Справа № 522/3656/25
Провадження № 2/522/4195/25
про передачу справи за підсудністю
23 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини разом із батьком та встановлення факту самостійного утримання та виховання,
26.02.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини разом із батьком та встановлення факту самостійного утримання та виховання.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України).
28.02.2025 судом відповідно до приписів ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області було направлено запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2
13.03.2025 до суду надійшла відповідь відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2
є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Подільського міськрайонного суду Одеської області.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено копії довідок від 24.05.2024 № 5105-5003325516 та від 24.05.2024 № 5105-5003325525 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , згідно яких їх зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_3 .
Задля вирішення питання підсудності, судом направлявся запит до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, у відповідь на який листом від 19.05.2025 повідомлено, що згідно з даними Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб довідка від 24.05.2024 № 5105-5003325516 станом на теперішній час має стан «діюча».
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у статті 28 ЦПК України, зокрема, позови, про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення статті 27 та статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Верховний Суд зазначив, що звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації, не відповідає вимогами статті 28 ЦПК України.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 28 ЦПК України, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21 (провадження № 61-3887св220), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 (провадження № 61-35403св18) щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21.
Суд зауважує, що з долученої до позовної заяви копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що його місцем народження є: Одеська обл., Ананьївський р-н, с. Байтали; місцем реєстрації його проживання згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру з 19.02.2013 є: АДРЕСА_1 .
Внутрішньо переміщеним особам надано право звернення до суду за місцем їх перебування у зв'язку з тим, що наразі відсутня можливість захисту їх прав судом за місцем їх реєстрації у зв'язку з тимчасовою окупацієї території на якій розміщений суд до підсудності якого віднесено вирішення їх спору, в той час як зареєстроване місце проживання позивача не відноситься до територій, які є тимчасово окупованими, а відтак даний спір підлягає вирішенню судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача.
Кріт того, місцем реєстрації відповідача також є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Подільського міськрайонного суду Одеської області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що справа не належить до територіальної підсудності Приморського районного суду м. Одеси, а позовна заява підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Подільського міськрайонного суду Одеської області (66300, Одеська обл., м. Подільськ, пров. Спортивний, 1А).
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 260, 261, 353, 354ЦПК України, суд
Матеріали справи № 522/3656/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини разом із батьком та встановлення факту самостійного утримання та виховання передати на розгляд за підсудністю до Подільського міськрайонного суду Одеської області (66300, Одеська обл., м. Подільськ, пров. Спортивний, 1А).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик