ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2025Справа № 910/2143/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Державної установи «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України
до Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України»
про стягнення 174 856,15 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Державна установа «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України» (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України» (далі - відповідач) про стягнення 142 921,48 грн., у тому числі: 111 794,35 грн. - основного боргу, 21 310, 28 грн. - пені, 9 815, 65 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором оренди нежитлових приміщень №28 від 03.06.2019 і договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідач в обумовлений строк не здійснив оплату за вказаними договорами, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.
10.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2143/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.04.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач подав заяву збільшення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 174856,15 грн., у тому числі: 111 795,55 грн. - основного боргу, 49 443,90 грн. - пені та 13616,70 грн. - інфляційні втрати.
Розглянувши подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 2. ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, суд дійшов до висновку про прийняття її до розгляду, а тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, є стягнення 174 856,15 грн.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 17.03.2025 була надіслана відповідачу.
Вказана ухвала не була вручена відповідачу, оскільки відправлення повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Державною установою «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової Національної академії медичних наук України», правонаступником якого є позивач (далі - орендодавець, позивач) та Державною установою «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України» (далі-відповідач, орендар) 03 червня 2019 року укладено договір №28 оренди нерухомого майна, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 117,22 кв.м. на цокольному поверсі акушерського корпусу (надалі - майно), розміщене за адресою: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 8, що перебуває на балансі Орендодавця з метою розміщення науково-дослідних підрозділів.
Згідно п.2.1 договору №28 оренди нерухомого майна Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання - передачі майна.
Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
У розділі 3 договору №28 оренди нерухомого майна передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 (із змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ 1,00 грн. за рік (п.3.1).
За умовами пункту 3.2 договору №28 оренди нерухомого майна орендна плата перераховується Орендарем до 20 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок Орендодавця. Податки та інші обов'язкові збори та платежі перераховуються Орендарем в порядку та у терміни, визначені чинним законодавством України. Кошти, отримані від орендної плати використовуються відповідно до законодавства. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.4).
Відповідно до п. 3.8 договору №28 оренди нерухомого майна експлуатаційні витрати, плата за комунальні послуги, за електроенергію, та відшкодування податку на землю сплачуються Орендарем окремо в строк, визначений пунктом 3.2. цього договору та відповідно до розрахунків.
Цей договір відповідно до п.10.1 укладений строком на 2 роки 11 місяців та дії з 03 червня 2019 р. по 02 травня 2022 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення, зміну умов цього Договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей Договір вважається подовженим на той сам умовах, які були передбачені цим Договором, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з письмового дозволу НАМН. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Якщо Орендар має намір пролонгувати даний Договір, він не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну дії цього Договору зобов'язується письмово попередити про це Орендодавця та надати всі необхідні документи.
02 травня 2022 року сторонами у справі укладено додаткову угоду №2 до договору №28 оренди нерухомого майна, за умовою якої серед іншого, погоджено наступне:
- Відповідно до статті 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022р. №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» вважати договір оренди № 28 від 03 червня 2019 року, строк дії якого завершився у період воєнного стану, таким, що продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
- Річна орендна плата, визначена на підставі п 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ 1,00 грн. за рік оренди.
- Орендар сплачує 100% розміру орендної плати на рахунок балансоутримувача. Орендар компенсує балансоутримувачу витрати на утримання орендованого майна, здійснює відшкодування за спожиті комунальні послуги та енергоносії додатково відповідно до окремого Договору. Умови цього Договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 03 травня 2022 року.
Окрім того, 31.01.2023 Державною установою «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової Національної академії медичних наук України (Балансоутримувач) та Державною установою «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» (Орендар) укладено договір №28/2023 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Майбороди. 8 (надалі - Будівля), загальною площею 39 622,3 кв. м. (площа будівель може змінюватись згідно технічної документації та ін.), а також утримання прибудинкової території, а Орендар сплачує земельний податок та бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
Згідно п.1.2 договору №28/2023 загальна сума Договору становить 34 397,38 грн., де: 20 457,67 грн. - відшкодування теплопостачання, 1033,26 грн. - відшкодування водопостачання та обслуговування лічильників; 12 697,65 грн. - відшкодування активної, реактивної електроенергії; 208,80 грн. - відшкодування послуг з вивозу сміття.
19.06.2023 р. Балансоутримувачем та Орендарем укладено додаткову угоду №1 до Договору №28/2023, відповідно до якої п.1.2 договору сторони дійшли згоди викласти в наступній редакції: Загальна сума Договору становить - 74 193,98 грн., де: відшкодування теплопостачання, ГВП - 42 251,76 грн.; відшкодування водопостачання та водовідведення, абонентська плата за обслуговування лічильників - 2239,48 грн.; відшкодування активної, реактивної електроенергії, розподіл - 29258,98 грн.; відшкодування послуг з вивозу сміття - 443,76 грн. з ПДВ.
19.09.2023 р. укладено додаткову угоду № 2 до Договору №28/2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди п.1.2 договору викласти в наступній редакції: 1.2. Загальна сума Договору становить 77 270,89 грн., де: відшкодування теплопостачання - 42 251, 76 грн.; - відшкодування водопостачання та водовідведення, абонентська плата за обслуговування лічильників - 2 239,48 грн.; - відшкодування активної, реактивної електроенергії, розподіл - 29 258,98 грн. з ПДВ; - відшкодування послуг з вивозу сміття - 443,76 грн. з ПДВ. - відшкодування експлуатаційних послуг - 3 076,91 грн.
Орендар за умовою п.2.2.3 договору №28/2023 зобов'язується: не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі, або організації, що обслуговує Будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги.
Цей Договір укладено на період воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану (п.5.1).
Також, 31.01.2024 сторонами у справі укладено договір №30/2024 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Майбороди. 8, загальною площею 39 622,3 кв м., а також з утримання прибудинкової території, а Орендар сплачує земельний податок та бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
Згідно п. 1.2 договору №30/2024 загальна сума Договору становить 88 964,37 грн., де: 52 702,97 грн. - відшкодування теплопостачання; 2 403,69 грн. - відшкодування водопостачання та водовідведення, обслуговування лічильників; 32 633,77 грн. - відшкодування активної, реактивної електроенергії; 443,76 грн. - відшкодування послуг з вивозу сміття; 780,24 грн. - відшкодування експлуатаційних витрат.
Відповідно до п.2.2.3 договору №30/2024 Орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі, або організації, що обслуговує Будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги.
Відповідач, всупереч умов договору оренди та договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, не сплатив орендну плату та вартість комунальних витрат за період з січня 2023 року по 03.04.2024 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 111 795,55 грн.
Як свідчать матеріали справи, Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами про сплату заборгованості.
У своїй відповіді №10/24 від 12.03.2024 Відповідач визнав заборгованість та повідомив Позивача, що здійснює значний комплекс організаційно-розпорядчих та адміністративних заходів, направлених на погашення заборгованості.
03.04.2024 позивачем та відповідачем укладено угоду про розірвання договору оренди № 28 від « 03» червня 2019 р., відповідно до якої Орендодавець та Орендар дійшли згоди розірвати Договір оренди №28 від « 03» червня 2019 р.
У додатковій угоді сторони погодили, що на час розірвання договору Орендодавець у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед Орендарем, а Орендар має заборгованість за Договором оренди, що зазначена в Додатку №1 до угоди та є невід'ємною частиною цієї угоди.
Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання.
Матеріалами справи підтверджено, що сторонами у справі 03.04.2024 підписано акт повернення з оренди нерухомого майна.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку зі здійснення орендної плати та комунальних платежів.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 111 795,55 грн. - основного боргу.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати основного боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є правомірними.
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 13 616,70 грн. - інфляційні втрати за заявлений позивачем період.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення 49 443,90 грн. - пені за загальний період з 21.02.2023 по 01.04.2025.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно п. 3.6 Договору оренди Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
За умовою п.2.2.3 договорів №28/2023, №30/2024 Орендар зобов'язується при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договорів, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача в частині закінчення перебігу строку прострочення з урахуванням обмеження, встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Окрім того, враховуючи, що сторонами у справі 03.04.2024 укладено угоду про розірвання договору оренди та підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, нарахування позивачем пені починаючи з 04.04.2024 не має правового підґрунтя.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 18 866,09 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України» (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, код ЄДРПОУ 25672427) на користь Державної установи «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України» (04050, м. Київ, вул. Майбороди Платона, буд. 8, код ЄДРПОУ 45460659) 111 795 (сто одинадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 55 коп. - основного боргу, 13 616 (тринадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 70 коп. - інфляційні втрати, 18 866 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 09 коп. - пені та 2 164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 17 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА