Справа № 302/524/25
Провадження № 2/302/257/25
23.05.2025 селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Повідайчика О.І.
за участі секретаря судового засідання: Митряка І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Міжгір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що 17 липня 1999 року вона уклала шлюб з відповідачем, спільне життя з якою не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, відмінності поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Від шлюбу сторони мають одну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Збереження сім'ї неможливо та суперечить інтересам позивачки та відповідача.
Ухвалою судді від 18 квітня 2025 року відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу ОСОБА_2 в ухвалі суду було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надіслана відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання за наступною адресою: АДРЕСА_1 та вказані судові документи відповідачем отримані особисто 29.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке є в матеріалах справи..
Станом на час розгляду справи 23.05.2025 відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не подано, заперечень на заявлені позивачкою позовні вимоги на адресу суду не надійшли.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини по справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який 17 липня 1999 року був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, та у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 41 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 17.07.1999. Після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище дружини « ОСОБА_5 » змінено на прізвище « ОСОБА_6 ».
Від подружнього життя сторони мають одну дитину, яка є повнолітньою.
Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв'язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 СК України суд вживає заходи до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи викладене суд уважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Підстав до збереження шлюбу судом не встановлено та відповідачем в судовому засіданні не доведено.
Крім того, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу може мати ознаки примушення її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, відсутність відзиву (заперечень проти позову) відповідача ОСОБА_2 , суд доходить висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, мешкають окремо один від одного, формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення. Відтак суд доходить висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 липня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 41 від 17 липня 1999 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , - розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - залишити « ОСОБА_6 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 23.05.2025.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик