вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"22" травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/81/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: ФОП Криля Віталія Віталійовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача - 1: ФОП Подгорського Василя Васильовича, РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,
до відповідача - 2: ФОП Венчук Тамари Валентинівни, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство “РОДИННИЙ САД», ЄДРПОУ 35445388, вул. Старосільська, 1, Дніпровський район м. Київ, 02125.
про стягнення коштів,
Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.
Учасники справи не з'явились в судове засідання,
ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , з позовними вимогами стягнення на свою користь 90 205.00 грн. заборгованості за договором перевезення.
Ухвалою суду від 29.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , залишено без руху для усунення недоліків заяви.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 18.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/1602/25), в якому останній заявляє, що він не здійснював замовлення послуг автоперевезення і не вважає себе зобов'язаним за договором у цій справі, просив зупинити провадження по справі №907/81/25 до прийняття рішення по кримінальному провадженні внесеного до ЄРДВ 01.02.2025 року за №12025078040000052, яке відкрите за його заявою стосовно іншої особи - Венчука Олександра Михайловича, яким вчинено протиправні дії від імені ОСОБА_2 . На підтвердження наведених обставин відповідач надав витяг з ЄРДР від 01.02.2025 року.
Ухвалою від 19.02.2025 у цій справі за ініціативою суду було змінено порядок провадження та призначено судове засідання для розгляду справи №907/81/25 по суті на 04.03.2025 року за участю сторін.
Листом від 05.03.2025 представник Позивача повідомив, що він усвідомлює, що стосовно нього були вчинені шахрайські дії групою осіб щодо перевезень від замовника ПП «Родинний сад». Повідомив, що позивач відхиляє необхідність внесення будь-яких змін до своїх позовних вимог. В судове засідання не з'явився, подав клопотання розглянути справу без участі представника Позивача.
Ухвалою суду від 25.03.2025 у справі здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/81/25 за правилами загального позовного провадження - спочатку; підготовче засідання по справі призначено на 22.04.2025 року; залучено до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, замовника перевезення у спірних відносинах - Приватне підприємство “Родинний сад», ЄДРПОУ 35445388, вул. Старосільська, 1, Дніпровський район м. Київ, 02125, витребувано від нього заяву по суті справи (пояснення по суті справи та відповідні докази).
Ухвалою суду від 03.04.2025 заяву представника Позивача про доцільність залучення до участі у справі як співвідповідача Фізичну особу - підприємця Венчук Тамару Валентинівну, РНОКПП НОМЕР_3 , - задоволено.
Судове засідання у підготовчому провадженні у цій справі №907/81/25 призначено на 22.04.2025 та позивачу встановлено строк для надсилання та подання до суду доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу залученої особи співвідповідача.
Відповідачу встановлено строк у п'ять календарних днів з дня отримання цієї ухвали для надсилання та подання до суду доказів направлення копії відзиву з доданими до нього документами на адресу залученої особи співвідповідача.
Встановлено співвідповідачу Фізичній особі - підприємцю Венчук Тамарі Валентинівні, РНОКПП НОМЕР_3 , строк для надання відзиву до 15 днів з дати отримання копій заяв по суті справи від позивача, а також протягом 6 днів від дня отримання копії відзиву від відповідача ФОП Подгорського В.В., зобов'язано надати суду докази направлення відзиву учасникам справи.
До суду 14.04.2025 надійшли пояснення від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/3505/25 від).
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини не повідомив, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав. Разом з тим, судом встановлено, що позивачем несвоєчасно направлено новому залученому співвідповідачеві матеріали позовної заяви, що стало причиною відкладення розгляду справи.
Позивачем 14.04.2025 подано до суду заяву, з доказами її надсилання співвідповідачеві Венчук Т.В., відповідно до якої просить врахувати, що за даними зібраних під час розгляду спору доказів, зокрема, рахунку-фактури №14 на оплату спірного перевезення, виставленого підприємцем Венчук Т.В. та платіжного документа про оплату спірного перевезення саме на користь Венчук Т.В., виключно ця особа стала кінцевим вигодонабувачем стосовно оплати організованого позивачем перевезення. Тобто, ФОП Венчук Т.В. особисто або через найнятих нею осіб чи інших її агентів залучила до участі у спірному перевезенні виконавця ФОП Криля В.І., який і здійснив організацію перевезення належною йому чеською компанією. Саме ФОП Венчук Т.В. мала інформацію про істотні умови спірного перевезення, адже завдання про виконання цього перевезення (замовлення) вона отримувала безпосередньо від замовника перевезення - вантажовідправника ПП «Родинний сад».
Позивач вважає, що оскільки, саме ФОП Венчук Т.В. володіла інформацією про виконання спірного перевезення, отриманою від замовника, то виключно вона могла особисто або через своїх агентів передати дані про виконання перевезення позивачу, тобто, залучити його до виконання спірного перевезення.
