Справа №766/7823/25
н/п 1-кс/766/4292/25
23.05.2025 року м.Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024232010000046 від 30.09.2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Херсон, Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , документованого паспортом громадянина України НОМЕР_1 , не є депутатом будь-якого рівня, відносно якого 18.05.2023 року до Херсонського міського суду Херсонської області направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 191,ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на необґрунтованість зазначених в клопотанні ризиків та відсутність підстав вважати, що його підзахисний переховується від слідства окупованій території, адже йому просто невідомо про дане кримінальне провадження, оскільки він не був належним чином повідомлений про його існування.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024232010000046 від 30.09.2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до указу так званого голови військової цивільної адміністрації Херсонської області Сальдо № 018-р від 12.05.2022 «Про структуру органів виконавчої влади», до структури військової цивільної адміністрації включено відповідні департаменти, комітети, служби інспекцій та агенства, у тому числі департамент промисловості та торгівлі.
Достовірно знаючи про незаконну окупацію Херсонської області військами рф та створення незаконних органів влади, що є загальновідомим фактом, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, фактично проживаючи на території м. Херсону, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, а Україна є унітарною державою, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, проте не пізніше 22.08.2022 прийняв пропозицію представників окупаційної влади та добровільно зайняв посаду «начальника департамента промышленности и торговли Херсонской области», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади «Военно-гражданской администрации Херсонской области», створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Діючи з метою виконання покладених на нього представниками окупаційної влади функцій, ОСОБА_6 , зайнявши посаду «начальника департамента промышленности и торговли Херсонской области» у незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі «Военно-гражданской администрации Херсонской области», здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції щодо життєдіяльності в сфері промисловості, торгівлі, громадського харчування та сфері побутових послуг на території міста Херсона.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, кваліфікуючими ознаками якого є: добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
В порядку ст. 52 КПК України підозрюваному ОСОБА_6 забезпечена участь захисника через Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги адвоката ОСОБА_4 .
26.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України у порядку статей 278- 279 КПК України - кваліфікуючими ознаками якого є: добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема:
- допитом свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що знає ОСОБА_6 , який працював на посаді водія в ЖКГ, де вона працювала бухгалтером. В червні 2022 року ОСОБА_6 зателефонував останній, та повідомив, що є робота, і пропонує свідку прийняти пропозицію, але свідок відмовилась. В телеграм каналі пізніше побачила публікацію, серед списку колаборантів знайшла ОСОБА_6
- допитом свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що під час окупації працював на центральному ринку, з ОСОБА_10 знайомі з дитинства, були сусідами. Свідок бачив ОСОБА_6 неодноразово на ринку, приходив до директора ринку, який також а пізніше в телеграм каналі побачив публікацію, серед списку колаборантів знайшов ОСОБА_6
- допитом свідка ОСОБА_11 , яка повідомила, що давно знайома з ОСОБА_6 , були сусідами. Ій відомо, що ОСОБА_6 був начальником департаменту торговлі та промисловості. Виконував такі функції: давав дозвіл на торгівлю в магазинах і ринках. Співпрацював з російською владою, неодноразово до них у двір приїздили на машинах з Z військові рф та цивільні, які вітались з ОСОБА_6 і вони вели бесіду. Крім того перед звільненням ОСОБА_12 , у дворі стояла фура з комп'ютерами, яку привіз ОСОБА_6 ,, вони збирались вже на лівий берег. Під час обшуку друга ОСОБА_6 - ОСОБА_13 , свідок була присутня в якості понятої, і побачила пропуск, виданий ОСОБА_14 як від начальника департаменту промисловості та торгівлі.
- допитом свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що знайомий з ОСОБА_6 , були сусідами. Під час окупації знаходився на центральному ринку та бачив ОСОБА_10 , який роздавав вказівки продавцям, ОСОБА_6 був зі своїми підлеглими, яким також надавав вказівки. Крім того, у особистій розмові, ОСОБА_6 не скривав свого ставлення до Росії, він був на її стороні, боготворив ОСОБА_16 , на якого працював раніше.
- протоколом впізнання за участю свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , які з впевненістю впізнали гр. ОСОБА_6
- протоколом огляду телеграм каналу, в якому наявні зображення списків осіб, серед яких наявне ПІБ ОСОБА_6 , його посада як начальника департаменту та російський номер телефону, крім того надана виписка з ЕГРЮЛя, в якій значиться ОСОБА_6 як юридична особа, начальник департаменту, який зареєстрував в органах окупаційної влади орган виконавчої влади.
Згідно проведених оперативно-розшукових заходів, проведеними на виконання доручення слідчого № 27221/36/3-24 від 07.11.2024 року підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме в м.Скадовськ.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
У передбачений законом спосіб повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України.
Письмове (друковане) повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістку про прибуття 29 квітня, 01 та 03 травня 2025 року у період часу з 09 год.00 хв. по 17 год.00 хв. до слідчого відділу ХРУП ГУНП в Херсонської області або до найближчого територіально розташованого підрозділу органів поліції направлено на його відомі адреси реєстрації та проживання, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Підозрюваний ОСОБА_6 відповідно до статей 133, 135 КПК України викликався 29 квітня, 01 та 03 травня 2025 року у період часу з 09 год.00 хв. по 17 год.00 хв. до слідчого відділу ХРУП ГУНП в Херсонської області або до найближчого територіально розташованого підрозділу органів поліції. Проте підозрюваний жодного разу не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив.
Разом із тим, на вказані дати та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття, не надав.
В ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_6 на даний час постійно перебуває на тимчасово окупованій території лівобережжя Херсонської області з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» лівобережжя Херсонської області з 24.02.2022 року і по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією.
У зв'язку із чим, 02.05.2025 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук у зв'язку з переховуванням від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23.05.2025 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) у кримінальному провадженні, відомості про яке 30.09.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024232010000046 за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 у разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Належного обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, подане клопотання не містить, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає його недоведеним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, уродженець м. Херсон, Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , не є депутатом будь-якого рівня, відносно якого 18.05.2023 року до Херсонського міського суду Херсонської області направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 191,ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260,261,437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184,186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 30.09.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024232010000046.
Після затримання підозрюваного, не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1