Провадження № 11-сс/821/211/25 Справа № 699/434/25 Категорія: ст.170 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючої ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника власника
майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Черкаси апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2025 року пронакладення арешту на майно, подане під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025250380000096, внесеного до ЄРДР 22 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
До слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області звернувся слідчий СВ відділення поліії №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , з клопотанням, погодженим начальником Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025250380000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевенківського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2025 року вказане клопотання - задоволено частково.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12025250380000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме на такі транспортні засоби:
- мотоцикл «Lifan SR220», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_11 ( АДРЕСА_1 ), користувачем якого на час дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки Volkswagen Golf, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , власником та користувачем якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаними транспортними засобами.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначила, що арешт на майно, яке відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, накладається з метою збереження речових доказів та може мати істотне значення в ході розслідування вказаного кримінального провадження.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, істотне порушення вимог КПК України, просив скасувати ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль марки Volkswagen Golf, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , власником та користувачем якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначав, що слідчий суддя безпідставно, в порушення вимог ст.ст. 94,132 КПК України не врахував те, що водій ОСОБА_7 не мав статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а отже не є суб'єктом в розумінні ст.170 КПК України, тому правових підстав для накладення арешту на майно, на думку адвоката, немає.
Крім того, оскаржувана ухвала не містить жодного обґрунтування щодо правових підстав арешту вилученого майна.
Також адвокат зазначає, що слідчим суддею було залишено поза увагою, що вказане кримінальне провадження відкрито безпідставно, оскільки з наданих відеоматеріалів вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаеного ч.1 ст.124 КУпАП водієм мотоцикла «Lifan SR220», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_12 .
Вважає, що вказані обставини залишилися поза увагою слідчого судді, а тому висновок слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту на майно є необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просила залишити без змін, як законну та обґрунтовану, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку колегії суддів, постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя вказаних вимог закону дотрималась.
Відповідно до положень ст.131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на майно може бути накладений за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає термін речові докази, як матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально правовим шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом відділення поліції №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250380000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 21 березня 2025 року до відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що водій автомобіля Volkswagen Golf НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя: АДРЕСА_2 , який рухаючись по вул. Ярослава Мудрого в бік вулиці Правобережна. На зустріч йому зі сторони вул. Правобережна в напрямку вул. Я. Мудрого, 9 рухався мотоцикл Lifan CA4840JA під керуванням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя: АДРЕСА_1 , який не впоравшись з керуванням мотоцикла виїхав на зустрічну полосу, чим спричинив зіткнення з автомобілем Volkswagen Golf, чим завдав собі попередньо тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому проксимального виростку великогомілкової кістки справа.
Відомості про дану подію 22 березня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250380000096 з попередньою визначеною правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того, органом досудового розслідування, 21 березня 2025 року у період часу із 22:10 хв. по 00 год. 22 березня 2025 року, проведено огляд місця події, а саме проїзної частини по вулиці Росьовій, поруч із домоволодінням № 5 в місті Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області, в ході якого було виявлено автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 та мотоцикл «Lifan SR220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував неповнолітній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 .
По закінченні проведення вказаного огляду місця події, зазначені транспортні засоби було вилучено до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Ярослава Мудрого 36, м. Корсунь- Шевченківський, Черкаського району, Черкаської області.
Вилучені транспортні засоби постановою слідчого від 22 березня 2025 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Як вбачається з ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Подальша доля тимчасово вилученого майна вирішується у відповідності до вимог ст.ст. 169, 171 - 173 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а тому посилання адвоката ОСОБА_8 на те, що нема жодних підстав для визнання автомобіля речовим доказом не знаходить свого підтвердження.
З урахуванням цього, колегія суддів вважає, що наявними є правові підстави, передбачені ч.1 ст.170, ч.3 ст.170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям ст.98 КПК України та правомірно визнане речовими доказами, тому твердження адвоката про те, що в матеріалах справи немає жодних даних, які б давали підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям речових доказів, є такими, що не грунтуються на матеріалах справи.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника, володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вказане, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що вилучені транспортні засоби відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України для речових доказів, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому, колегія суддів зауважує, що з огляду на положення ч.2 ст.170 КПК, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному, чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження матеріали, беручи до уваги те, що зазначений транспортний засіб визнано речовим доказам у кримінальному провадженні, а також враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання вказаного транспортного засобу як доказу, наслідки арешту для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що з метою збереження зазначеного майна та недопущення його втрати, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке визнано речовими доказами, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, а саме, на автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами провадження та викладеними вище обставинами.
Інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418,419, 422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2025 року про накладення арешту на майно, подане під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025250380000096, внесеного до ЄРДР 22 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4