Справа № 759/7187/25 Головуючий в суді І інстанції Проскурня О.І.
Провадження № 33/824/2961/2025 Головуючийв суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
19 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 277274 від 21 березня 2025 року - 21 березня 2025 року о 04 год. 25 хв. у м. Києві, на вул. Дорога Кільцева/вул. Тараса Бульби-Боровця, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я, відмовився на нагрудний відеореєстратор № 230829, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп..
Не погоджуючись з вказаною постановою, 02 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обгрунтовував тим, що відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було, а факт проходження останнім огляду на стан сп'яніння на місці зупинки було зафіксовано на нагрудні камери патрульних поліції, відеозаписи з яких не було долучено до матеріалів справи.
Крім того ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовував також тим, що відмовляючи у клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, витребовування повного відеозапису, перенесення місця розгляду справи, а також розгляд справи за відсутності останнього, судом першої інстанції було суттєво порушено його процесуальні права.
ОСОБА_1 звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня копія постанови Вінницького районного суду Вінницької області, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а для притягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП матеріали справи повинні містити не лише відомості про вказаний факт, а і підтвердження у вигляді постанови суду за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим вказує, що посилання суду, де зафіксовано, як він спілкується з працівниками поліції та вказує, що вказаний у протоколі автомобіль є його, не відповідає дійсності, оскільки згідно технічному паспорту на даний транспортний засіб, його володільцем є не він.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування з УПП ГУНП у м. Києві відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, відповідно до яких було зафіксовано події, що відбувались під час оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, де зафіксовано момент проходження декількох разів огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що відсутня необхідність витребування таких матеріалів, оскільки всі обставини адміністративного правопорушення зазначені у протоколі, а відеозапис із нагрудної камери поліцейського наявний в матеріалах справи.
ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У прохальній частині апеляційної скарги зазначив, що не має можливості прибути за місцем розгляду справи в м. Київ, відтак просить розглядати справи за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 277274 від 21 березня 2025 року, з якого вбачається, що 21 березня 2025 року о 04 год. 25 хв. у м. Києві, на вул. Дорога Кільцева/вул. Тараса Бульби-Боровця, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я, відмовився на нагрудний відеореєстратор № 230829, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 2);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2025 року, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився (а.с. 3);
- у розписці від 21 березня 2025 року про підтвердження водієм факту відсторонення його від керування транспортним засобом. Водій відмовився від підписання розписки (а.с. 4);
- у довідці щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, у ході яких встановлено, що громадянина ОСОБА_1 постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 5);
- у копії постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 7-9);
- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що зупинивши водія транспортного засобу «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , патрульні поліції просили надати документи, які надають право останньому рухатись у комендантську годину та які посвідчують особу, однак у ході спілкування з водієм патрульними поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння. Патрульними поліції було роз'яснено процедуру проходження такого огляду, а також повідомлено про наслідки відмови від такого огляду, однак водій ОСОБА_1 своїми діями умисно ухилявся та перешкоджав проходженню огляду на стан сп'яніння, а саме декілька разів нібито погоджувався на проходження такого огляду, однак перед початком проходження висловлював відмову (момент відео з 0:12:15, 0:12:42, 0:13:05, 0:14:53, 0:16:17, 0:18:27), або ж у процесі задування приладу «Drager Alcotest» не дотримувався алгоритму дій такого огляду, з яким патрульні поліції неодноразово ознайомлювали останнього та попереджали, що такі його дії розцінюються, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Проходити огляд у встановленному законом порядку у лікаря-нарколога ОСОБА_1 також не захотів. Крім того, на відеозаписі зафіксована процедура складання матеріалів адміністративного правопорушення, ознайомлення водія з ними та попереджено водія про відповідальність за керування транспортного засобу протягом наступних 24 годин (а.с. 12);
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.2018 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Виявлені працівниками поліції 21.03.2025 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 21 березня 2025 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній або своїми діями перешкоджав проходженню такого огляду, або висловлював відмову.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було, а факт проходження останнім огляду на стан сп'яніння на місці зупинки було зафіксовано на нагрудні камери патрульних поліції, відеозаписи з яких не було долучено до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки з долученого відеозапису з нагрудної камери патрульного поліції вбачається, що водій транспортного засобу «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 своїми діями умисно ухилявся та перешкоджав проходженню огляду на стан сп'яніння, а саме декілька разів нібито погоджувався на проходження такого огляду, однак перед початком проходження висловлював відмову (момент відео з 0:12:15, 0:12:42, 0:13:05, 0:14:53, 0:16:17, 0:18:27), або ж у процесі задування приладу «Drager Alcotest» не дотримувався алгоритму дій такого огляду, з яким патрульні поліції неодноразово ознайомлювали останнього та попереджали, що такі його дії розцінюються, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що скеровані до суду відеоматеріали стосуються фіксації перебігу подій за участі ОСОБА_1 , а саме з моменту зупинки транспортного засобу, повідомленням про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, до моменту ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду та відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я. Патрульні поліції неодноразово наголошували водію про те, що сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП. При цьому, на відео зафіксована процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку та ознайомлення з ним ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки на відеозаписі зафіксовано факт ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та його відмова від отримання копії такого протоколу.
Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відмовляючи у клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, витребовування повного відеозапису, перенесення місця розгляду справи, а також розгляд справи за відсутності останнього, судом першої інстанції було суттєво порушено його процесуальні права, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та перенесено розгляд вказаної справи на іншу дату, про що належним чином було повідомленого останнього (а.с. 16), однак ОСОБА_1 не скористався можливістю ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі і із відеоматеріали, які повністю кореспондуються з протоколом про адміністративне правопорушення, як і не скористався таким правом у суді апеляційної інстанції.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було відмовлено у перенесенні місця розгляду справи, то суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями суду першої інстанції про неможливість задоволення такого клопотання, оскільки за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а іншими Законами України не встановлюється інше місце розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня копія постанови Вінницького районного суду Вінницької області, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а для притягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП матеріали справи повинні містити не лише відомості про вказаний факт, а і підтвердження у вигляді постанови суду за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки у матеріалах справи наявна копія постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року та інформація про те, що 14 жовтня 2024 року Вінницьким апеляційним судом постанову суду першої інстанції залишено без змін, відтак вважається такою, що набрала законної сили (а.с. 7-9).
Доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду, де зафіксовано, як він спілкується з працівниками поліції та вказує, що вказаний у протоколі автомобіль є його, не відповідає дійсності, оскільки згідно технічному паспорту на даний транспортний засіб, його володільцем є не він, не ставлять під сумнів висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, зважаючи, що про наявність в її діях ознак даного правопорушення вказує сукупність вище наведених доказів.
До того ж, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність)» власником авто зазначено ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги такі доводи апеляційної скарги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року, залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «22» травня 2025 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко