Номер провадження: 22-ц/813/2007/25
Справа № 522/25729/21
Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
15.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
секретаря судового засідання - Уманець А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 серпня 2022 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, в обґрунтування якого зазначила, що 28.01.2004 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб у Виконкомі Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ), який розірвано 17.04.2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 , який на час подання позовної заяви навчається на 2 курсі заочної форми навчання Фахового коледжу морехідного транспорту Національного університету «Одеська Морська Академія», спеціальність 271 «річковий та морський транспорт», управління судновими та річними системами і комплексами на контрактній основі.
Зазначає, що вартість навчання згідно з умовами договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 2/13 від 18.08.2021 року про надання освітніх послуг становить 32400 грн на рік. Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: 2021-2022 навчальний рік - 9000 грн; 2022-2023 навчальний рік - 9000 грн; 2023-2024 навчальний рік - 9000 грн; 2024-2025 навчальний рік - 5400 грн.
Посилається, що ОСОБА_4 проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, проте вона не в змозі самостійно утримувати сина, оскільки її заробітна плата складає 13900 грн на місяць, інші види доходу відсутні. У зв?язку з цим, вони з сином опинилися у скрутному матеріальному становищі, їй матеріально важко утримувати сина самостійно, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток, одяг, навчання. Син потребує матеріальної допомоги, проте відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Позивач просила суд стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 15 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на навчання дитини, задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на навчання дитини повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку(доходу) щомісячно, з 21 грудня 2021 року до 01 вересня 2025 року, але не більш двадцяти трьох років, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що повнолітня дитина ОСОБА_4 навчається в Національному Університеті «Одеська Морська Академія», форма навчання заочна, 2 курс на контрактної формі навчання, в період з 01.09.2021 р. по 2025 рік. Відповідно до ст. 182, 184 СК України та враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище позивача та відповідача, суд вважав можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), до 01 вересня 2025 року, але не більш двадцяти трьох років, щомісячно, починаючи з дня подання позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 серпня 2022 року по справі №522/25729/21 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про стягнення аліментів на навчання сина, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , зазначає, що про наявність позовної заяви ОСОБА_1 до колишнього чоловіка, ОСОБА_2 , останній дізнався вже, коли отримав лист про відкриття постанови про примусове стягнення. Копії позовної заяви та повістки про призначення судових засідань ОСОБА_2 не отримував, відзив на позовну заяву в порядку статті 178 ЦПК України не направляв та судове рішення не отримував, тобто ОСОБА_2 позбавили основних прав учасника процесу, оскільки він не був повідомлений та не міг знати про відповідний позов.
Посилається, що фактично повнолітня дитина ОСОБА_4 з квітня 2022 року по теперішній час проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з бабусею громадянкою ОСОБА_5 , яка є рідною матір'ю ОСОБА_2 . Дитина перебуває на утриманні батька, який надає фінансову допомогу через свою рідну мати (проживання, комунальні, харчування).
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.09.2024 року відкрито провадження у справі, роз'яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження отримала в особистому кабінеті Електронного суду 28.09.2024 року о 0:34:44, що підтверджується довідкою.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала в особистому кабінеті Електронного суду 22.11.2024 року о 17:26:34, що підтверджується довідками.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 судову повістку-повідомлення отримала 19.03.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 судову повістку-повідомлення отримала 19.03.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 19.12.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про долучення доказів, а також у досліджені доказів, які додані до апеляційної скарги, а саме: постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 75105081 від 22.05.2024 року, виконавчий лист від 09.05.2024 року, лист державної виконавчої служби від 01.06.2024 року, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.06.2024 року, довідка Савранської селищної ради від 16.07.2024 року, копія заяви ОСОБА_5 . Крім того, відмовлено в задоволенні клопотання представника скаржника про долучення доказів від 18.12.2024 року: довідка про доходи ОСОБА_7 , відомості про трудову діяльність ОСОБА_7 , довідка Савранської селищної ради від 18.11.2024 року, постанова про закінчення виконавчого провадження № 3406509 від 24.06.2022 року, з огляду на те, що зазначені докази видані органами виконавчої служби та органами місцевого самоврядування після винесення рішення судом першої інстанції 15.08.2022 року.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20) та від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) зазначено, що: «відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. За змістом статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції».
Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 922/393/18.
Разом із тим Одеський апеляційний суд приєднав до матеріалів справи довідку місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_8 від 18.11.2024 року; свідоцтво про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_7 серія НОМЕР_3 , оскільки про судове засідання, яке призначалося судом першої інстанції, ОСОБА_2 належним чином не був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 19.12.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про виклик свідка ОСОБА_4 з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 3 статті 367 ЦПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду в грудні 2021 року, під час розгляду справи в суді першої інстанції вона повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 , якого позивач просить викликати у якості свідка, під час розгляду справи судом першої інстанції, надавав до суду заяву з поясненнями по справі, просив суд розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів по справі.
Колегія суддів вважає, що позивач мав об'єктивну можливість звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про виклик свідка під час розгляду справи у суді першої інстанції.
19.12.2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення по справі з додатками.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 19.12.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про долучення до матеріалів справи доказів, оскільки докази стосуються періоду після ухвалення рішення по справі. Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, разом із тим докази направлення зазначеного клопотання всім учасникам справи відсутні.
В судовому засіданні 15.05.2025 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у судовому засіданні просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що повнолітня дитина ОСОБА_4 навчається в Національному Університеті «Одеська Морська Академія», форма навчання заочна, 2 курс на контрактної формі навчання, в період з 01.09.2021 року по 2025 рік. Відповідно до ст. 182, 184 СК України та враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище позивача та відповідача, суд вважав можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), до 01 вересня 2025 року, але не більш двадцяти трьох років, щомісячно, починаючи з дня подання позову.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.
Частинами першою, другою, п'ятою, шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 23.02.2022 року відкрив провадження у вказаній справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначив слухання справи на 24.03.2022 року на 16:20 годину.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, згідно супровідного листа від 23.02.2022 року, надсилалась відповідачу ОСОБА_2 на адресу реєстрації: АДРЕСА_2 , проте, доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви матеріали справи не містять.
Розгляд справи призначений на 24.03.2022 року, 26.04.2022 року, 08.06.2022 року, 05.07.2022 року не відбувся в зв'язку з не явкою сторін.
В матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення судом відповідача про дату, час та місце розгляду справи, призначеної на 24.03.2022 року, 26.04.2022 року, 05.07.2022 року та 15.08.2022 року.
Зазначені обставини свідчать про те, що у відповідності до положень Глави 7 Розділу І ЦПК України ОСОБА_2 не був належним чином повідомленим про розгляд справи.
Тому доводи відповідача щодо порушення судом норм процесуального права через неповідомлення належним чином про дату, час та місце розгляду справи за результатом якого прийнято оскаржуване рішення, заслуговують на увагу.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, неповідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо розгляду справи судом в порядку спрощеного позовного провадження, зазначене порушення є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їхніх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Наведеному відповідають і роз'яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , який навчається на 2 курсі заочної форми навчання Фахового коледжу морехідного транспорту Національного університету «Одеська Морська Академія», спеціальність 271 «річковий та морський транспорт», управління судновими та річними системами і комплексами на контрактній основі, аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Отже предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.01.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб у Виконкомі Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ), який, згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 , було розірвано 17.04.2007 року.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Виконкомом Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області 28.01.2004 року.
ОСОБА_4 , згідно довідки № 994 від 22.11.2021 року, виданої Фаховим коледжем морського транспорту Національного університету «Одеська Морська Академія», є студентом 2 -го курсу заочної форми навчання Фахового коледжу морехідного транспорту НУ «ОМА», спеціальність 271. Річковий та морський транспорт, управління судновими та річними системами і комплексами.
Згідно договору № 2/13 від 18.08.2021 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж морського транспорту Національного університету «Одеська Морська Академія», укладеного з ОСОБА_4 , вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 32400 грн, за роками вартість навчання становить: 2021-2022 навчальний рік - 9000 грн; 2022-2023 навчальний рік - 9000 грн; 2023-2024 навчальний рік - 9000 грн; 2024-2025 навчальний рік - 5400 грн.
Потреба повнолітнього ОСОБА_4 у матеріальній допомозі батька витікає з його навчання.
Визначаючи розмір аліментів який підлягає стягненню з відповідача колегія суддів зазначає таке.
Законодавчо визначена можливість платника аліментів надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дочці, сину витікає насамперед з обставин, пов'язаних безпосередньо із самим платником - його працездатністю, станом здоров'я тощо, а також інших обставин на його боці, які мають враховуватися судом.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Апеляційний суд враховує, що згідно копії свідоцтва про народження відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи факт наявності у відповідача неповнолітньої дитини, що підтверджується відповідними доказами, покладення обов'язку надання сину допомоги у зв'язку з навчанням на обох батьків, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 27 грудня 2021 року до 01 вересня 2025 року, але не більш двадцяти трьох років.
Відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційній інстанції, не надано доказів неможливості сплати аліментів у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу).
Щодо посилань скаржника на те, що повнолітня дитина ОСОБА_4 з квітня 2022 року проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з бабусею громадянкою ОСОБА_5 , яка є рідною матір'ю ОСОБА_2 та дитина перебуває на утриманні батька, який надає фінансову допомогу через свою рідну мати, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
В судовому засіданні апеляційного суду 15.05.2025 року приймав участь третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 , який надав пояснення, що з 2022 року по серпень 2024 року він дійсно проживав у бабусі за адресою АДРЕСА_1 , проте зазначив, що йому з бабусею фінансову допомогу надавала мати ОСОБА_1 , яка передавала бабусі кошти, одежу та продукти та оплачувала навчання, на скільки йому відомо, батько жодної фінансової допомоги не надавав. ОСОБА_4 зазначив, що з серпня 2024 року він переїхав жити до м. Одеса навчається, не працює та перебуває на утримання матері. З батьком ОСОБА_4 не спілкується, оскільки останній уникає зустрічі з повнолітньою дитиною.
Відповідачем доказів перебування сина на його утриманні суду не надано.
Визначений судом апеляційної інстанції розмір аліментів узгоджуватиметься з вимогами чинного законодавства України, відповідатиме інтересам повнолітньої дитини, покриватиме частину витрат на повнолітню дитину і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував наявність обов'язку обох батьків на утримання дитини.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , підлягає задоволенню частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 серпня 2022 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з 27 грудня 2021 року до 01 вересня 2025 року, але не більш двадцяти трьох років.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки апеляційна скарга задоволена частково, а позивач звільнений від сплати судового збору, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави за подання позовної заяви в сумі 840,80 грн.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання в розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з 27 грудня 2021 року до 01 вересня 2025 року, але не більш двадцяти трьох років.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21 травня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко