Провадження № 2/748/259/25
Єдиний унікальний № 613/1747/24
23 травня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Кухти В.О.,
секретар Крошка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
08.10.2024 р. до Богодухівського районного суду Харківської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс»: 1) загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 58 848,90 грн; 2) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 19.11.2023 р. між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 2181021123, відповідно до умов якого товариство наданого відповідачу грошові кошти в сумі 8 500,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, а відповідач зобов'язавася повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахування особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 14.11.2024 р. Богодухівського районного суду Харківської області справу передано за підсудністю до Чернігівського районного суду Чернігівської області.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 р., встановлено, що справа розподілена судді Чернігівського районного суду Чернігівської області - Кухта В.О.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.12.2024 р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Судом встановлено, що 19.11.2023 р. між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 2181021123 у розмірі 8 500,00 грн у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Строк позики складав 30 днів, дисконтна (знижена) процентна ставка 1,99 % на день (726,35 % річних), процентна ставка позаакційна (базова) 2,99 % на день (1 091,35 % річних); орієнтовний строк повернення позики та останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково; дата повернення позики - 19.12.2023 р. (а.с.10-13)
У відповідності до п. 1.5 Договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору - 30 днів, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,99 % (з урахуванням програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ «Іннова Фінанс», «Повторний кредит») від суми позики за кожний день користування позикою.
Відповідно до п. 1.6 Договору, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору (30 днів) умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,99 % на день (з урахуванням програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правил акції ТОВ «Іннова Фінанс», «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2.5% на день від суми позики за кожен день користування позикою. Позичальник зобов'язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку, вказаного в п. 1.2 та/або п. 1.3 Договору.
Відповідно до копії листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19.11.2023 р., згідно із копії квитанції до платіжної інструкції № 19680-1354-72400554 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомляє про успішність операції, а саме: 19.11.2023 р. була проведена успішна транзакція в сумі 8 500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . (а.с.15)
Згідно із довідкою-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 2181021123 від 19.11.2023 р., встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 2181021123 від 19.11.2023 р. складає: 8 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50 348,90 грн - заборгованість за процентами. Разом: 58 848,90 грн (проценти нараховувалися по 30.06.2024 р. включно). (а.с.9)
Згідно зі ст. ст. 525, 526 і 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст. ст. 3 і 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 3 і 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Дослідивши надані позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» докази, суд вважає, що позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.
Позикодавець ТОВ «Іннова Фінанс» зобов'язання за вказаним договором позики виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8 500,00 грн. Позивач стверджує, що позичальник ОСОБА_1 зобов'язання відповідно умов договору позики не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Дані твердження відповідачем не спростовані.
У відповідача за договором надання грошових коштів у позику № 2181021123 від 19.11.2023 р. в електронній формі, що підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, перед позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 500,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача.
У розділі 4 договору «Пролонгація строку позики», зокрема, визначено, що позичальник має право продовжити строк (надалі - пролонгація) користування позикою. У випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки, визначеної у пункті 1.1.5. цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті. Після кожного продовження строку позики, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата терміну дії договору позики на відповідну кількість календарних днів. Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника.
Матеріали справи не містять доказів, що між сторонами в належній формі була досягнута домовленість про продовження строку користування відповідачем позикою. Також, матеріали справи не містять доказів, що до договору укладалися додаткові угоди, згідно з якими строк користування позикою продовжувався.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. в справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.
Тобто, сторони визначивши строк кредитування у вказаному договорі погодили строк виконання зобов'язання.
Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Окрім цього, у сформульованих правових висновках Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування.
Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.
Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.
Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.
Натомість Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 ЦК України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин. Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/719/19).
Договором надання грошових коштів у позику № 2181021123 від 19.11.2023 р. визначений строк його дії, що становить 30 днів, і саме впродовж цього строку позивач ТОВ «Іннова Фінанс» має право нараховувати відповідачу ОСОБА_1 передбачені вказаним договором відсотки.
Як вже зазначалося вище, доказів того, що строк користування відповідачем позикою продовжувався, матеріали справи не містять.
Виходячи із суми позики у розмірі 8 500,00 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 2,99 % за день, та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за відсотками згідно з договором надання грошових коштів у позику № 2181021123 від 19.11.2023 р. становить 7 624,50 грн (8 500,00 грн х 2,99 % х 30 днів, строк дії договору, визначений сторонами у п. 1.2. договору).
Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 7 624,50 грн заборгованості за відсотками.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2181021123 від 19.11.2023 р. в розмірі 8 500,00 грн + 7 624,50 грн = 16 124,50 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Іннова Фінанс» необхідно стягнути понесені судові витрати - судовий збір у сумі 663,73 грн (16 124,50 грн х 2422,40 грн : 58 848,90 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 551, 610, 612, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсунковська, буд. 8, поверх 9) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2181021123 від 19 листопада 2023 року в сумі 16 124 (шістнадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 50 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 663 (шістсот шістдесят три) гривні 73 копійки у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Чернігівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кухта