13 травня 2025 року місто Київ
Справа № 621/5017/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8021/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поливач Л.Д., Поліщук Н.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сорокіна Ірина Володимирівна, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року (ухвалено у складі судді Пінкевич Н.С.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності. За договором відповідач зобов'язувалась сплачувати орендну плату в розмірі 300,87 дол. США (11 000 грн) та комунальні плтажеі, строк оренди з 01 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року, сума першого внеску - 22 000 грн.
Починаючи з лютого 2023 року відповідачка перестала сплачувати орендні комунальні платежі. Крім того, через залиття квартири, розташованої поверхом нижче, за його заявою припинено надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Після вимкнення водопостачання відповідачка самовільно підключила водопостачання до квартири.
Його повідомлення про розірвання договору та вимоги виселитись, погасити борг по орендним платежам в розмірі 77 000 грн (за період з 01 лютого 2023 року по 01 вересня 2023 року), заборгованість по комунальним послугам в розмірі 18 413 грн - залишились без жодного реагування. Після звернення до правоохоронних органів та зареєстрованого кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_1 змінила замки до квартири, пошкодила меблі, пломби газового лічильника, газовий котел, техніку.
З урахуванням викладеного просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та за житлово-комунальні послуги, яка виникла за Договором оренди квартири від 01.09.2021 в загальному розмірі 95 413 гривень; судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області заочним рішенням від 03 червня 2024 року позов задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати та за житлово-комунальні послуги за Договором оренди від 01 вересня 2021 року в розмірі 95 413 грн, яка складається з заборгованості по оренді в розмірі 77 000 грн та заборгованості по комунальним платежам в розмірі 18 413 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 30 січня 2025 року поновив відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення - залишив без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з таким заочним рішенням, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 13 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, вирішити питання про судові витрати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає, що оскаржуване заочне рішення є незаконним та необґрунтованим, під час його ухвалення суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, неповно з'ясував обставини справи, та дійшов висновків що не відповідають дійсним обставинам справи.
Окрім цього судом порушено норми процесуального права, оскільки відповідач була позбавлена можливості взяти участь у розгляді справи через те, що не отримувала процесуальні документи та не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань у справі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не встановив обставину отримання відповідачем листа із повідомленням про припинення подальших відносин щодо оренди, а тому невстановленою залишилася обставина щодо факту та моменту розірвання Договору. Вважає, що у випадку надіслання листа поштою, таке повідомлення слід вважати належним тільки за умови отримання зворотного підтвердження відповідача про його отримання. Суд також не встановив коли саме відповідач залишила орендовану квартиру та фактично перестала користуватись орендованим майном.
Вказує, що відповідач належним чином виконувала свій обов'язок зі сплати орендної плати за період з 01.02.2023 до 01.09.2023, що підтверджується квитанціями та виписками по рахунку, долученими до апеляційної скарги.
Зазначає, що суд належним чином не оцінив докази, долучені позивачем на підтвердження обставин щодо погашення ним заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01.02.2023 до 01.09.2023, оскільки в них не вказано призначення платежу, а тому неможливо встановити належність таких доказів до предмета доказування в цій справі.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Адаманов А.Д. проти апеляційної скарги заперечував через безпідставність викладених у ній доводів, просив її відхилити, а заочне рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача - адвокат Сорокіна І.В. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник позивача - адвокат Адаманов А.Д. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити як безпідставну, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції вважав установленим, що ОСОБА_2 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер №27553375 від 01.10.2014.
01 вересня 2022 року між Позивачем - ОСОБА_2 (Орендодавець) та Відповідачем - ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець здав в оренду, а Орендар зняв у Орендодавця квартиру АДРЕСА_1 , Україна (надалі - «Орендоване майно»).
Пунктом 7 Договору передбачено, що місячна орендна плата складає 11 000 грн (одинадцять тисяч гривень), що складає 300,87 доларів США за курсом НБУ на день сплати 01.03.2023: 1 дол. США = 36,56 грн.
Пунктом 8 Договору, встановлено, що за даним Договором оренди сума орендної плати в гривнях може бути переглянута через шість місяців в відповідності до суттєвих (більш ніж 30%) змін курсу гривні НБУ до дол. США, але не більш ніж 30% від суми орендної плати згідно з п. 7. Перша сплата за даним Договором здійснюється в момент підписання Договору і складає орендну плату за перший та останній місяці оренди (гарантійний депозит).
Загальна сума першого платежу становить 22 000 грн (двадцять дві тисячі гривень), що є еквівалентом 601,56 дол. США за курсом НБУ 1 дол. = 36,56 грн на день підписання Договору. Надалі орендна плата вноситься у формі оплати за 1 місяць, не пізніше 1 числа розрахункового місяця.
Згідно з пунктом 9 Договору, газопостачання, інтернет, електроенергія, водопостачання, послуги Європейської сервісної службі, кабельне телебачення, а також щомісячна плата за охорону сплачуються окремо від орендної плати згідно фактичних показників лічильників і відповідних договірних положень.
Пунктом 6 Договору встановлено, що термін оренди квартири встановлюється на 12 місяців, починаючи з 1 вересня 2022 року до 31 серпня 2023 року.
19 липня 2023 р. ОСОБА_2 у зв'язку з заборгованістю за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та залиттям нижче розташованої квартири Відповідачем, подав заяву до житлово-експлуатаційної організації ТОВ «Європейська сервісна служба» (код ЄДРПОУ: 38466950) про припинення надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у орендованому майні.
Пунктом 12.1. Договору встановлено, що Орендар і Орендодавець мають право розірвати Договір оренди до закінчення терміну оренди шляхом повідомлення іншої сторони не менше ніж за 2 (два) місяці до бажаного терміну закінчення оренди, крім випадку прострочення Орендарем орендної плати більш ніж за один місяць.
28 червня 2023 року на адресу місця реєстрації та місця проживання Відповідача направлено лист про необхідність погашення заборгованості та розірвання договору з - 20.08.2023 року.
12 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за № 12023116380001280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
24 жовтня 2023 року Бучанським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області за участю представника (дружини) Позивача, було здійснено доступ до квартири. У результаті доступу, було встановлено, що Відповідачем змінено замки від вхідної групи, у квартирі встановлено пошкодження пломби газового лічильника, пошкодження меблів, техніки та газового котла.
Межі апеляційного розгляду
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Одним із доводів апеляційної скарги є неповідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA»).
Порядок повідомлення учасників справи про судове засідання та вручення судових повісток про виклик регулюється ст. 128 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У позовній заяві позивач зазначив адресу відповідача: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 1).
Указана адреса також є зареєстрованим місцем проживання відповідача, що вбачається із відповіді № 421053 від 25.01.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру (т. 1 а. с. 57).
Направлений за цією адресою поштовий конверт повернувся до суду із відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (т. 1 а. с. 62).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Повернення конверта із відміткою «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову відповідача від одержання повістки чи про її незнаходження за зареєстрованою адресою.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував, що матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи в суді та ухвалив заочне рішення із порушенням норм процесуального права.
За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про розгляд справи без належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи викладене, відповідно до приписів п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про скасування заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року з ухваленням нового судового рішення за результати апеляційного перегляду.
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О. В., пояснення представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу та позов слід задовольнити частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду із позовом, позивач обґрунтовував вимоги тим, що починаючи з лютого 2023 року відповідач перестала сплачувати платежі передбачені Договором. У зв'язку з чим, позивач звертався до відповідача із вимогою погасити борги за оренду квартири та комунальні платежі. Не зважаючи на вказане, відповідач відмовилася від оплати заборгованості.
Таким чином між сторонами виниклии договірні відносини з приводу оренди житла та оплати житлово-комунальних послуг за користування таким житлом.
За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Договір найму житла укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 811 ЦК України).
У справі встановлено та не заперечується сторонами, що між ними 01 вересня 2022 року у письмовій формі був укладений договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 12-14).
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з ч. 1 ст. 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6 Договору строк оренди встановлено у 12 місяців, починаючи з 01 вересня 2022 року по 31 серпня 2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
За приписами ст. 820 ЦК України розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла.
Відповідно до п. 7 Договору місячна оренда плата становить 11 000 грн.
Згідно з пунктом 9 Договору, газопостачання, інтернет, електроенергія, водопостачання, послуги Європейської сервісної службі, кабельне телебачення, а також щомісячна плата за охорону сплачуються окремо від орендної плати згідно фактичних показників лічильників і відповідних договірних положень.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пункт 8 Договору передбачає, що перша сплата за Договором здійснюється в момент підписання Договору і становить орендну плату за перший та останній місяці оренди (гарантійний депозит). Загальна сума першого платежу становить 22 000 грн. Надалі орендна плата вноситься у формі оплати за 1 місяць, не пізніше 1 числа розрахункового місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач стверджує, що починаючи з лютого 2023 року відповідач перестала сплачувати орендну плату та житлово-комунальні послуги, унаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 95 413 грн, з яких 77 000 грн - заборгованість за оренду, а решта - за житлово-комунальні послуги.
Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач вказувала, що належним чином виконувала свої зобов'язання за договором.
Щодо заборгованості з орендної плати
Суд установив, що між сторонами був укладений договір оренди квартири, за умовами якого відповідач зобов'язана була щомісяця сплачувати 11 000 грн за користування квартирою.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідач не надала суду доказів щодо визнання Договору недійсним чи його дострокового розірвання, а тому її обов'язок зі сплати орендної плати був чинним і саме вона має надати докази сплати коштів за користування квартирою.
Разом із цим, колегія суддів визначає такий обов'язок в розмірі 66 000 грн, а не 77 000 грн як визначив позивач, оскільки він вирахував таку заборгованість з лютого 2023 року по серпень 2023 року (останнього місяця Договору), проте п. 8 Договору передбачає, що перша сплата за Договором становить орендну плату за перший та останній місяці оренди (гарантійний депозит).
Таким чином, позивач безпідставно вказав як заборгованість відповідача орендну плату за останній місяць, оскільки така, відповідно до умов Договору, була внесена в момент підписання Договору.
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України).
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підтвердження виконання свого обов'язку зі сплати орендних платежів відповідач надала суду квитанції, які колегія суддів приймає на стадії апеляційного перегляду як належні та допустимі докази такої обставини, оскільки вони не могли бути подані відповідачкою до суду першої інстанції з поважних причин.
Водночас колегія суддів не бере до увагу надані відповідачем квитанції, що поза періодом з 01 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року, оскільки вони не стосуються предмета доказування.
До таких доказів належать квитанції:
від 14.01.2023, 13.12.2022, 09.11.2022, 08.10.2022 (т. 1 а. с. 92, 119 зворот, 120), від 21.01.2023, 16.01.2023 (т. 1 а. с. 93, 119), від 20.01.2023 (т. 1 а. с. 94, 119).
Відповідно, квитанціями, що спростовують вимоги позивача є лише такі:
від 26.03.2023 на суму 2 500 грн (т. 1 а. с. 94, 119, 211), від 03.03.2023 на суму 1 350 грн (т. 1 а. с. 197), від 01.03.2023 на суму 5 000 грн (т. 1 а. с. 198), від 03.04.2023 на суму 2 500 грн (т. 1 а. с. 210).
Також із виписки за картковим рахунком відповідача додатково вбачається, що 03.03.2023 відповідач на картку позивача здійснила переказ на суму 4 000 грн (т. 1 а. с. 191).
Таким чином, загальна сума сплачених з боку відповідача коштів на користь позивача за період з 01 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року становить 15 350 грн, а борг за орендною платою становить 50 650 грн (66 000 - 15 350).
Доказів сплати коштів відповідачем на користь позивача за спірний період у більшому розмірі, матеріали справи не містять, та позивачем не визнається.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що вказані квитанції та сплачені відповідно до них суми стосувалися минулих заборгованостей відповідача, оскільки належного розрахунку щодо заборгованості відповідача (із вказівками про дати та суми платежів відповідача, а також зазначенням за який період такі суми враховані) позивач не надав, обмежившись пред'явленням загальної суми боргу відповідача.
Щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги
Оскільки обсягу коштів, сплачених відповідачем на користь позивача не вистачає навіть для покриття заборгованості за орендними платежами, обставина заборгованості відповідача перед позивачем за оплату житлово-комунальних послуг колегією суддів презюмується.
Разом із цим, розмір такої заборгованості, заявлений позивачем (18 413 грн) не підтверджується матеріалами справи з огляду на таке.
Позивач указував, що загальна заборгованість за газ за спірний період становить 4 063 грн.
Водночас із історії розрахунків за газ вбачається, що із лютого 2023 року по серпень 2023 року були нараховані такі суми (у грн): лютий - 1 062,72; березень - 311,59; квітень - 849,00; травень - 231,55; червень - 0,00; липень - 326,23; серпень - 318,28 (т. 2 а. с. 10). Усього: 3 099,37 грн.
Позивач указував, що загальна заборгованість за утримання за спірний період становить 4 974 грн.
Із довідки № 15 від 12.03.2025 ТОВ «Европейська сервісна служба» вбачається, що за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року за адресою АДРЕСА_2 нараховувалося по 654,08 грн за утримання будинку (т. 2 а. с. 11). Усього: 4 578,56 грн (654,08 * 7).
Із довідки № 16 від 12.03.2025 ТОВ «Европейська сервісна служба» вбачається, що за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року за адресою АДРЕСА_2 за вивіз побутових відходів були нараховані такі суми (у грн): лютий - 51,84; березень - 61,44; квітень - 57,60; травень - 60,80; червень - 58,24; липень - 60,80; серпень - 61,44 (т. 2 а. с. 12). Усього: 412,16 грн.
Таким чином, заявлений позивачем розмір заборгованості за утримання підтверджується письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи.
Позивач указував, що загальна заборгованість за водопостачання та водовідведення за спірний період становить 1 666 грн.
Водночас із довідки № 17 від 12.03.2025 ТОВ «Европейська сервісна служба» вбачається що за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року за адресою АДРЕСА_2 за водопостачання були нараховані такі суми (у грн): лютий - 307,63; березень - 261,36; квітень - 229,88; травень - 275,79; червень - 255,46; липень - 0,00; серпень - 0,00 (т. 2 а. с. 13). Усього: 1 330,12 грн.
Позивач указував, що загальна заборгованість за охорону за спірний період становить 1 400 грн.
Водночас доказів щодо існування в нього, а тому і у відповідача, обов'язків щомісячно сплачувати кошти за охорону, як це передбачено п. 9 Договору, позивач не надав.
Разом із цим матеріалами справи підтверджено оплату позивачем послуг охорони за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 800 грн (т. 1 а. с. 18), а тому лише такий обсяг заборгованості за вказані послуги колегія суддів може встановити.
Позивач указував, що загальна заборгованість за електропостачання за спірний період становить 6 310 грн.
Водночас доказів виставлення йому рахунків у загальному обсязі на таку суму позивач не надав. У матеріалах справи міститься лише платіжна інструкція від 01.11.2023 № 0.0.3281612668.1 на суму 4 229,76 грн, яка внесена за період 09.2023-09.2023 (т. 1 а. с. 29), а тому колегія суддів не бере вказаний доказ як належний щодо спору про заборгованість за період з лютого 2023 року по серпень 2023 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач має заборгованість перед позивачем за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 10 203,49 грн (3 099,37 (за газ) + 4 974 (за утримання) + 1 330,12 (за водопостачання) + 800 (за охорону).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Колегія суддів установила, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, яку належним чином не було повідомлено про дату, час та місце засідання суду, апеляційна скарга обґрунтована у тому числі такою підставою, а тому заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості за договором оренди квартири за період з 01 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року в розмірі 60 853,49 грн, із яких: 50 650 грн - заборгованість за орендною платою, а 10 203,49 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Судові витрати
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено частково, а саме на 63,78 % (60 853,49 грн / 95 413 грн * 100%), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви (т. 1 а. с. 48) пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 684,74 грн (1 073,6 * 63,78 %).
Водночас із позивача на користь відповідача належить стягнути сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги (т. 1 а. с. 196) пропорційно розміру незадоволених позовних вимог, а саме в розмірі 583,29 грн (1 610,40 * 36,22 %).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням викладено, суд зобов'язує відповідача, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю в розмірі 101,45 грн (684,74 - 583,29) позивачу.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сорокіна Ірина Володимирівна, - задовольнити частково.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди квартири за період з 01 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року в розмірі 60 853,49 грн, із яких:
50 650 грн - заборгованість за орендною платою;
10 203,49 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 101,45 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Повна постанова складена 23 травня 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: Л.Д. Поливач
Н.В. Поліщук