23 травня 2025 року місто Київ
справа № 381/1281/24
провадження №22-ц/824/1966/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - ТОВ " Укр Кредит Фінанс"
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 1 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Осаулової Н.А.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2024 року позивач ТОВ "Укр Кредит Фінанс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 24 січня 2023 року між ТОВ " Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту позивача було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1145-4924, за умовами якого відповідачу було надано кредиту у розмірі 12 000 грн., на базовий період 18 днів, строк кредитування 300 днів зі сплатою 2,5 % в день за зниженою процентною ставкою або 3% в день за стандартною процентною ставкою. Позивач виконав свої зобов'язання за договором. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26 лютого 2024 року складає 118 920 грн., що включає у себе тіло кредиту у сумі 12000 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 106 920 грн. Сторона позивача просить стягнути лише частину заборгованості у сумі 60 000 грн., що включає у себе тіло кредиту у сумі 12 000 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 48 000 грн., так як до позичальника було застосовано програму лояльності, що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.
Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у сумі 60 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 1 липня 2024 року задоволені позовні вимоги ТОВ " Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1145-4924 від 24 січня 2023 року у загальному розмірі 60 000 грн., що включає у себе тіло кредиту у сумі 12 000 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 48 000 грн.; та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., а разом - 62 422,40 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, зазначає про те, що судом першої інстанції, не взято до уваги те, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, наданий ТОВ "Укр Кредит Фінанс" за вказаним кредитним договором складений самим позивачем, і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо.
Розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Крім того, наданий розрахунок містить лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду тощо.
Належними доказами, які підтверджують передачу йому грошових коштів, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та розмір заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бо підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи.
Згідно вказаної норми закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони.
Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 4 липня 2018 року, виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останнівідповідають вимогам первинних документів.
Заборгованість за кредитом становить 12 000 грн., при цьому, заборгованість за відсотками позивач ТОВ " Укр Кредит Фінанс" просить стягнути у розмірі 48 000 грн., що у 4 рази перевищує розмір боргу.
Вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам ст. ст. 11,18 Закону України " Про захист прав споживачів". Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ " Укр Кредит Фінанс" - Мельник В.С. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність" документи про рух коштів клієнта по рахунку в тому числі виписка по рахунку, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений законом.
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 8 червня 2017 року № 2401 "Про видачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» товариству було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
8 березня 2024 року року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty).
Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вказаної ліцензії, виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
ТОВ «Укр Кредирт Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ по рахунку ОСОБА_1 , у тому числі виписки по рахунку (рух коштів по рахунку) є неможливим.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1145-4924 від 24 січня 2023 року, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .
Позивач ТОВ " Укр Кредит Фінанс" (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 від 2 грудня 2019 року про надання послуг в системі LiqPay від 2 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 12000 грн. на картковий рахунок ,вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 2 грудня 2019 року на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Перерахування відповідачу суми кредиту за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними Договору № 4010 від 2 грудня 2019 року про надання послуг в системі LiqPay, у відповідності до умов якого (пункт 1.1.) цей Договір регулює відносини АТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з якими АТ КБ «ПриватБанк» надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням ТОВ «Укр Кредит Фінанс», на банківські картки платників. Пунктом 1.3. Договору передбачено під «Системою LiqPay» у цьому Договорі сторони погодили вважати платіжний сервіс АТ КБ «ПриватБанк», призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп'ютерів та/або інших мобільних пристроїв.
У листі (довідці) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який міститься в матеріалах справи, зазначено, зокрема, стосовно кредитного договору 1145¬4924 від 24 січня 2023 року: ID транзакції 2199460633 Канал LIQPAY; дата видачі 24 січня 2023 року, сума 12000 грн.; номер договору 1145-4924; номер картки НОМЕР_1 .
Лист підписаний за допомогою КЕП, начальником департаменту АТ КБ «ПриватБанк» Чаплінською М.В., а також, Електронною печаткою АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, то платіжні реквізити відповідач зазначав самостійно в системі, у позивача відсутня інформація про належність цього рахунку відповідачу, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно Банк-емітент картки.
У наданій суду довідці зазначено номер картки відповідача з маскою, оскільки пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 3 листопада 2021 року № 113 передбачено, що Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Детальна інформація про перерахування грошових коштів, саме ОСОБА_1 №1145-4924 від 24 січня 2023 року зазначена у Довідці про перерахування суми кредиту №1145-4924 від 24 січня 2023 року.
Таким чином, довідка АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № №1145-4924 від 24 січня 2023 року є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів у сумі 12 000 грн.
24 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1145-4924 від 24 січня 2023 року.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; - пільгова % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
При заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач ОСОБА_1 самостійно обрав базовий період (18 днів), протягом якого він буде сплачувати саме відсотки за пільговою процентною ставкою.
Звернула увагу, на те, що відповідач не заперечував сам факт укладення договору та отримання грошових коштів, а підписуючи кредитний договір та додатки до нього, що є його невід'ємною частиною, Електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А1709, погодився та підтвердив ознайомлення з усіма його умовами.
У кредитному договорі № 11454924 від 24 січня 2023 року сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів та ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікаторомА1709.
Представник позивача зауважила, що відповідач в загальній кількості 3 рази оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення, ознайомлення з умовами та виконанням кредитного договору.
ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами та погодився із ними. ТОВ "Укр Кредит Фінанс" має законне право на нарахування процентів (згідно з п. 4.6 та 10.1 договору) протягом строку договору (згідно п.4.8 договору), що останнім і було здійснено та відображено у розрахунку заборгованості .
З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що товариством не здійснюються будь - яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 24 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1145-4924, який було підписано одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Кредитний договір у відповідності до норм ч.1 ст.13 Закону України " Про споживче кредитування" був укладений між сторонами у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей передбачених Законом України " Про електрону комерцію".
Договір підписаний одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А1709, на підставі якого відповідач отримав кредит шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 12 000 грн., на базовий період 18 календарних днів (п. 4.1., п. 4.4. кредитного договору).
Пунктом 4.6. кредитного договору встановлено розмір процентів за користування кредитом: 3% за кожен день користування кредитом, що застосовується до моменту повернення кредиту, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою.
Відповідно до п. 4.8. кредитного договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 19.11.2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування.
Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користування кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодацем) не пізніше ніж в останній день строку кредитування, вказаного у п. 4.8. цього договору (п. 5.1.).
Фактичне перерахування коштів за кредитом підтверджується відповідними витягом з реєстру та довідкою.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 24 січня 2023 року по 10 лютого 2023 року нараховано відсотки за процентною ставкою - 2,5 % в день, з 11 лютого 2023 року по 19 листопада 2023 року нараховано відсотки за стандартною процентною ставкою 3 % в день, що не суперечить умовам розділу 4 кредитного договору.
Кредитодавцем заявлено до стягнення відсотки у меншому розмірі, ніж сторони обумовили у договорі, що безумовно не порушує права позичальника.
Так, кредитодавцем застосовано до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ " Укр Кредит Фінанс", а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 58 920 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, що є підставою для стягнення заборгованості.
Доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором матеріали справи не містять. Станом на день розгляду справи, зобов'язання за кредитним договором належним чином відповідачем не виконано.
Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що сума відсотків, яку позивач заявив до стягнення, узгоджується з положеннями договору, максимальний розмір відсотків на даний час законодавчо не закріплений.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 24 січня 2023 року правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, ОСОБА_1 таких не надав, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача та відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду про доведеність позивачем факту видачі ОСОБА_1 на виконання укладеного договору грошових коштів в сумі 12000 грн., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1145-4924 від 24 січня 2023 року, а також довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на картку НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що картка з таким номером йому не належить, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність факту видачі позивачем грошових коштів ОСОБА_1 є правильним.
Відповідно до п. 4.6. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дату фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 3.00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
За пунктом 4.9 кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів (до 19 листопада 2023 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику, строк договору є рівним строку кредитування.
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно розрахунку у вигляді таблиці, відображеній у договорі (а.с.36).
Відповідно, п. 4.10 договору передбачена орієнтовна загальна вартість кредиту (за весь строк кредитування складає 120 000 грн. та включає а себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 108 000 грн..
Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 24 січня 2023 року по 19 листопада 2023 року за користування кредитними коштами.
До позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Загальна сума заборгованості згідно розрахунку заборгованості не перевищує орієнтовну загальну вартість кредиту зазначену в п. 4.10 кредитного договору, та з якою відповідач був належним чином ознайомлений.
Згідно поданого позивачем розрахунку штраф та комісія відповідачу не нараховувались. За період з 24 січня 2023 року по 10 лютого 2023 року (включно) нарахування процентів відбувалось за пільговою процентною ставкою 2,50 %, що передбачено п.10.1 договору, за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, та яка складається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та заохочення позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. За період з 11 лютого 2023 року по 19 листопада 2023 року (включно) було застосовано стандартну процентну ставку 3,0% у зв'язку з простроченою заборгованістю, оскільки відповідачем не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що розрахунок заборгованості не є підтвердженням боргу, оскільки не є первинним документом.
Належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
На підтвердження заборгованості кредитор надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, який разом з іншими доказами, поданими позивачем, підтверджує виникнення заборгованості з боргових зобов'язань та їх розмір, отже, є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, проте відповідач вказаний розрахунок не спростував та власного не надав.
Крім того, позивачем ТОВ "Укр Кредит Фінанс" було прийнято рішення про застосування до позичальника ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 58 920 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в сумі 60 000 грн. А тому позов заявлений не на повну суму заборгованості.
Колегія судів дійшла до висновку, що усі істотні умови договору були погоджені між позивачем та відповідачем, відповідали чинному на момент укладення кредитного договору законодавству, не порушували прав позичальника, а тому їх не можна вважати несправедливими чи надмірними для відповідача.
Крім того, після закінчення строку кредитування (після 19 листопада 2023 року) нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що відображено в розрахунку заборгованості. Тобто позивачем ТОВ " Укр Кредит Фінанс" нараховувались відповідачу ОСОБА_1 проценти у відповідності до умов договору, та у строк визначений договором.
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення підлягають виконанню (правовий висновок, викладений у Постанові ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).
Оскільки, договір № 1145-4924 від 24 січня 2023 року, яким визначені умови кредиту є правомірним в силу ст. 204 ЦК України, сторонами не оспорений, судом не визнаний недійсним повністю або частково, то всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення, підлягають виконанню.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,
суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 1 липня 2024 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус