23 травня 2025 рокусправа № 380/1403/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути відповідача до бюджету податковий борг у розмірі 4814,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 4814,94 грн по єдиному податку з фізичних осіб.
Зазначає, що на час звернення до суду із цим позовом сума податкового зобов'язання відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки відповідачем до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу. На адресу відповідача надіслана податкова вимога форми "Ф" від 11.03.2024 № 0009895-1303-1301, однак вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу у визначені податковим законодавством строки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 29.01.2025 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 17.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача. Повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала про відкриття провадження від 17.02.2025 надіслана рекомендованим листом із повідомленням про вручення на вказану в позовній заяві адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . 20.03.2025 рекомендоване повідомлення повернуте до суду із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (трек-номер 0610236266292).
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За правилами ч. 1 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згодом, ухвала про відкриття провадження від 17.02.2025 надіслана рекомендованим листом із повідомленням про вручення на вказану у заяві про усунення недоліків від 10.02.2025 адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 . 03.04.2025 рекомендоване повідомлення (трек-номер 0610242552990) вручено члену сім'ї.
Верховний Суд у постанові від 14.07.2022 у справі № 120/479/21-а зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження (податковою адресою). У разі невиконання цього обов'язку платник не в праві посилатися на неотримання ним кореспонденції, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач не скористався наданим йому правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом у розмірі 4814,94 грн, що складається з єдиного податку з фізичних осіб.
Згідно із Довідкою про податкову заборгованість ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) від 15.01.2025 № 497/5/13-01-13-03, заборгованість станом на 14.01.2025 складає 4814,94 грн з єдиного податку з фізичних осіб, який складається із 4795,50 грн основного платежу та пені - 19,44 грн.
Заборгованість становлять нараховані відповідачем суми коштів, які зазначені у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: 20 % доходу за місяць - по 622,5 грн, за 1 місяць (2019), 834,6 грн за 5 місяців (2019). Залишок несплаченої пені становить 19,44 грн.
З метою погашення податкового боргу позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ф" від 11.03.2024 №0009895-1303-1301 на загальну суму податкового боргу 4814,94 грн, яка вручена члену сім'ї ОСОБА_1 28.11.2024, про що свідчить власноручний підпис члена сім'ї відповідача на рекомендованому повідомленні за трек-номером 0600983524955.
Оскільки зазначені суми самостійно визначених грошових зобов'язань не сплачені відповідачем у встановленні законом строком, вказане стало підставою для звернення податкового органу до суду із цим позовом.
Вирішуючи цей спір, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України).
Пунктами 36.1, 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, де визначено, що У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Суд встановив, що позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ф" від 11.03.2024 № 0009895-1303-1301 на загальну суму боргу 4814,94 грн, яка вручена члену сім'ї ОСОБА_1 28.11.2024, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні за трек-номером 0600983524955.
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК Україну разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПК України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 ст. 95).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.
Натомість відповідачем не надано жодних доказів сплати податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 4814 (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) грн 94 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна