Справа № 211/2098/23
Провадження № 2/211/120/25
Іменем України
19 травня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
секретаря Зоріної С.М.
представників відповідача Кашпур М.В. та Шаповал О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання , -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, вказавши, що вони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття, однак продовжує навчання на денному відділенні 3 курсу, на бюджетній основі в ВСП "Автотранспортному коледжі Криворізького національного університету", термін навчання до 30.06.2024 року. Син потребує допомоги батька, який в добровільному порядку не виділяє належних коштів на його утримання на період навчання, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь та утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до досягнення ним 23 річного віку, в разі продовження навчання.
Ухвалою суду від 11 квітня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.05.2023 року судом було ухвалено заочне рішення про задоволення позову, яке скасоване ухвалою суду від 08.11.2023 року.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року по справі призначено судову генетичну експертизу, провадження зупинено, експертиза не проведена так як не з'явився повнолітній ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ухвалою суду від 11.12.2024 року провадження по справі відновлено.
19.02.2025 року ухвалою суду витребувано докази по справі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні позову, пояснила, що позов заявлено неналежним позивачем, що позивач не надає доказів, що потребує допомоги на навчання, на експертизу до експертної установи позивач та дитина не з'явилися, на утриманні у відповідача перебуває дружина, яка не працює, так як доглядає за хворою дитиною 13.08.2021 року народження, спільною з відповідачем.
Позивач надала до суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, за участі представника за довіреністю ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.
Як встановлено судом, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с. 3).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, однак продовжує навчання на денному відділенні 3 курсу, на бюджетній основі в ВСП "Автотранспортному коледжі Криворізького національного університету", термін навчання до 30.06.2024 року. (а.с. 11).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3)існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постановах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17 (провадження № 61-350св17).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Вирішуючи питання про допустимість та належність доказів по справі, суд зазначає, наступне. Відповідно до ст. 58 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Належність до справи кожного доказу визначається судом.
Таким чином, суд не може оцінювати докази, які не несуть в собі жодної доказової суті, та нічого не підтверджують і не спростовують у справі про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини, а тому суд не бере до уваги інформацію про перебування відповідача на лікуванні з 07.10.2024 року, так як аліменти на навчання стягуються до 30.06.2024 року, а також довідки з ІНФОРМАЦІЯ_2 так як вони не стосуються справи, адже на момент прийняття рішення ОСОБА_3 закінчив навчання та стягнення аліментів припинено.
Суд бере до уваги та оцінює докази, що відповідач має на утриманні дитину, яка хворіє та дружину, але Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Так, Верховний Суд в постанові від21 листопада 2018 року у справі № 382/1093/16-ц (провадження № 61-12568св18), вирішуючи вимогу про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання зазначив, що «вирішення питання про звільнення особи від сплати аліментів у зв'язку зі скрутним майновим станом зобов'язує особу, яка його ініціювала, довести відсутність можливості брати участь в утриманні дитини та не ставиться в залежність від доходів іншого з батьків, з яким проживає дитина та на утриманні якого знаходиться.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем повністю сплачено аліменти на навчання дитини та заборгованість по аліментах, про що надано квитанції.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач на період стягнення аліментів, був працездатною особою, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну підтримку синові, так як останній продовжує навчання на денній формі та не має можливості працевлаштування у матеріальному забезпеченні, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь та на утримання позивача слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки, що буде відповідати інтересам сторін, до закінчення ним навчання 30.06.2024 року.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Так, датою подачі позову є 06 квітня 2023 рік.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, ч. 1 ст. 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України,суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце роботи не відомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на користь матері дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період його навчання в ВСП "Автотранспортному коледжі Криворізького національного університету", тобто до 30 червня 2024 року, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років, починаючи стягнення з 06 квітня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце роботи не відомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1073 ( одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та проголошено 23 травня 2025 року о 11-30 год.
Суддя: Н. О. Сарат