Справа № 183/3080/21
№ 1-в/183/164/25
23 травня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самар подання начальника Новомосковського РВ філії Державної Установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про вирішення питання щодо звільнення у зв'язку з закінченням іспитового строку, відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 09.12.2021 Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, змінено 11.05.2022 року Дніпровським апеляційним судом до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
12 травня 2025 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Новомосковського РВ філії Державної Установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про вирішення питання щодо звільнення у зв'язку з закінченням іспитового строку, відносно ОСОБА_2 .
Клопотання мотивоване тим, що 09.06.2022 року на виконання до Новомосковського РВ філії Державної Установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшов вирок відносно ОСОБА_2 .
Вироку набрав законної сили 11.05.2022.
Крім того, ОСОБА_2 засуджено 13.12.2022 Новомосковським міськрайонним судом за ч. 2, 3, 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
14.04.2023 органом пробації надіслано подання до суду про призначення остаточного покарання за сукупністю двох вироків. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 25.02.2025 в задоволенні подання відмовлено.
Іспитовий строк закінчився 11.05.2024 року. В період іспитового строку ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягувався. У період з 07.07.2022 р. по 18.07.2024 р. перебував під вартою.
Прокурор в судовому засіданні не підтримав подання начальника Новомосковського РВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
Представник Новомосковського РВ філії державної установи «Центр пробації» в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, згідно якої підтримав подання.
Засуджений ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Оскільки, відповідно ч. 5 ст. 539 КПК України, неявка в судове засідання учасників судового провадження за вищевказаних обставин не перешкоджає проведенню судового розгляду, клопотання розглянуто за відсутності засудженого ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши подання та матеріали справи, дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст. 78 КК України визначено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Отже, звільнення засудженого від призначеного йому судом покарання після закінчення іспитового строку, можливе лише за умов, що він виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення.
Частинами 2, 3 ст. 78 КК України встановлено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
Судом встановлено, що відповідно до інформації що зазначена у відповіді на запит від 01.08.2022 за № СВ-5952 сформованої відносно ОСОБА_2 вбачається, що 07.07.2022 року в рамках кримінального провадження №12022041350000587 за ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Надалі ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2022 ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, який було неодноразово продовжено і залишено без змін вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.12.2022, яким ОСОБА_2 було засуджено до 7 років 1 місяця позбавлення волі
Відповідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
При цьому, суд зазначає, що закон не пов'язує вказані правові наслідки з наявністю обвинувального вироку суду. Сам факт підозри у вчиненні нового кримінального правопорушення пов'язується з іспитовим строком, встановленим судом, який обчислюється з моменту проголошення вироку суду, а не з моменту, коли вирок за нове кримінальне правопорушення набере законної сили.
Безпідставне звільнення від покарання особи, яка в період іспитового строку вчинила нові кримінальні правопорушення, прямо суперечить загальним засадам кримінального провадження таким як законність та рівність перед законом і судом.
Враховуючи наведене, підстави для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного вироком 09.12.2021 Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, зміненого 11.05.2022 року Дніпровським апеляційним судом до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, у зв'язку із закінченням іспитового строку на теперішній час відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні поданого подання.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання Новомосковського РВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про вирішення питання щодо звільнення у зв'язку з закінченням іспитового строку відносно ОСОБА_2 , засудженого 11 травня 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1