22 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1624/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (далі - КДКА Житомирської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.01.2025 №3/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.01.2025 КДКА Житомирської області прийняла рішення №3/1, яким вирішено дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 відносно адвоката ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 3 частини першої статті 21, частини першої статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 9, 10, 20, 34-35 Правил адвокатської етики подальшим провадженням закрити за закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку встановленням дисциплінарного проступку в його діях.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає до скасування з огляду на наступне.
28.04.2004 ОСОБА_1 , отримав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №277, яке видано КДКА Волинської області. Жодного разу за період адвокатської діяльності до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
10.11.2020 до дисциплінарної палати КДКА Волинської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 07.10.2020 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням КДКА Волинської області від 26.08.2021 за №135/21 відмовлено в притягненні до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та закрито дисциплінарне провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №140/10702/21, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023, визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 26.08.2021 №135/21.
25.01.2024 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Волинської області за відсутності кворуму щодо прийняття рішення у справі вирішено направити її до Вищої КДКА.
07.03.2024 порушена дисциплінарна справа щодо адвоката ОСОБА_1 направлена з Вищої КДКА до КДКА Рівненської області для прийняття рішення по суті.
29.05.2024 та 31.07.2024 на засіданнях дисциплінарної палати КДКА Рівненської області задоволено відводи адвоката до членів палати та у зв'язку із відсутністю кворуму матеріали направлені до Вищої КДКА.
15.10.2024 з ВКДКА матеріали порушеної дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 направлено до КДКА Житомирської області.
Позивач вказує на відсутність у КДКА Житомирської області нормативних повноважень здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно нього, оскільки дисциплінарне провадження завершується прийняттям одного з двох можливих рішень КДКА, а саме: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи.
У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пов'язує процесуальну можливість направлення дисциплінарної справи на новий розгляд із рішенням Вищої КДКА, тобто у разі оскарження рішення КДКА саме до цього органу адвокатського самоврядування.
Позивач зауважує, що зі змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №140/10702/21, вбачається, що суд не вирішував питання про новий розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 і не зобов'язував ні КДКА Волинської області, ні будь-які інші КДКА забезпечити проведення нового розгляду дисциплінарної справи та законодавець не визначив повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд справи у разі скасування попереднього її рішення у судовому порядку.
По суті прийнятого відповідачем рішення №3/1 від 17.01.2025, позивач зазначає, що до скарги не було надано жодних належних доказів здійснення ним представництва інтересів ОСОБА_2 . Фотокопія долученої нотаріально посвідченої довіреності від 23.11.2011 викладена на форматі звичайного паперу А4, на ній не міститься ні підпису ОСОБА_2 , ні номеру вчиненої нотаріальної дії, ні посвідчувального напису нотаріуса. Наявність витягу із Єдиного реєстру довіреностей, з якого вбачається факт видачі ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 довіреності в 2011 році зі строком дії до 23.11.14 не є доказом здійснення представництва інтересів останнього, як адвокатом. З вказаного витягу не можливо встановити, чи така довіреність була вручена особі, чи ця довіреність була використана особою, а також не можливо встановити зміст останньої.
Також позивач вказує, що ОСОБА_2 не надав жодних підтверджуючих документів щодо яких справ він уповноважив його на представництво інтересів, не вказав, яку конфіденційну інформацію було отримано щодо нього та як ця інформація використана при представництві інтересів його дружини при поділі майна подружжя та стягнення аліментів.
В сукупності вищевказане на думку позивача дає підстави для висновку, що рішення №3/1 КДКА Житомирської області від 17.01.2025 є протиправним, невмотивованим, не ґрунтується на жодному належному, допустимому та достовірному доказі, який би дійсно підтверджував наявність у діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема порушення вимог статей 21, 28 Закону, статей 9-10, 20, 34-35 Правил щодо порушення принципу конфлікту інтересів.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.40).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.47-48) представник відповідача позовних вимог не визнала та в обґрунтування такої позиції вказала, що 28.01.2021 рішенням №116/21 Дисциплінарної комісії КДКА Волинської області порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 . Адвокатом Книшем С.В. оскаржено дане рішення до Вищої КДКА. 28.05.2021 рішенням Вищої КДКА №У-005/2021 скарга адвоката залишена без задоволення, а рішення Дисциплінарної комісії КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21 залишено без змін.
26.08.2021 рішенням Дисциплінарної комісії КДКА Волинської області №135/21 дисциплінарна справа закрита. Рішення Дисциплінарної комісії КДКА оскаржено до суду скаржником.
28.10.2022 рішенням Волинського окружного адміністративного суду (справа №140/10702/21) позовні вимоги скаржника задоволені, а рішення Дисциплінарної комісії КДКА Волинської області від 26.08.2021 №135/21 скасовано.
В період з 27.04.2023 по 25.01.2024 на засіданнях КДКА Волинської області по суті порушена дисциплінарна справа не розглядалась.
21.02.2024 (вих.№154) матеріали справи направлено до Вищої КДКА.
07.03.2024 порушена дисциплінарна справа щодо адвоката ОСОБА_1 направлена з Вищої КДКА до КДКА Рівненської області для прийняття рішення по суті. З 24.04.2024 по 15.08.2024 в КДКА Рівненської області порушена дисциплінарна справа не розглядалась.
15.10.2024 з Вищої КДКА матеріали порушеної дисциплінарної справи щодо адвоката Книша С.В. за скаргою ОСОБА_3 направлено до КДКА Житомирської області.
17.10.2024 (вх.№255) до КДКА Житомирської області з Вищої КДКА надійшла порушена дисциплінарна справа від 28.01.2021 за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 щодо адвоката Книша С.В.
23.10.2024 перевірка матеріалів скарги доручена члену Дисциплінарної комісії КДКА ОСОБА_4
19.11.2024 на адресу скаржника і адвоката направлено повідомлення про прийняття дисциплінарної справи до провадження. Учасникам запропоновано до 25.11.2024 надати пояснення (додаткові пояснення) по суті порушеної дисциплінарної справи (скарги) та повідомлено про дату та час засідання Дисциплінарної комісії КДКА щодо розгляду скарги.
06.12.2024 порушена дисциплінарна справа внесена на розгляд Дисциплінарної комісії КДКА. Під час засідання Дисциплінарної комісії КДКА Житомирської області ухвалено рішення про відкладення розгляду порушеної дисциплінарної справи, в зв'язку з відсутністю даних про отримання адвокатом повідомлення.
11.12.2024 на адресу скаржника і адвоката направлено повідомлення про призначення до розгляду справи на 17.01.2025 в КДКА Житомирської області.
15.01.2025 від адвоката надійшли додаткові пояснення щодо порушеної дисциплінарної справи.
17.01.2025 порушена дисциплінарна справа внесена на розгляд Дисциплінарної комісії КДКА і в цей же день прийнято рішення №3/1.
Представник відповідача зазначає, що відповідно до чинного законодавства встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявність або відсутність підстав для прийняття відповідного рішення є виключним (дискреційним) повноваженням КДКА, як органу адвокатського самоврядування.
Адміністративний суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень в жодному разі не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином правову оцінку рішення КДКА слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручатись у надану позивачем юридичну оцінку доказам зібраних в ході процедури проведення перевірки в межах порушеної дисциплінарної справи про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
З огляду на вказане представник відповідача вважає, що рішення КДКА Житомирській області від 17.01.2025 №3/1 є вмотивованим, законним і обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
На підставі рішення Волинської обласної КДКА від 28.04.2004 №46 адвокату ОСОБА_1 видано свідоцтво №277 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.10). Адреса робочого місця адвоката: 43000, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, будинок 44/2.
Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру адвокатів України та посвідченням адвоката України від 28.04.2004 №277 (а.с.9).
ОСОБА_2 звернувся до КДКА Волинської області із скаргою 07.10.2020, в якій просив порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та позбавити останнього свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 28.04.2004 №277 з подальшим виключенням з реєстру адвокатів України (а.с. 11-12).
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 рішенням КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21 стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження.
Адвокатом ОСОБА_1 до Вищої КДКА адвокатури подана скарга на вказане рішення, однак рішенням Вищої КДКА № V-005/2021 від 29.05.2021 скарга адвоката ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21 - без змін.
26.08.2021 дисциплінарна палата КДКА Волинської області прийняла рішення №135/21, яким відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у справі за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 та закрила дисциплінарне провадження.
Вищезазначені обставини встановлені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №140/10702/21, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до КДКА Волинської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 26.08.2021 №135/21 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 26.08.2021 №135/21 (а.с.17-23).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі №140/10702/21 апеляційну скаргу КДКА Волинської області - залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 - без змін (а.с.24-28).
Згідно із рішенням КДКА Житомирської області 17.01.2025 №3/1, порушену дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 відносно адвоката ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 3 частини першої статті 21, частини першої статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 9, 10, 20, 34-35 Правил адвокатської етики вирішено подальшим провадженням закрити за закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку встановленням дисциплінарного проступку в його діях (а.с.31-34).
Копія вказаного рішення була надіслана позивачу разом із повідомленням КДКА Житомирської області від 24.01.2025 №18/д та отримана останнім 30.01.2025 (а.с.29).
Не погоджуючись із рішенням КДКА Житомирської області, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (пункт 8 статті 1 Закону № 5076-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно із частиною першою статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Професійні обов'язки адвоката визначено у статті 21 Закону №5076-VІ.
Так, згідно з частиною першою статті 21 Закону №5076-VІ під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Частиною другою статті 21 Закону №5076-VI встановлено, що адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до частини 1-3 статті 22 Закону №5076-VI адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
Обов'язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.
Згідно з пунктами 4, 6 та 7 частини першої статті 28 Закону № 5076-VI адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об'єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі, якщо: виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; виконання договору може суперечити інтересам адвоката, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язком адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
Положеннями статті 2 Правил адвокатської етики, затвердженими звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики), передбачено, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Статтею 9 Правил передбачено неприпустимість конфлікту інтересів. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов'язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов'язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
Окрім того, згідно зі статтею 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).
Відповідно до статті 20 Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги.
Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
За приписами статті 21 Правил, адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо: між інтересами клієнтів немає конфлікту, або за наявності письмової згоди обох (всіх) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та які є суперечливими; адвокат пояснить кожному з клієнтів сутність відносин посередництва і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво; адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об'єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов'язки відповідно до закону і вимог Правил.
Відповідно до статті 34 Правил у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.
Нормами статті 35 Правил визначено, що при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката. Обов'язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору. Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов'язань, прийнятих на себе згідно з договором.
Аналіз правових норм, якими регламентована етична сторона діяльності адвоката, дає підстави для висновку, що така повинна здійснюватися з дотриманням принципів законності та недопущення при виконанні доручень клієнтів застосування будь-яких протиправних та неетичних засобів. Виконання цього принципу досягається, в тому числі, шляхом обов'язкової перевірки дійсності доведених до відома адвоката фактів та інформації, недопущення голослівного повідомлення таких за дорученням клієнта. Обов'язком будь-якого адвоката є, в тому числі, здійснення своєї професійної діяльності з дотриманням правил адвокатської етики. За порушення таких адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що дотримання правил адвокатської етики та невідкладне повідомлення про виникнення конфлікту інтересів є імперативними нормами Закону №5076-VI для адвокатів України, а нормами Правил, які є обов'язковими для виконання адвокатами України, установлено обов'язкову письмову форму погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів або інтереси яких вірогідно можуть стати суперечливими. Встановлено також неможливість представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів без такої письмової їх згоди, тощо.
Частиною першою статті 33 Закону №5076-VІ встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин другої - третьої статті 33 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Частиною першою статті 34 Закону №5076-VІ визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами другою-третьою статті 34 Закону №5076-VІ дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 35 Закону №5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Частинами першою-другою статті 36 Закону №5076-VІ передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем рішення від 17.01.2025 №3/1 про закриття дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката Книша Сергія Володимировича.
Суть скарги ОСОБА_2 зводиться до таких обставин: починаючи з 2011 року в скаржника та ОСОБА_1 виникли відносини як клієнта з адвокатом, внаслідок чого останній володів усім обсягом інформації щодо майнових справ скаржника та консультував його з питань можливого розподілу майна у період виникнення непорозумінь з дружиною, а в 2019 році ОСОБА_1 уклав угоду про представництво інтересів ОСОБА_5 у справах щодо стягнення з нього аліментів та поділу майна подружжя. Скаржник вважав, що адвокат ОСОБА_1 не мав права надавати правову допомогу його колишній дружині, оскільки такі дії адвоката становлять порушення Правил адвокатської етики, породжують конфлікт інтересів та містять ознаки дисциплінарного проступку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, проаналізувавши матеріали порушеної дисциплінарної справи, пояснення скаржника, адвоката, дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до висновку, що викладені факти в скарзі ОСОБА_2 від 07.10.2020 свідчать про вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема порушення вимог пункту 3 частини першої статті 21 Закону №5076-VI, частини першої статті 28 Закону, статей 9, 10, 20, 34, 35 Правил адвокатської етики щодо недотримання принципу конфлікту інтересів.
Оцінюючи правомірність оскарженого рішення крізь призму заявлених позивачем доводів, суд враховує, що встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА як органу адвокатського самоврядування.
Так, Верховний Суд у справі в постанові від 26.01.2023 у справі №420/5597/19 виснував, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22.
Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Ці та наведені вище висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 28.06.2023 у справі №640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.
Таким чином можна дійти висновків, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведеної правової позиції Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною КДКА усіх фактів та обставин, які з'ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.
А тому, правову оцінку рішенню дисциплінарної палати КДКА Житомирської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності/недостатності.
Так, у поданій позовній заяві позивач стверджує про відсутність у КДКА Житомирської області нормативних повноважень здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , після того, як рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №140/10702/21 первинне рішення КДК Волинської області від 26.08.2021 №135/21 було скасовано в судовому порядку.
Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 39 Закону №5076-VІ за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Згідно із частиною другою статті 39 Закону №5076-VІ рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Нормами частини третьої статті 39 Закону №5076-VІ визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
Згідно із частиною першою статті 37 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Матеріалами справи підтверджується, що 17.10.2024 (вх.№255) до КДКА Житомирської області надійшла уже порушена дисциплінарна справа від 28.01.2021 за скаргою ОСОБА_2 від 07.10.2020 щодо адвоката Книша С.В.
Так, як вбачається із матеріалів справи дисциплінарне провадження стосовно адвоката Книша С.В. за скаргою ОСОБА_2 було порушено відповідно до рішення КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21.
Адвокатом ОСОБА_1 до Вищої КДКА адвокатури подана скарга на вказане рішення КДКА Волинської області, однак рішенням Вищої КДКА №V-005/2021 від 29.05.2021 скарга адвоката ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 28.01.2021 №116/21- без змін.
В судовому порядку рішення КДКА Волинської області №116/21 від 28.01.2021 позивачем не оскаржувалося. Зворотнього суду не доведено.
Таким чином, суд констатує, що відповідач не вирішував питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , натомість така дисциплінарна справа надійшла до КДКА Житомирської області уже на стадії її розгляду.
При цьому, як встановлено судом, матеріали дисциплінарної справи щодо адвоката Книша С.В. за скаргою ОСОБА_3 були направлені до КДКА Житомирської області Вищою КДКА, яка не є стороною у даній справі, а відтак суд не надає оцінку таким її діям.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону №5076-VІ за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що у даному випадку КДКА Житомирської області за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 була наділена виключно повноваженнями на прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, що у даному випадку і було зроблено відповідачем.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду, позивачем не було доведено наявність порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем скарги ОСОБА_2 на дії адвоката Книша С.В., а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Велика Бердичівська, 28, код ЄДРПОУ 25777050), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк