23 травня 2025 р. № 400/9862/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до суду до Головного управління ПФУ у Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач ) з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у переведенні та здійсненні нарахування і виплати з 30.07.2024 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 12.02.2024 № 108,109;
- зобов'язання перевести та здійснити нарахування і виплату з 30.07.2024 пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 12.02.2024 № 108,109 зарахувавши до стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців період проходження військової служби у період з 18.04.1978 по 13.04.1980 та періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 03.11.2009 та з 18.11.2010 по 12.11.2015.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком за ЗУ №1058 на пенсію за віком відповідно до ЗУ №3723 згідно з встановленим законодавством порядку. Однак, відповідач, листом від 29.08.2024 відмовив у призначенні пенсії, оскільки стаж державної служби позивача становить лише 7 років 6 місяців 11 днів, періоди роботи з 04.07.2001 по 03.11.2009 та з 18.11.2010 по 12.11.2015 на посаді сільського голови Надбузької сільської ради не може бути зарахованими, оскільки на думку Відповідача періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування починаючи з 04.07.2001 не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України з таких підстав.
06.11.2024 р. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи стаж Позивача на посадах віднесених до посад державної служби становить 07 років 06 місяців 11 днів (за період з 20.07.1994 по 03.07.2001 та за 04.11.2009 по 31.05.2018). Станом на 01.05.2016 рік Позивач на посадах державної служби не працював та не набув 20 років стажу державної служби до 01.05.2019 достатнього для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889. Періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування зараховуються до стажу державної служби по 04.07.2001 року. З урахуванням викладеного, підстави для проведення перерахунку пенсії (переведення Позивача з пенсії за віком за Закону № 1058 на пенсію відповідно до Закону № 889) за заявою відсутні. Позивачем не надано довідку про складові заробітної плати для признання пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Відповідач зазначає, що довідки від 12.02.2024 № 108 та № 109 видана Виконавчим комітетом Веснянської селищної ради, видана з порушенням Закону № 889 та Порядку № 622, оскільки в них зазначено дані про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади за останнім місцем роботи Позивача на державній службі. Отже, зазначені довідки не можуть бути враховані при призначені пенсії відповідно до Закону № 889.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ГУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
30.07.2024 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу». До заяви позивач додав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.02.2024 № 108, 109.
Листом від 29.08.2024 №13018-11904/Ш-02/8-1400/24 Відповідач відмовив у призначенні пенсії, оскільки стаж державної служби позивача становить лише 7 років 6 місяців 11 днів, періоди роботи з 04.07.2001 по 03.11.2009 та з 18.11.2010 по 12.11.2015 на посаді сільського голови Надбузької сільської ради не може бути зарахованими, оскільки періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування починаючи з 04.07.2001 не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців.
Згідно даних трудової книжки Позивача, серії НОМЕР_1 виданої 19.11.1982 року:
23.04.1998 р. обраний Надбузьким сільським головою;
16.04.2002 Позивач обраний Надбузьким сільським головою;
18.03.2005 присвоєно 7 (сьомий) ранг державного службовця посадової особи місцевого самоврядування;
20.04.2006 р. обраний Надбузьким сільським головою;
03.11.2009 р. дострокового припинено повноваження сільського голови за особистою заявою п. 1 ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, спір, що виник між сторонами, зводиться до того, чи зараховується до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом № 889 стаж роботи в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до приписів ст. 1, 2, 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон № 2493) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом № 889 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283).
Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з трудової книжки, позивач у спірні періоди працював на різних посадах органів місцевого самоврядування. Такі періоди роботи не враховані відповідачами до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 (який втратив чинність на підставі Закону № 889, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З огляду на вищезазначену норму, необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.
При цьому, зазначений вік визначається ст. 26 Закону № 1058.
Тобто до 01.05.2016 р. (дата набрання чинності Законом № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 р. відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 р. певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 р. по справі № 295/16375/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про необхідність включення періодів роботи позивача в період роботи з 04.07.2001 по 03.11.2009 та з 18.11.2010 по 12.11.2015 на посадах в органах місцевого самоврядування, що зараховується до стажу державної служби та дає право на пенсію відповідно до Закону № 889.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком згідно ст. 37 Закону № 889, оскільки позивачу пенсія вже була призначена за Законом № 1058, а тому його можливо перевести на пенсію згідно Закону № 889. Саме з такою заявою позивач і звертався до відповідача.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підстави викладеного, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.07.2024 р. з урахуванням висновків суду.
Щодо вимоги про зобов'язання врахувати довідки виконавчого комітету Воскресенської селищної ради Миколаївської області від 12.02.2024 № 108, 109, суд виходить з того, що право особи на призначення пенсії встановлюється на підставі розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача врахувати довідки від 12.02.2024 № 108,109 є фактично втручанням у механізм та порядок виконання відповідачем судового рішення щодо призначення пенсії позивачу. Такі вимоги є передчасними та не належать задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 969,00 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно підлягає 484,50 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 та здійсненні нарахування і виплати з 30.07.2024 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 12.02.2024 № 108,109.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 30.07.2024 р. з урахуванням висновків суду.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 484,50 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 50 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 23.05.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська