22 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/15178/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною.
Від представника Національної поліції України надійшло клопотання про заміну сторони у справі, в обґрунтування якої зазначено таке.
Як вбачається з позову, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, яка полягає у нерозгляді його скарги від 30.06.2022 та ненаданні обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк. При цьому, з наведеного вище слід прийти до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Національна поліція України розгляд звернення позивача безпосередньо не здійснювала, а відповідно до вимог Порядку 06.07.2022 передала її на вирішення до ГУНП у м. Києві, який є самостійним суб'єктом владних повноважень, тому цей територіальний орган поліції є належним відповідачем у адміністративній справі, а не НПУ.
Вирішуючи клопотання про заміну відповідача у справі, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Так, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.
Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини з їх обґрунтуванням мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Також відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Позивачем заявлено вимоги до Національної поліції України, оскільки вважає, що саме останнім порушено його права та законні інтереси щодо розгляду скарги від 30.06.2022 та допущено протиправну бездіяльність.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми, суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом чітко зазначив відповідача у справі та заявив вимоги до останнього, а не до ГУНП у м. Києві.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо здійснення заміни відповідача у справі, відтак у задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони у справі слід відмовити.
Згідно статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись статтями 5, 46, 48, 52, 237, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви Нацональної поліції про заміну відповідача у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Суддя Є.О. Кисельова