Справа № 632/914/25
провадження №3/632/378/25
23 травня 2025 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від командира військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця: водія роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 3 ст. 17220 КУпАП, -
22 травня 2025 року до Златопільського міськрайонного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 10 серія А1807 від 20 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 , згідно із яким останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Протокол складено у селищі Делятин заступником командира військової частини НОМЕР_1 матеріально-технічного забезпечення підполковником ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
За положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вказані дії орган, який розглядає справу, повинен вчинити для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 3 статті 17220 КУпАП, за якою обвинувачується ОСОБА_1 , передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Кожний склад, викладений у ч. 1 ст. 17220 КУпАП, є окремим завершеним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність відповідною частиною зазначеної статті.
Проте, при викладенні складу адміністративного правопорушення в протоколі від 20.05.2025 не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, що є суттєвим елементом при оцінці наданих суду доказів.
В той же час, при викладенні складу адміністративного правопорушення, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи у відрядженні в районі виконання завдань в АДРЕСА_2 , перебував на військовій службі з ознаками алкогольного сп'яніння, що не відповідає диспозиції ч. 3 статті 17220 КУпАП, де відповідальність наступає за:
-розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних
засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів в умовах особливого періоду;
-поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані
наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду;
-виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані
наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду;
-відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Як вже було зазначено вище, кожен склад є окремим самостійним правопорушенням.
Також суд звертає увагу, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучено висновок щодо результатів медичного огляду, за результатом якого лікарем встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а не з їх ознаками, як зазначено у протоколі, що є також важливим елементом суті викладеного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Разом з цим, ст. 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення за статтями 17210 - 17220 КУпАП протоколи мають право складати, в тому числі, командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів).
За умовчанням протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати виключно командири (начальники) військових частин (установ, закладів), а інші особи - виключно у випаду, коли вони уповноваженні на це командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів), що має бути підтверджено відповідним наказом.
Поряд з цим, протокол про адміністративне правопорушення № 10 серія А1807 від 20 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 складено заступником командира військової частини НОМЕР_1 матеріально-технічного забезпечення підполковником ОСОБА_2 , який не є особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до долученого наказу № 6 від 07.01.2025.
Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, недотримання при його складанні вимог ст. 256 КУпАП позбавляє суд можливості належним чином всебічно, повно і об'єктивно розглянути справу по суті та винести законне і обґрунтоване рішення, тому протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню до військової частини НОМЕР_1 , для доопрацювання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 268, 276, 278 КУпАП, -
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 17220 КУпАП повернути до військової частини НОМЕР_1 для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: М. М. Босняк