Справа № 298/1108/24
Номер провадження 2/298/155/24
25 квітня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
Головуючого - судді Тарасевича П.П.,
при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
психолога ОСОБА_2
неповнолітнього: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Служби в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,
В позові йдеться про те, що рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 було розірвано шлюб.
Від їхнього шлюбу народилося троє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Їхні двоє синів проживають разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 ., а мати - ОСОБА_4 (відповідачка) в зазначеному дворогосподарстві не проживає більше трьох років. Відповідачка не в повній мірі займається вихованням, навчанням, та розвитком синів, цей обов'язок припадає виключно на нього, що він належним чином і виконує, як люблячий батько, що по відношенню до дітей має першочергове значення. Крім того відповідачка ніде не працює та усно повідомила його про намір на довготривалий час залишити Україну виїхавши за кордон на заробітки. Тому перед ним постала гостра необхідність визначити місце проживання їхніх з відповідачкою синів разом з ним, залишивши їх на самостійному вихованні та утриманні разом з ним. На його думку дана необхідність є логічною, так-як діти від народження проживають разом з ним, прив'язані до обстановки та побуту за місцем їхнього проживання та реєстрації, відвідують ліцей за місцем проживання, а також мають друзів за місцем свого проживання. Зміна обстановки може шкідливо впливати на психологічний стан дітей.
Посилаючись на зазначені обставини просить суд, визначити місце проживання неповнолітніх дітей, залишивши дітей на самостійному вихованні та утриманні батька.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив такі задовольнити, з підстав викладених у позові. Додатково пояснив, що позов зумовлений тим, що відповідачка хоча і не заперечує щоб діти проживали із ним, регулярно міняє свою думку та каже, що забере дітей жити до себе за кордон. На думку позивача, такі дії відповідачки пов'язані із неприязним відношенням до нього, а не із бажанням забрати дітей. Він є особою яка звільнена від обов'язку проходити військову службу і має право на виїзд за кордон, в тому числі із дітьми на відпочинок, однак у зв'язку із відносинами які склались із колишньою дружиною, проблемно отримати дозвіл на виїзд за кордон дітей та і в інших випадках коли потрібна згода двох батьків. Щодо залишення дітей на його утриманні пояснив, що така вимога ним заявлена оскільки відповідачка жодної участі у вихованні та утриманні дітей не приймає, однак позову про стягнення із неї аліментів він не подавав, у зв'язку із тим, що на сьогоднішній день сам справляється із належним забезпеченням дітей.
Відповідачка, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, подала заяву про розгляд справи без їх участі, в додаток надано висновок комісії з питань захисту прав дитини.
Психолог ОСОБА_2 при заслуховуванні думки неповнолітнього сина сторін зауважень до запитань та відповідей не висловила. Зауважила, що дитина відповідала спокійно, всі запитання були зрозумілі.
При заслуховуванні в суді думки неповнолітнього ОСОБА_3 , він пояснив, що після розлучення батьків проживає з батьком та братом, маму останній раз бачив ще до розлучення, коли вона жила із ними. Він бажає проживати із батьком, в нього тут багато друзів, в жодному разі не хоче їхати жити за кордон до мами, яка після розлучення батьків з ними не контактує.
Заслухавши думку неповнолітньої дитини та позивача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони по справ проживали у цивільному шлюбі за рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.06.2024 року в справі № 298/494/24 шлюб між сторонами розірвано.
Від даного шлюбу у сторін народилась троє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , двоє з яких є неповнолітніми, що підтверджується виданими свідоцтвами про народження від 14 грудня 2013 року серії НОМЕР_1 , від 14 грудня 2010 серії НОМЕР_2 , їх батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Актом проведення обстеження сім'ї від 31.05.2024 року підписаного сусідами свідками та депутатом Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області встановлено, що їхні двоє синів проживають разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а мати - ОСОБА_4 (відповідачка) в зазначеному дворогосподарстві не проживає більше трьох років.
Довідками виданими Великоберезнянським ліцеєм Вшіикоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області № 191/01-28 та № 192/01-28 підтверджується, що ОСОБА_6 дійсно навчається у 7-Б класі даного навчального закладу і відповідно ОСОБА_3 навчається у 4-В класі даного навчального закладу.
З висновку комісії з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей від 14.10.2024 № 707/0319, вбачається, що Орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради розглянув ухвалу Великоберезнянського районного суду справа № 298/1108/24 від 17 червня 2024 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов батька дітей, ОСОБА_1 від 19.09.2024 року було з'ясовано, що сини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку створені всі належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. Згідно довідки Великоберезнянського ліцею 30.04.2024 № 191/01-28 ОСОБА_6 навчається у 7- Б класі. На сьогоднішній день навчається у 8-Б класі даного закладу. Згідно довідки Великоберезнянського ліцею 30.04.2024 № 192/01-28 ОСОБА_3 навчається у 4-В класі. На сьогоднішній день навчається у 5 класі даного закладу.
Мати дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від початку військових дій проживає в Угорщині. Провести бесіду з нею не було можливим. На вказаний номер дозвонитись не вдалося.
В ході бесіди з ОСОБА_1 встановлено, що деякий час вся родина виїхала за кордон, а саме в Угорщину. Діти там відвідували навчальний заклад. В ході проживання за кордоном, стосунки між ним та дружиною погіршились, що призвело до повернення його з дітьми додому. В подальшому рішенням Великоберезнянського районного суду 03.06.2024 справа № 298/494/24 шлюб було розірвано. Станом на сьогоднішній день дітей виховує та утримує сам. Працевлаштований. Згідно довідки КП «Комунал-сервіс» 30.09.2024 № 128 працює на посаді слюсаря АВР. Колишня дружина хоче влаштувати своє життя і він не хоче їй заважати.
19.09.2024 року було проведено бесіду з ОСОБА_6 . Він підтвердив, що проживає з батьком у АДРЕСА_1 . Ще з ними проживає бабуся. З мамою спілкувались по телефону приблизно один раз у дві неділі. Тепер мама телефонує рідше. Бачив її літом, вона приїздила їх провідати з братом. Мама інколи відправляє гостинці, в основному солодощі. Проживати хоче з батьком. За кордон виїздити не хоче. Тут багато друзів, а також гурток важкої атлетики.
19.09.2024 року також було проведено бесіду з ОСОБА_3 . Відповіді були ті самі, що і у брата ОСОБА_6 . Тут йому добре. Легко спілкуватись на своїй мові. Почуває себе спокійно та вільно. В Угорщині було важко навчатись, проживати бо не знає їхньої мови. За мамою скучив, її не вистачає. Але однозначно хоче залишитись тут.
За наслідком вивчення питання про визначення місця проживання малолітніх дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи висновок служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради 10.10.2024 року № 01-09/303, керуючись частиною 1 статті 157 та частиною 1 статті 160 Сімейного Кодексу України, частиною 1 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком, ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Згідно із ч. 2,3 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ст.161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно із ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4).
Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п.1 ст.9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують право дитини не розлучатися з обома батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, якщо в разі компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно ухвалити рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що вирішують питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання неповнолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч.1 ст.3, ст.9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Суд, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей (мама дітей постійно змінює думку про те з ким вони повинні проживати) та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, вважає за можливе визначити місце проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком, оскільки зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме його повноцінному вихованню та розвитку.
У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Крім того, суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дітей участь обох батьків у вихованні дітей є важливою, та, останніми, як батьками неповнолітніх дітей, в свою чергу, слід налагодити відносини між собою з метою досягнення належного спільного виховання дітей.
При цьому суд вказує на те, що визначення місця проживання дитини разом із батьком не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує її у здійсненні своїх батьківських прав та обов'язків, оскільки мати дітей у разі визначення місця проживання останніх з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дітьми, прояву турботи відносно них та участі у їх вихованні.
Відносно визначення місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то такий вже досяг 14 річного віку і в силу положень ч. 3 ст. 160 СК України, сам визначає з ким із батьків йому проживати, а тому позов, в цій частині, задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про залишення дітей на самостійному вихованні та утриманні батька, то суд зазначає, що із пояснень відповідача, така вимога подана у зв'язку із тим, що він сам займається дітьми і утримує їх, претензій щодо сплати аліментів у нього до відповідачки не має.
Суду не надано, а ні належних доказів того, що діти перебувають на самостійному вихованні та утриманні батька, а ні пояснень в чому полягає порушене право позивача яке він бажає захистити у такий спосіб, а тому в даній частині позову також слід відмовити.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Служби в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей -задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ( АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 );
Третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітейВеликоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, місце знаходження: індекс 89000, с-ще. Великий Березний, вул. Шевченка, 27, Ужгородського району Закарпатської області.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий Тарасевич П.П.