23 травня 2025 р. Справа № 520/8033/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (суддя І інстанції: Бідонько А.В.) від 11.04.2025 року по справі № 520/8033/24
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного Центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях , Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) та просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії.
- зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, станом на 01.01.2023, встановлених за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) для здійснення обчислення та перерахунку пенсії із 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області» щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, станом на 01.01.2023, встановлених за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) для здійснення обчислення та перерахунку пенсії із 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 .
02.04.2025 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 520/8033/24.
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/8033/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду 11.04.2025 у справі № 520/6932/23, заяву позивача задовольнити та зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року у справі 520/8033/24.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував причин невиконання судового рішення від 13.08.2024 року з боку відповідача, не оцінив їх об'єктивність та не дослідив можливі негативні наслідки для позивача, що мають значення для правильного вирішення питання про встановлення судового контрлю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив відмовити. Зазначив, що в рішенні у даній справі суд не обтяжував відповідача обов'язком вказати у довідці для перерахунку пенсії конкретний відсотковий розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Фактично між сторонами виник новий спір, який стосується складових виготовленої на виконання судового рішення довідки для перерахунку пенсії. Вважає, що оскільки Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) на виконання рішення суду надав оформлені довідки про розмір грошового забезпечення, то відповідачем у межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій і його поведінка не призвела до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у цій частині.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області» щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, станом на 01.01.2023, встановлених за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) для здійснення обчислення та перерахунку пенсії із 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 .
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/8033/24 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях листом від 02.10.2024 № 31/32/16-8509-2024 направило до відділу з питань призначення та перерахунку пенсії військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку від 02.10.2024 № 100/23834 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 рік.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст. 382 КАС України, суд першої інстанції, виходив з того, що в рішенні по даній справі, суд не обтяжував відповідача обовязком вказати у довідці для перерахунку пенсії конкретний відсотковий розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). Вказане свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується складових виготовленої на виконання судового рішення довідки для перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_2 проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Колегією суддів встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 520/8033/24, яким задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, набрало законної сили 13.09.2024.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, відповідачем, на виконання вимог резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 520/8033/24 було підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
Однак, позивач обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що не включення відповідачем до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 всіх складових грошового забезпечення ОСОБА_1 свідчить про фактичне невиконання відповідачем рішення від 13.08.2024 у справі № 520/8033/24.
Тобто, по суті ОСОБА_1 заперечує проти змісту виданої довідки та її складових.
Разом з цим, колегія суддів наголошує, що зобов'язальна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 520/8033/24 не містить жодної вимоги до відповідача стосовно необхідності зазначення у довідці конкретних розмірів складових грошового забезпечення позивача, оскільки, в межах розгляду вказаної справи вирішувалось питання наявності або відсутності у позивача права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023. Тобто спору в частині визначення розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії не існувало.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в контексті спірних правовідносин виключно питання щодо невидачі відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення може бути предметом судового контролю, а вимоги щодо правильності обчислення відповідачем розміру та видів грошового забезпечення, які вказані в такій довідці, можуть бути заявлені в окремому позові.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 520/8033/24.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у справі слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 по справі № 520/8033/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко