Апеляційне провадження
№33/824/195/2025
30 квітня 2025 року місто Київ
справа № 363/1882/24
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
при секретарі Балковій А.С.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Мартиненка Віталія Івановича,
поліцейського Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта Чичикала Руслана Миколайовича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції приймаючи вказане рішення, не в повній мірі дослідив матеріали справи та як наслідок поза його увагою залишились суттєві обставини, що фактично унеможливили ухвалення законного, обґрунтованого, справедливого судового рішення та призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №277815 від 13 квітня 2024 року не містить відомостей про порушення ПДР, які б слугували підставою для зупинки транспортного засобу, а отже дана обставина спростовує факт його керування транспортним засобом.
Вказував, що оскільки наявні в матеріалах справи відеозапис та пояснення свідків не містять відомостей стосовно керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то у ОСОБА_1 не виникало жодного юридичного обов'язку будучи не в статусі «водія», проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння ані на місці події, або в будь-якому медичному закладі, а тому його відмова від проведення огляду була правомірною, що виключає в його діях подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат Мартиненко В.І. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
В судовому засіданні поліцейський Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старший сержант ОСОБА_2 надав пояснення з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 277815 від 13 квітня 2024 року та щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Мартиненка В.І. та поліцейського Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта Чичикала Р.М., давши оцінку показам свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п.п.2, 3, 6, 7 вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а за змістом п.8 Порядку №1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №277815, 13 квітня 2024 року о 17.50 год. в селі Старі Петрівці по вул. Космонавтів, 1-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Infiniti», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків та під фіксацію на відеозапис, що зафіксовано на БК, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2024 року серії ААД№277815. Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 квітня 2024 року;
поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 13 квітня 2024 року, в яких зазначали, що водій від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в їх присутності;
розпискою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водійське посвідчення В НОМЕР_2 , відповідно до якої він забирає автомобіль «Infiniti» д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язується доставити його за адресою АДРЕСА_2 та передати його водію ОСОБА_1 до повного його витвереження;
відеозаписом з бодікамери.
Як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що їм надійшло повідомлення, що він керує в стані алкогольного сп'яніння (17:31:56-17:32:01), далі працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що останній погодився (17:34:00-17:34:01). На запитання поліцейського, куди він їхав і чи далеко (17:40:04), ОСОБА_1 відповів, що недалеко, в сусіднє село, зазначив, що він собі потихеньку їхав, нікого не зачіпав (17:40:06-17:40:17). На запитання поліцейського, чи відмовляється він проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» (17:43:10), на що останній відповів, що поки що так (17:43:13). Тому, працівники поліції повідомили останнього, що на нього буде складено адміністративний матеріал за ст. 130 КУпАП, п.2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому як зазначив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , йому також працівниками поліції пропонувалося проїхати в лікарню.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що з відеозапису та пояснень свідків не вбачається факту керування транспортним засобом, що є підставою для закриття провадження, оскільки якщо водій не керував транспортним засобом, то у працівників поліції не було підстав для проведення його огляду на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє виходячи з наступного.
Відповідно до запиту Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року до ГУНП в Київській області про витребування доказів по справі, на адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь від Національної поліції України ГУНП в Київській області Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, з якої вбачається, що 13 квітня 2024 року о 17.25 год. зі служби «112» на спецлінію «102» ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: «Київська обл., с. Старі Петрівці, в даний час біля магазину «Сільпо», знаходиться автомобіль «Infiniti», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з порушенням, водій в стані алкогольного сп'яніння, наразі виїздить від магазину «Сільпо» на головну дорогу в напрямку Іванкова». Вказане повідомлення прийняте оператором відділу служби «102» належним чином опрацьоване та передане для відповідного реагування до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, де зареєстроване до Єдиного обліку від 13 квітня 2024 року за №5343.
Як вбачається з пояснень поліцейського Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта Чичикала Р.М., що на службовий планшет надійшов виклик про порушення правил дорожнього руху, що водій керує з ознаками алкогольного сп'яніння. В цей час ближче був патруль охорони, який знаходився в селі Старопетрівці, а вони знаходилися у місті Вишгороді, це майже 10 кілометрів відстані. Автомобіль який вказаний в повідомленні переданий був черговим по радіозв'язку і його було зупинено до їх приїзду, коли вони приїхали автомобіль вже був припаркований на узбіччі. Зазначав, що транспортний засіб зупиняли не вони, а вони як патрульна поліція оформляли його. Патрульна поліція яка здійснювала зупинку транспортного засобу повідомила їм, що виявили вказаний в повідомленні автомобіль і зупинили його, що підтверджується відео з реєстратора, яке міститься в телефоні зняте з службової машини, як автомобіль рухався і як його зупинили, яке було надано для огляду в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Доводи, які викладені в доповненнях до апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, а направлення на медичний огляд в закладі охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння поліцейський у встановленому законом порядку склали формально та просто вклали до протоколу адміністративних матеріалів, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказані доводи спростовуються особистими поясненнями ОСОБА_1 про те, що йому пропонували працівники поліції пройти огляд в медичному закладі.
В своїх показах в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначав, що дорогою додому помітив працівників поліції та ОСОБА_1 , на його питання, що тут відбувається, працівники поліції відповіли йому, що затримали п'яного водія, а сам водій зазначав, що він не їхав, а когось чекає. Вказував, що він не бачив, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а лише бачив як він стояв біля автомобіля з працівниками поліції.
Суд апеляційної інстанції не приймає покази свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а чекав на нього, зателефонувавши йому десь після обіду о годині другій, третій та попросивши його перевести, оскільки він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Через 10-15 хвилин він прибув на місце призначення і побачив, що стосовно ОСОБА_1 вже складався протокол, так як вказані покази спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 до зупинки працівниками поліції керував транспортним засобом.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що як вбачається з відеозапису який долучено до матеріалів справи, він розпочинається о 17.31, відповідно до відповіді від Національної поліції України ГУНП в Київській області Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування на запит Київського апеляційного суду вбачається, що повідомлення про те, що водій в стані алкогольного сп'яніння, наразі виїздить від магазину «Сільпо» на головну дорогу в напрямку Іванкова надійшло о 17.25 і на час початку зйомки вже був на місці інший патрульний автомобіль. Вказані обставини повністю спростовують покази водія ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом і перебував біля автомобіля очікуючи на ОСОБА_3 , який мав його забрати.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.