Справа № 125/1117/20
Провадження № 22-ц/801/1182/2025
Категорія: 105
Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М.
Доповідач:Матківська М. В.
21 травня 2025 рокуСправа № 125/1117/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Сала Т. Б., Сопруна В. В.
Секретар: Пантелеймонова А. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2020 року у цивільній справі за заявою заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, про визнання спадщини відумерлою,
Рішення ухвалив суддя Хитрук В. М.
Рішення ухвалено у відсутності учасників справи в м. Бар Вінницької області
Дата складення повного тексту рішення - 11 вересня 2020 року,
Встановив:
У липні 2020 року заступник керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхівської сільської ради звернувся до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив визнати відумерлою спадщиною, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельні ділянки № НОМЕР_1 (рілля) площею 2,1609 га та № НОМЕР_2 (рілля) площею 1,7752 га, які знаходяться на території Верхівської сільської ради, належні їй на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 000500 від 13 травня 1996 року; передати це спадкове майно у власність територіальної громади в особі Верхівської сільської ради. Свої вимоги мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із земельних ділянок № 259.1 (рілля) площею 2,1609 га та № НОМЕР_2 (рілля) площею 1,7752 га, які знаходяться на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області.
На підставі розпорядження Барської районної державної адміністрації від 13 червня 1996 року № 61-р, видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 000500 від 13 травня 1996 року, розміром 3,78 умовних кадастрових га. Згідно додатку № 1 до розпорядження Барської районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації по передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на землю громадянам на території Верхівської сільської ради» від 02 липня 2008 року № 377 за ОСОБА_2 значаться земельні ділянки № 259.1 (рілля) площею 2,1609 га та № 259.2 (рілля) площею 1,7752 га, на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2020 року заяву прокурора задоволено.
Визнано відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку № 259.1 (рілля) площею 2,1609 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, по КСП «Поділля» Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області; на земельну ділянку № 259.2 (рілля) площею 1,7752 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, по КСП «Поділля» Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, на невідповідність рішення суду вимогам законності та обґрунтованості, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою відмовити.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України, в редакції 18 липня 1963 року, прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном шляхом розпорядження ним (особистими речами та документами), що підтверджується довідкою Верхівського старостинського округу Копайгородської селищної ради № 220 від 23 липня 2024 року.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року (справа № 132/2718/24) встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 жовтня 2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3450, спадкова справа № 102/2024 спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онук ОСОБА_1 .. Спадкове майно складається з права на земельну частку (пай), площею 3,78 умовних кадастрових гектарів, члена КСП «Поділля» с. Верхівка Барського (нині Жмеринського) району Вінницької області.
Копайгородська селищна рада відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо успадкування земельної частки (паю), з огляду на те, що 06 лютого 2017 року Барським районним судом у цивільній справі № 125/2452/16-ц) задоволено заяву Верхівської сільської ради про визнання земельної частки (паю), належної ОСОБА_2 , відумерлою.
25 лютого 2025 року Вінницьким апеляційним судом скасовано рішення Барського районного суду від 06 лютого 2017 року, а заяву залишено без розгляду.
27 лютого 2025 року через свого представника - адвоката Федоренко П. П., ОСОБА_1 звернувся до Копайгородської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Копайгородська селищна рада прийняла рішення № 35 від 03 квітня 2025 року, яким відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай) розміром 3,78 га в умовних кадастрових гектарах, з підстав наявності рішення Барського районного суду у цивільній справі № 125/1117/20 та рекомендацій постійної комісії селищної ради.
Оскаржуване рішення суду ухвалене всупереч норм матеріального права, оскільки судом застосовані норми права, що не підлягали застосуванню, зокрема норми ЦК України, що набули чинності з 01 січня 2004 року, а спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто під час дії ЦК України, в редакції 1963 року, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, які чинні на момент їх виникнення, а саме - ЦК України, в редакції 1963 року.
Прокурор, звернувшись із заявою до суд про визнання спадщини відумерлою, посилався на норму статті 1277 ЦК України, чинної з 01 січня 2004 року. Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК України, 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто під час чинності ЦК України, 1963 року, тому до спірних відносин слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, які були чинні на момент їх виникнення - на час смерті спадкодавця, а саме - ЦК України, 1963 року.
Суд першої інстанції на такі вимоги уваги не звернув та не врахував, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання чинності ЦК України, 2004 року, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме - ЦК України, 1963 року, яким не передбачалася можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов'язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.
Жмеринська окружна прокуратура подала відзив, яким просить прийняти його до розгляду та врахувати при розгляді апеляційної скарги, вказавши на те, що про прийняття ОСОБА_1 спадщини померлої ОСОБА_2 підтверджено лише 31 жовтня 2024 року видачею нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом. Обставини наявності у ОСОБА_2 спадкоємця не були відомі та і не могли бути відомі прокуратурі на час звернення до суду із даною заявою. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав на наявність між ним та Верхівською сільською радою спору про право на майно. Волевиявлення спадкоємця ОСОБА_1 , який заперечує підстави для визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою, свідчить про наявність спору про право.
ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, де просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою.
Копайгородська селищна рада відзив на надала.
В судовому засіданні прокурор Кавун О. І. заперечила проти задоволення апеляційної скарги і просить, скасувавши рішення суду, залишити заяву без розгляду.
Представник особи, який не приймав участі у справі ОСОБА_1 - адвокат Федоренко П. П. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представник заявника Копайгородської селищної ради у судове засідання не з'явився.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.
За правилами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.
По справі встановлено, що 16 квітня 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 із клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2020 року; відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2025 року призначено справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2020 року до апеляційного розгляду на 10:00 год 21 травня 2025 року в приміщенні суду, про що повідомлені учасники справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується записом акта про смерть № 20 від 15 листопада 1997 року та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 11 червня 2020 року за № 00026631797 (а. с. 8, 9).
На день її смерті відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки № 259.1 (рілля) площею 2,1609 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, по КСП «Поділля» Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області; земельної ділянки № НОМЕР_2 (рілля) площею 1,7752 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, по КСП «Поділля» Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, що підтверджується довідкою Відділу Держгеокадастру у Барському районі Вінницької області від 26 лютого 2020 року № Б93/0-0.26-189/133-20 (а. с. 11).
Згідно відповіді № 203/046 від 15 серпня 2020 року, наданої на запит суду державним нотаріусом Барської державної нотаріальної контори Сушицькою А. О., спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведено не було, підтвердженням чого є Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 61312397 від 14 серпня 2020 року, яка свідчить, що спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведено не було (а. с. 17, 18).
Задовольнивши заяву прокурора про визнання спадщини після смерті ОСОБА_2 відумерлою, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за заповітом та за законом відсутні, спадщина не прийнята, з часу відкриття спадщини сплив однорічний строк, що є підставою для визнання спадщини після її смерті відумерлою.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Отже орган місцевого самоврядування зобов'язаний звернутися до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою лише у випадку відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Особливості розгляду справ про визнання спадщини відумерлою на час ухвалення оскаржуваного рішення судом були визначені главою 9 розділу ІV (статті 334-338) Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Відповідно до статті 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Отже, звернувшись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, прокурор у такій заяві, крім іншого, зобов'язаний був зазначити докази, які свідчать про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Як вбачається із матеріалів справи прокурор до заяви про визнання спадщини відумерлою додав: запис акта про смерть № 20 від 15 листопада 1997 року, який свідчить про те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8); Повний витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, із якого вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 20 (а. с. 9-10) і довідку Відділу Держгеокадастру у Барському районі Вінницької області від 26 лютого 2020 року № Б93/0-0.26-189/133-20, яка свідчить про те, що ОСОБА_2 виготовлено сертифікат серії ВН № 000500 від 13 травня 1996 року на земельну частку (пай), по КСП «Поділля» Верхівської сільської ради, розмір земельної частки (паю) - 3,78 умовних кадастрових гектарів (а. с. 11).
