12 травня 2025 року Справа №160/29683/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Евро Ойл Продакшн» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
07.11.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Евро Ойл Продакшн», в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 №702 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині призову на військову службу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- визнати протиправним та скасувати пункт 20 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.08.2024 №148 щодо зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
???- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання (неприйняття рішення про надання) ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
18.12.2024 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
14.01.2025 на адресу суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача-2 щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Згідно пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.
Згідно матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправним, на думку позивача, призовом його на військову службу під час дії воєнного стану тобто спірні відносини стосуються прийняття позивача на публічну службу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу Військової частини НОМЕР_1 №148 від 06.08.2024 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Саме з указаним вище наказом, серед іншого, виражає незгоду позивач згідно змісту позовної заяви.
Враховуючи викладене, перебіг строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 20 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.08.2024 №148 щодо зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , почався від 07.08.2024 (наступного дня з дати прийняття наказу від 06.08.2024 №148).
Отже, строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з цим позовом у межах, установлених законом, тривав з 07.08.2024 до 07.09.2024.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 04.11.2024 (згідно штемпелю Укрпошти на конверті), тобто із значним пропуском строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отже, даний позов подано до адміністративного суду з пропуском строків звернення до суду.
Також суд звертає увагу і на те, що у постанові від 14 червня 2018 року (справа №800/102/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява №24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, №93).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду, із урахуванням наведених висновків Європейського суду з прав людини, а також положень частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що вказаною нормою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску цього строку та відповідних доказів.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його відповідно до вимог КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Евро Ойл Продакшн» про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. Ю. Рищенко