017/23.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка розглядається, суд дійшов висновку, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за додатковий стаж, оскільки таке право позивач набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
Таким чином, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, на неї розповсюджується дія статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад установлений ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII мінімальний стаж роботи.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відповіді на звернення позивача відповідач стверджує про недоцільність проведення перерахунку пенсії позивача зазначивши, що ч. 2 ст. 56 Закону № 796 передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058. Частиною другою статті 27 Закону № 1058 визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону, тобто призначення пенсії за "двоскладовою" формулою. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Втім суд критично оцінює твердження відповідача щодо застосування так званої двоскладової формули, за якою відповідач провів "умовний перерахунок" пенсії позивача, адже, як уже було зазначено судом вище, пенсія позивачу призначена до внесення змін, які передбачили дану умову щодо необхідності обрахунку пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше після внесення таких змін.
Таким чином, оскільки в цьому випадку пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, а пенсія призначена ще до 11.10.2017, застосування відповідачем ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладова формула) є необґрунтованим.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті позивачу пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 11.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), не відповідають критеріям правомірності, визначених статтею 2 КАС України, а тому визнаються судом протиправними, а з метою захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 11.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).
При цьому, суд вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки за перерахунком пенсії позивач звернулася 23.08.2024, тому перерахунок пенсії слід проводити з 01.09.2024, а не з 23.08.2024, як про це просить позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Не дивлячись, що позов задоволений частково судовий збір сплачений позивачем у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню в заявленій сумі, оскільки суд по суті задовольнив позовні вимоги, лише з метою належного захисту прав позивача частково змінив похідні вимоги.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із збільшенням розміру пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 % заробітку відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити із 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 11.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), та з урахуванням уже виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна