Справа № 149/165/25
Провадження № 22-ц/801/1447/2025
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю.
Доповідач:Рибчинський В. П.
23 травня 2025 рокуСправа № 149/165/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинський В.П.,
суддів Голоти Л.О., Оніщука В.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Хилька Юрія Івановича на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про витребування земельної ділянки, -
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хилька Юрія на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про витребування земельної ділянки.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі скарг, клопотань), зокрема відображає зневажливе ставлення до учасників процесу, зокрема відповідача, що виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, застосовуючи вирази «забрати земельну ділянку і не упустити», «сповідувати принцип «держиморди». Позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості подати апеляційну скаргу, у якій не містилося б образливих висловлювань, вживання яких суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.
Крім того апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хилька Ю.І. в частині обґрунтувань вимог до суду апеляційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення того, в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скаржник у апеляційній скарзі не вказав у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду першої інстанції та не зазначив нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19), в постановах КЦС ВС від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20, ККС ВС від 16.01.2024 р. у справі № 991/7073/23 та ряді інших.
Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 та № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Апеляційний суд звертає увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Отже вжитті представником ОСОБА_1 - адвокатом Хильком Ю.І. висловлювання у апеляційній скарзі, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявника до іншого учасника процесу і до судової гілки влади загалом, є виявом очевидної неповаги, не спрямовані на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
За правилами частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин, апеляційний суд визнає подання даної апеляційної скарги виявом неповаги до суду та зловживанням представником ОСОБА_1 - адвокатом Хильком Ю.І. його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для залишення без розгляду його апеляційної скарги на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Керуючись ст. 44, 143, 148, 259, 260, 271, 381 ЦПК України, -
Визнати зловживанням процесуальними правами представником ОСОБА_1 - адвокатом Хильком Юрієм Івановичем подання апеляційної скарги із застосуванням неприпустимої лексики.
Апеляційну скаргу на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Хильком Юрієм Івановичем, залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
В.В. Оніщук