Також, оскільки ФОП Венчук Т.В. передала інформацію про перевезення позивачу, тобто, залучила його у якості виконавця, який належно організував (виконав) спірне перевезення, то в силу ст.916 ЦК України, оплата перевезення підприємець Венчук Т.В. мала здійснити на користь позивача - ФОП Криля В.В.
Позивач зазначає, що якщо експедитор є посередником в організації перевезень, то з коштів, які надійшли від клієнта (безпосереднього замовника) окремо виділяють: винагороду експедитора, тобто плату за надані послуги з організації перевезення і суму компенсації витрат на організацію перевезення (зокрема, оплата послуг третіх осіб, залучених до виконання обов'язків за договором, в т.ч. оплату послуг перевізника). Так от, друга частина коштів є транзитними коштами і не входять до винагороди експедитора. При оподаткування послуг експедитора, податкові органи дотримуються позиції про те, що кошти, які отримуються ФОПом від клієнта для виконання перевезення, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до фізичної особи-підприємця не переходить.
Саме тому, транзитні кошти, які отримані фізичною особою-підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, не включаються до обсягу доходу експедитора, адже повинні бути скеровані на оплату безпосереднього виконання перевезення.
Щодо строків оплати наданої ФОП Крилем В.В. послуги, Позивач просить суд, прийняти до уваги наступне. Не залежно від того, що між позивачем і співвідповідачем немає укладеного договору, в т.ч. нема погоджених строків оплати, строк оплати спірної послуги є таким, що настав.
Вказане твердження Крилем В.В. ґрунтується на змісті ст.13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка вказує на неминучість (обов'язковість) оплати перевезення, після його завершення. Вимога про здійснення платежів - має імперативний характер, не залежно від того, що у спірному перевезенні, крім основних учасників транспортування (відправника, перевізника, одержувача) приймають участь посередники-експедитори (Конвенція застосовується і в цьому випадку.) Оплата перевезення має бути здійснена негайно (в момент розвантаження), в обмін на отримані від перевізника вантаж та накладну СMR.
Позивач стверджував, що оплаті підлягають платежі, зазначені у вантажній накладній, то це положення КДПВ треба сприймати не буквально, а в контексті того, що три останні десятиліття платежі за перевезення в накладних СMR не відображаються взагалі, а фіксуються в окремих договорах/заявках/ замовленнях, складених учасниками перевезень (як основними так і додатковими (як от ФОП Венчук Т.В.)).
Позивач вважає, що враховуючи те, що договору перевезення між ФОП Крилем В.В. та ФОП Венчук Т.В. не було, а договірні відносини з ФОП Подгорським В.В. були засновані на документах, котрі містили неправильні дані щодо замовника перевезення (Подгорського), спірна послуга має бути оплачена ФОП Венчук Тамарою Валентинівною, а строк оплати перевезення є таким що настав.
Процесуальна поведінка позивача.
Після залучення ухвалою суду від 03.04.2025 як співвідповідача Фізичну особу - підприємця Венчук Тамару Валентинівну, Позивачем не вніс змін до змісту позовних вимог.
В підготовче судове засідання 22.04.2025, яке проводилося з метою підготовки справи до розгляду представник Позивача не з'явився, про причини неявки не повідомив.
В підготовче судове засідання 22.05.2025 представник Позивача вдруге не з'явився, про причини неявки також суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі, уточнення позовних вимог до двох співвідповідачів з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Позивач не надав суду доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, у три судові засідання (два з них у підготовчому засіданні), що призначалися судом після переходу з процедури розгляду справи без виклику сторін до процедури з викликом, а потім - до загального позовного провадження, що свідчить про відсутність наміру у боржника брати активну участь в даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, позивач повинен виконувати покладений на нього законом обов'язок неухильно, дотримуватись вимог суду та чинного законодавства в частині обов'язкової явки в судове засідання.
Неявка позивача у цій справі перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, що за заявою позивача пов'язуються із шахрайськими діями відповідачів, зловживаннями правами та невиконанням третьою особою вимог господарського суду. Про хід справи позивачеві відомо, але як вбачається з його поведінки, він свідомо уникає судових засідань.
Суд доходить висновку, що повторна неявка позивача в засідання без повідомлення причин свідчить про його відповідне ставлення до вирішення справи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що після винесення судом ухвали від 25.03.2025 у справі, якою здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/81/25 за правилами загального позовного провадження, від позивача та його представника будь-яких заяв про наявність поважних причин неявки в судові засідання не надходило. Отже, суд висновує, що неявка в судові засідання не має поважних причин.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне залишити цей позов без розгляду.
Керуючись ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ФОП Криля Віталія Віталійовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, які передбачені ст. 255 - 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.05.2024 року.
Суддя П.Д. Пригуза