22 травня 2025 року м. Київ
Справа №761/1526/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/10715/2025
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Аббасової Н.В. 17 листопада 2023 року в м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Не погодився із вказаним рішенням позивач, 16 квітня 2025 року ним до Київського апеляційного суду поштою надіслано апеляційну скаргу.
Запитом Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу №761/1526/23, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 19 травня 2025 року.
В апеляційній скарзі позивач просить про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання він вказує, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано позивачем 17 березня 2025 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіряючи доводи наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, матеріали справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Таким чином, сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19 роз'яснив, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні або розписки про отримання копії судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст. 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 3 вказаного Закону суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Обставини щодо встановлення дня складення повного тексту судового рішення мають визначальне значення для правильного вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження.
З відомостей ЄДРСР вбачається, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року, в якому не зазначено дати складання повного тексту, було надіслано судом: 12.02.2025. зареєстровано: 13.02.2025, забезпечено надання загального доступу: 14.02.2025.
В матеріалах справи міститься супровідний лист Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року про направлення учасникам справи рішення суду від 17 листопада 2023 року / т.3 а.с. 171/.
Також матеріали справи містять розписку про ознайомлення з матеріалами справи представником позивача /на обкладинці справи/.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо дати складення Шевченківського районним судом м. Києва повного тексту рішення в період з 17 листопада 2023 року до 12 лютого 2025 року.
Позивач подав апеляційну скаргу 16 квітня 2025 року, тобто, до спливу одного року з дня надіслання судом першої інстанції оскаржуваного рішення до ЄДРСР.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що річний строк, встановлений положеннями ч.2 ст.358 ЦПК України не сплив, оскільки повний текст оскаржуваного рішення було надіслано судом до ЄДРСР 12 лютого 2025 року, а забезпечено надання загального доступу: 14 лютого 2025 року.
Європейський суд з прав людини зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Таким чином, виходячи з принципу доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду відповідачем пропущений з поважних причин, а тому вважає за можливе його поновити.
Проте, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито у зв'язку із несплатою позивачем судового збору.
Пунктом 2) ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 8160,55 грн, а тому враховуючи положення п.6 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону, особі яка подає апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 % що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 12240,85 грн.
Таким чином, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі - 12240,85 на розрахунковий рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати до Київського апеляційного суду.
Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.