Справа № 947/37737/24
Провадження № 2-п/947/73/25
23.05.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Потопальського С.М. про перегляд заочного рішення у справі № 947/37737/24,
07 березня 2025 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення, яким частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором №1095208 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 2.11.2023 в розмірі 116174,95 грн, а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1906,43 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Відповідачка через свого представника звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2024, мотивуючи тим, що відповідачки отримала рішення 11 березня 2025 року. В обґрунтування поважності причин неявки у судове засідання та не повідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву на позов зазначила, що не була належним чином повідомлена, повістки на її адресу не направлялись та нею не отримувались. Заперечували проти позовних вимог позивача з огляду на те, що не була належним чином повідомлена про умови кредитування під час укладення кредитного договору, судом не враховано внесення нею сум на погашення кредитної заборгованості. Посилаючись на те, що копію заочного рішення суду отримала 11.03.2025, вважає, що строк визначений статтею 228 ЦПК України на подання заяви про перегляд заочного рішення нею не пропущений.
Ухвалою суду від 13.05.2025 заяву прийнято до розгляду, призначене судове засідання на 19.05.2025. Судове засідання відкладене через неявку учасників справи на 23.05.2025.
У судове засідання 23.05.2025 сторони не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив заяву задовольнити, заочне рішення скасувати.
Заяви та/або клопотання від інших учасників справи до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши докази по справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як зазначає представник відповідачки у заяві, ОСОБА_1 отримала копію заочного рішення 11.03.2025. Водночас матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення не містять інформації та доказів того, яким чином відповідачка отримала копію вказаного рішення суду.
Згідно з Довідкою про причини повернення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.05.2025, копія заочного рішення повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Отже відповідачка фактично копію рішення, направленого з рекомендованим повідомленням про вручення, не отримала.
Згідно з нормами ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2022 року у справі №522/18010/18 забезпечуючи єдність судової практики, досліджував питання щодо обов'язковості скасування рішення суду у разі неповідомлення про слухання справи та не участі учасника зазначив: «Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним - це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення.
Так, частинами 1, 3 ст. 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України визначають, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасниками судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судового повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за місцем реєстрації, підтвердженням того в матеріалах справи міститься:
- «рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу», відповідно до якого 28.12.2024 поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»;
- «рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу», відповідно до якого 16.02.2025 поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вказані докази підтверджують факт направлення відповідачці на за її зареєстрованим місцем проживання повідомлення про дату, місце та час судового розгляду та спростовують твердження представника відповідачки про те, що повістки не направлялись.
Відповідно до позиції Верховного Суду відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19, 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц, 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Водночас вищевказані відмітки на поштовому повідомленні свідчать про фактичне неотримання копій позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі відповідачкою через відсутність її за вказаною адресою, та як наслідок призвели до неможливості реалізувати надані їй права відповідно до норм ЦПК України, зокрема у наданні своїх заперечень, аргументів та доказів.
Суд також звертає увагу на те, що у заяві про перегляд заочного рішення жодних пояснень та обґрунтувань причин, за яких відповідачка була відсутня за вказаною адресою або не мала об'єктивної можливості отримати поштові повідомлення, направлені з рекомендованими листами, не зазначено, доказів до заяви не долучено.
Разом з цим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Заявником, незважаючи на зазначення у заяві про перегляд заочного рішення про наявність у нього доказів, які б спростували позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», тобто такі докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи у разі його присутності або присутності його представника у судовому засіданні під час розгляду справи 07.03.2024, до матеріалів заяви не долучені, суду під час судового засідання не надані.
Посилання заявника на те, що під час ухвалення заочного рішення не врахований факт погашення кредитної заборгованості та внесення сум на рахунок задля погашення заборгованості є помилковими та необґрунтованими, оскільки під час ухвалення рішення суд оцінив надані докази, та встановив часткове погашення заборгованості відповідачкою кредитної заборгованості у сумі 36025,02 грн.
Отже вказані обставини під час розгляду справи та ухвалення судового рішення судом були встановлені, оцінені та враховані під час вирішення справи.
Натомість заявник до заяви про перегляд заочного рішення доказів на підтвердження погашення відповідачкою іншої, ніж зазначеної в заочному рішення, суми заборгованості не долучив.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд
Заяву відповідача представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Потопальського С.М. про перегляд заочного рішення у справі № 947/37737/24 залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Скриль