Справа № 523/3644/24
Номер провадження:1-кп/521/919/25
21 травня 2025 року м.Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілої ОСОБА_15 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160490000984 від 15.02.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.2 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.358, ч.ч. 1,2 ст.376-1 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
Від адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , до суду надійшли клопотання про скасування арешту майна, зокрема на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: - договір купівлі-продажу 06.08.2021 року на 2-х аркушах;
- зв'язку з 5-ти ключів з биреою з написом « АДРЕСА_1 »;
- технічний звіт топографо-геодезичні роботи на об'єкті зі складанням топографічного плану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 на 16 арк.;
- технічний паспорт на нежитлове приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в будинку АДРЕСА_3 ;
- технічний паспорт на нежитлове приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в будинку АДРЕСА_4 арк.;
- договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлового приміщення ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 01.02.2019 зареєстрований за № 25 на 2-х аркушах;
- договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлового приміщення ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_8» від 01.02.2019 зареєстрований за № 24 на 2-х аркушах;
- договір ВМ 268/21 від 29.11.2021 з додатками на 3-х аркушах;
- фотофіксація об'єкту за адресою: АДРЕСА_6 з додатками на 6-ти аркушах;
- скретч-картку «лайфселл» з номером НОМЕР_1 ;
- довідка №14-Д/07 від 30.01.2019 на 1-му аркуші;
- договір про співробітництво та організацію взаємовідносин без номеру та дати разом з графіком платежів на 5- ти аркушах;
- договір №222/2022 від 14.07.2022 разом з додатком на 4-х аркушах;
- витяг з ДРРП на нерухоме майно №154779969 на 1-му аркуші;
- витяг з ДРРП на нерухоме майно №154804764 на 1-му аркуші;
- копія паспорту ОСОБА_5 на 1-му аркуші;
- технічний паспорт на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_8» в будинку АДРЕСА_5 на 5-ти аркушах;
- лист-рішення Суворовської районної адміністрації №01-05-4/І24вх від 17.11.2022 на 1 арк.;
- довіреність від 29.03.2022 ПП «Лидер-Инвест» на 1-му аркуші;
- договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП «Лидер-Инвест» від 15.06.2018 на 2-х аркушах;
- акт приймання-передачі нерухомого майна від 14.06.2018 на 1-му аркуші;
- акт приймання-передачі нерухомого майна від 14.06.2018 на 1-му аркуші;
- довідка №14-Д/07 від 30.01.2019 на 1-му аркуші;
- рішення власників №2 ПП «Лидер-Инвест» від 14.06.2018 на 2-х аркушах;
- рішення власників №3 ПП «Лидер-Инвест» від 15.06.2018 на 1-му аркуші,
та на майно, яке належить ОСОБА_16 , а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9» серійний номер НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 з сім-карткою НОМЕР_4 чорного кольору.
На обґрунтування своїх клопотань зазначив, що вилучений під час обшуку телефон та вищезазначені документи не містить на собі слідів злочину та не були знаряддям для вчинення злочину в розумінні ч.1 ст.98 КПК. Зазначений телефон є власністю ОСОБА_16 , які придбались для користування на праві приватної власності і використовується виключно для особистих цілей, відсутність зазначеного телефону унеможливлює виконання повсякденних життєвих необхідностей, а саме контакти дитячих лікарів, переписка з друзями, переписка по роботі та інш. На даному телефоні міститься велика кількість фотографій, крім того на даний час існування без телефону фактично не можливе, у зв'язку з чим вважає за можливе його повернути власнику, адже сам по собі телефон не несе для слідства жодного значення, а інформація яка на ньому міститься може буде вилучення процесуальною дією, зважаючи на той факт, що власник майна самостійно надав пароль для доступу до телефонів та інформації яка містилась на ньому, дії слідчого прямо суперечать ч.2 ст.168 КПК, крім того слідчим було безпідставно відмовлено у копіюванні інформації і поверненні майна.
Крім того, зазначає, що документи які були вилучені слідчим та які стосуються ресторану «Лев-Золотий» та вищезазначений перелік документів не мають жодного відношення до кримінального провадження та кримінальних правопорушень про які йдеться мова у повідомленні про підозру, що вбачається безпосередньо з клопотання про арешт майна та повідомлення про підозру, таким чином данні документи не стосуються даного кримінального провадження.
Також звертає увагу, що з моменту вилучення майна минуло багато часу, що свідчить про проведення всіх необхідних слідчих дій з вилученим майном, а так як усі слідчі дії були проведені з зазначеним майном і на даний час зазначені документи та телефони для кримінального провадження значення не мають. У зв'язку з чим, просить скасувати арешт на зазначене майно.
Адвокат ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що слідчим суддею на нього було накладено арешт, зазначено майно було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12016160490000984 від 15.02.2016 року. Крім того зазначила, постановою прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 06.02.2024 року виділено з кримінального провадження №12016160490000984 від 15.02.2016 року матеріали досудового розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 (в редакції від 22.11.2018 року), ч.4 ст.358, ч.1 ст.376-1 КК України, по яких жодній особі про підозру не повідомлялося в окреме кримінальне провадження за №12024160000000153. Відповідно до якої виділенню підлягали матеріали досудового розслідування в копіях та оригіналах. Зазначене майно було визнано речовим доказом у виділеному кримінальному провадженні №12024160000000153, а тому вирішення питання про скасування арешту на зазначене майно потрібно вирішувати в кримінальному провадженні за №12024160000000153.
Інші учасники поклались на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суть клопотань, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Дія заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 15.05.2023 року було накладено арешт на мобільний телефон «Samsung Galaxy S9» серійний номер НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 з сім-карткою НОМЕР_4 чорного кольору у кримінальному провадженні №12021162490000654 від 12.05.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.361 КК року та ухвалами слідчих суддів на зазначене майно було накладено арешт. Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016160490000984 від 15.02.2016 року, за яким здійснюється судом судовий розгляд, маються відомості про кримінальне провадження №12021162490000654, судом на час розгляду клопотання письмові докази ще не доліджувалися.
Постановою прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси від 06.02.2024 року з матеріалів кримінального провадження № 12016160490000984 від 15.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст.190, ч.ч.3, 4 ст.358, ч.ч.1,2 ст.376-1 КК України було виділено матеріали досудового розслідування за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України (в редакції від 22.11.2018), ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 376-1 КК України, по яких жодній особі про підозру не повідомлялося, в окреме кримінальне провадження №12024160000000153 та як стверджує прокурор у судовому засіданні переліченні у клопотаннях захисника речі та документи є доказами у виділеному кримінальному провадженні.
Відповідно ж до ч.4 ст.174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, було застосовано з метою збереження та подальшого дослідженні речових доказів.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України. Враховуючи, що під час розгляду клопотаннь його заявником не доведено, що перелічені у клопотаннях документи та речі є доказами саме у кримінаьному провадженні № 12016160490000984 від 15.02.2016 року, яке перебуває на розгляді суду, та судом не встановлено, що відпала потреба на даний час у скасуванні їх арешту, тому у задоволенні клопотань слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_16 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1