13 травня 2025 року місто Київ.
Справа №358/1185/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4895/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Поливач Л.Д.. Стрижеуса А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бузинний Андрій Станіславович, на рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 вересня 2024 року (ухвалене у складі судді Романенка К.С., дата складення повного тексту рішення відсутня)
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2024 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Підлетейчук М.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 21 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1175-1493.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А6374, для підписання Кредитного договору 1175-1493 від 21 березня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн зі строком кредитування на 300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Зазначав, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.
Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року), видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на картку отримувача - відповідача, чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 13 червня 2024 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 148 650,00 грн, з яких: 15 000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 133 650,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Ці обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Разом з тим позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 73 650,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 75 000,00 гривень.
Тому, враховуючи вищезазначене, позивач (кредитодавець) просив суд стягнути з відповідача (позичальника) не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочену заборгованість за кредитом - 15 000,00 гривень;
- прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 60 000,00 гривень;
- що разом становить 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30 вересня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1175-1493 від 21 березня 2023 року в розмірі 75000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп, з яких: - прострочена заборгованість за кредитом - 15 000,00 грн; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 60 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 вересня 2024 року і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що апелянт не укладав з позивачем кредитного договору та не отримував від позивача грошових коштів на умовах кредитного договору.
Зазначає, що довідка про перерахування коштів не може бути підтвердженням руху коштів, а вказана платіжна картка не є карткою відповідача і ніколи йому не належала.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказує, що рішення є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання на 13 травня 2025 року сторони не з'явились. Про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином через електронний кабінет, що підтверджуєиться звітом про доставку судової повістки представнику відповідача адвокату Бузинному А.С. та позивачу і його представнику.(а.с.152-154)
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір №1175-1493 від 21 березня 2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Факт отриманні відповідачем коштів підтверджено долученими до позову доказами. Також суд зазначив, що наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ІК №116 від 16 січня 2018 року, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
21 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1175-1493 (а.с.18-29).
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», затверджених наказом № 58-П від 26 жовтня 2022 року та розміщених на їх сайті.
Вказаний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. (п. 11.1 Договору про відкриття кредитної лінії).
Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А6374, для підписання кредитного договору № 1175-1493 від 21 березня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15000, 00 грн; строк кредитування - 300 календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 14 січня 2024 року. Базовий період - 18 днів; стандартна процентна ставка - 3 % за кожен день користування.
На підтвердження укладання кредитного Договору про відкриття кредитної лінії № 1175-1493 від 21 березня 2023 року стороною позивача надано електронний доказ в паперовій формі, підписаний одноразовим ідентифікатором «А6374», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір, а також Правила надання споживчих кредитів, затверджених Наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №58-П від 26 жовтня 2022 року.
Укладання у такий спосіб кредитного договору між позивачем та відповідачем відбулося за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і як у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ITC обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с.30).
Так, стороною позивача доведено, що кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 перераховувалися у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку, зазначену відповідачем № НОМЕР_1 . Видача коштів за кредитним договором здійснювалась за допомогою системи liqPay АТ на підставі договору № 1175-1493 від 21 березня 2023 року. Такі обставини підтверджено довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1175-1493 від 21 березня 2023 року (Додаток №5). Та довідкою Приват Банку про перерахування коштів на зазначену відповідачем картку 9а.с.147 зворот)
Відповідач ОСОБА_1 належним чином умови Кредитного договору не виконує, в зв'язку з чим станом на 13 червня 2024 року, утворилася заборгованість в розмірі 148 650,00 грн, яка складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом - 15 000, 00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 60 000, 00 грн.
Також, встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими процентами у сумі 73 650,00 гривень за умови погашення нею решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 75 000,00 гривень.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня2021 року у справі № 234/7159/20.
На підтвердження виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 15 000 грн відповідачеві (позичальнику) на його картковий рахунок, позивач надав довідку з якої вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року перерахував кошти: платіж 2256873752, дата 21 березня 2023, сума 15 000 грн, номер договору 1175-1493, платіжна картка № НОМЕР_2 , що є належним і достатнім доказом. (а.с.147 зворот)
Колегія суддів звертає увагу на те, що в кредитному договорі у розділі «Реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .
При цьому, відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Доказів того, що на картку НОМЕР_2 не було перераховано суму у розмірі 15 000 грн відповідач не надав.
Суд звертає увагу, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», тому позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, а створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. У зв'язку з чим позивачем було перераховано кредитні кошти у відповідності з умовами кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року у справа № 415/160/17 суд зазначив, що у спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов?язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Колегія суддів доходить висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення з ОСОБА_1 кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов?язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов?язань.
У свою чергу відповідач не спростував факту отримання кредитних коштів, а також факту неналежного виконання зобов?язань перед банком, у тому числі не спростував розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов?язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Наведений банком розрахунок заборгованості відповідач не спростував, альтернативного розрахунку до суду не надав.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання відповідача на те, що апелянт не укладав з позивачем кредитного договору та не отримував грошових коштів, оскільки матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 1175-1493 від 21 березня 2023 року укладений в електронній формі, грошу перераховані на платіжний засібл зазначений в договорі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Згідно поданих представником позивача доказів, встановлено, що кредитний договір №1175-1493 від 21 березня 2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказамині в суді першої інстанції, ні в Київському апеляційному суді.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що довідка про перерахування коштів не може бути підтвердженням руху коштів, а вказана позивачем картка не належить відповідачу, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідач не спростував твердження позивача, не надав доказів спростування ні до суду першої інстанції, ні до Київського апеляційного суду, тому колегія суддів не може ухвалювати рішення на припущеннях відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що призвело до порушення прав останнього.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
При цьому, враховуючи той факт, що за наслідками апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції не було ухвалено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивача понесених відповідачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бузинний Андрій Станіславович - залишити без задоволення.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Желепа
Судді А.М. Стрижеус
Л.Д. Поливач