справа №752/2171/25 Головуючий суддя у 1 інстанції: ОСОБА_1
провадження №11-кп/824/4280/2025 Головуючий суддя: ОСОБА_2
про залишення апеляційної скарги без руху
22 травня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лісові Гринівці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., українець, громадянин України, з середньою освітою, у розлученні, непрацюючого, останнє місце проживання за адресою; АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 18.04.2017 р. Солом'янським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі, 22.08.2019 р. на підставі ч. 5 ст. 72 КК України від відбуття покарання звільнений; 16.11.2020 Васильківським міським судом Київської обл. за ч. 2 ст. 185 КК України (епізод від 07.05.2020) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, щодо якого до інших судів направлені обвинувальні акти, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК УКраїни -
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даними вироком, невідбутої частини покарання за вироком Васильківського міського суду Київської області від 16.11.2020, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяців.
Строк покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 05.03.2025, зарахувавши за правилами ст.72 КК України у строк покарання строк попереднього ув'язнення у період з 16.01.2025 по 04.03.2025 з розрахунку день за день.
Вирішено питання речових доказів.
Запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, продовжено до набрання вироком суду законної сили, але не більше ніж 2 місяці.
Не погоджуючись з вказаним вироком ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка викладена російською мовою.
Так, відповідно до вимог ст. 396 КПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування української мови в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Згідно положень ч.1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Положеннями ст. 29 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Слідчий суддя, суд, прокурор. слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом кримінальне провадження здійснюється державною мовою, це правило також стосується і дій учасників кримінального провадження.
Учасникам кримінального провадження, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Це право може бути реалізоване ними шляхом подання заяв, надання пояснень, виступу в суді і заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Однак, при цьому такий учасник кримінального провадження повинен користуватись послугами перекладача.
Водночас, відповідний судовий процес може бути ініційований шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською мовою. Тільки в подальшому, під час власне самого судового процесу, його учаснику гарантується право на використання рідної мови або мови, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів'судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 ст. 10 Конституції України).
З огляду на вищезазначене та імперативність положень частини першоїстатті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної'щодо визначення мови діловодства при здійсненні судочинства, апеляційна скарга має бути викладена державною (українською) мовою, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання апеляційної скарги разом із доданими до неї документами на державній мові або мові, якою володіє апелянт, разом із перекладом матеріалів на державну мову .
Статтею 399 КПК України передбачено, що встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху та надання часу на усунення виявлених недоліки.
Керуючись ст.ст.396, 399 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, встановити строк, тривалістю 10 днів, з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що в разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, така скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_2