Справа № 369/8983/24
Провадження № 2/369/2406/25
24.02.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Козак І. А.
при секретарі Гордієнко С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
24.05.2024 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2015 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу подружжя має двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.04.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Сторони проживають окремо вже тривалий час, участь в утриманні дітей відповідач не приймає. Всі витрати на утримання дітей позивач здійснює самостіно. ОСОБА_2 відмовляється від надання матеріальної допомоги на дітей, однак має на постійній основі роботу.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 24.05.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Волчка А Я.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А. Я. від 27.05.2024 року відкрито позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н. О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 04.10.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І. А.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.01.2025 року цивільну справу було прийнято та відкрито позовне провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. При цьому подала до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує.
У судове засідання ОСОБА_2 , про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим органом Новгородської селищної ради
м. Дзержинська Донецької області, про що зроблений відповідний актовий запис № 51.
Від спільного подружнього життя сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 липня 2013 року; ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії
НОМЕР_2 від 18 травня 2015 року.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.04.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 та ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1,2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідач має задовільний стан здоров'я, працездатний, інвалідності відсутні, не має тяжких захворювань, інших осіб на утриманні не має, доказів протилежного суду не надано.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 24.05.2024 року.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відтак, оскільки позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів 24.05.2024 року, з урахуванням статті 191 Сімейного кодексу України, їх стягнення належить здійснювати саме з дати звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 50 відсотків від розміру ставки судового збору в дохід держави за подання до суду даної позовної заяви, тобто у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 180, 192 СК України, ст. ст. 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.05.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень в дохід держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КОЗАК