Державний нотаріус Барської державної нотаріальної контори Сушицька А. О. листом № 203/046 від 15 серпня 2020 року повідомила про те, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена не була, підтвердивши це Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 61312397 від 14 серпня 2020 року, яка свідчить, що спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведено (а. с. 17, 18).
Проте, до апеляційної скарги особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 додав: свій паспорт громадянина України, згідно якого він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на день смерті ОСОБА_2 він мав повних 14 років (а. с. 38-39); сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий 18 квітня 1996 року Барською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 на підставі рішення Барської районної державної адміністрації від 13 березня 1996 року № 61-р в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Поділля» розміром 3,78 умовних кадастрових гектарів (а. с. 46); довідку Верхівського старостинського округу Копайгородськї селищної ради № 220 від 23 липня 2024 року про те, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме: тримання речей та документів померлої у себе (а. с. 47); рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року у справі № 132/2718/24, яке набуло законної сили 26 жовтня 2024 року, яким встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхівка Барського району, була рідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 48-49); свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 жовтня 20024 року, видане приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за № 3450 (спадкова справа № 102/2024), яким посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1922 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онук ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної частки (паю) члена КСП «Поділля» с. Верхівка Барського району Вінницької області (а. с. 50); копію постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 125/2452/16-ц, якою апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Барського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року скасовано; залишено без розгляду заяву Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання відумерлою спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 000500 мала право на земельну частку (пай) розміром 3,78 умовних кадастрових гектарів, на території Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «Поділля» с. Верхівка Барського району Вінницької області (а. с. 51-54); заяву від 27 лютого 2025 року на ім'я Копайгородської селищної ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а. с. 55); рішення Копайгородської селищної ради 61 позачергової сесії 8 скликання № 35 від 03 квітня 2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті рішення щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай) розміром 3,78 в умовних кадастрових гектарах, на території Копайгородської селищної ради (а. с. 56); інформацію Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.2-11052/2-24 від 31 грудня 2024 року, у якій зокрема зазначено про рішення Барського районного суду від 06 лютого 2017 року, яким визнано відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: право на земельну частку (пай) площею 3,78 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Верхівської сільської ради по КСП «Поділля» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №000500) (а. с. 57).
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.
Відповідно до статті 524 ЦК України, в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно статті 525 ЦК України, 1963 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 526 ЦК України, 1963 року).
За правилами статті 560 ЦК України, 1963 року, спадкоємці закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини (статті 561 ЦК України, 1963 року).
За правилами статтей 1296, 1298 ЦК України , нині чинної редакції, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом отримав 31 жовтня 2024 року. Спадковим майном, на яку видано це свідоцтво є: земельна частка (пай) члена КСП «Поділля» с. Верхівка Барського району Вінницької області, частка 3,78 га умовних кадастрових гектарів, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) члена КСП серія ВН № 000500, виданого Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 18 квітня 1996 року на підставі рішення Барської районної державної адміністрації Вінницької області від 13 березня 1996 року № 61-р (а. с. 50).
Статтею 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Отже визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Звернувшись із апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду, заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав на наявність між ним та Копайгородською селищною радою спору про право на майно померлої ОСОБА_2 .
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 надав докази, що рішення у справі стосується його прав та інтересів, як спадкоємця ОСОБА_2 .
Таким чином ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , є заінтересованою особою у цій справі. В даному випадку існує спір про право на спадкове майно, до складу якого входить і спірна земельна ділянка, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Враховуючи викладене, оскільки в даному випадку має місце спір про право на спадкове майно, до складу якого входить спірна земельна ділянка, і такий спір повинен вирішуватися у порядку позовного провадження, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із скасуванням рішення суду першої інстанції та залишенням без розгляду заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою на підставі частини шостої статті 294 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 6 ст. 294, ст. 374, 377, 382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2020 року скасувати.
Заяву заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхівської сільської ради Барського району Вінницької області, про визнання спадщини відумерлою, залишити без розгляду.
Роз'яснити, що заявник має право подати до суду позов на загальних підставах.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіТ. Б. Сало
В. В. Сопрун
Повне судове рішення складено 23 травня 2025 року