1Справа № 335/4123/25 1-кп/335/654/2025
23 травня 2025 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 12025082060000453 від 12.04.2025, яке надійшло до суду із угодою про визнання винуватості у кримінальном провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лугове Запорізької області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, який не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, та реалізуючи свій злочинний умисел, на початку лютого 2025 року, точну дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на території м. Запоріжжя, усвідомлюючи протиправність своїх дій, отримав у подарунок, від невстановленого в ході досудового слідства чоловіка, корпус бойової гранати Ф-1 та підривач дистанційної дії УЗРГМ, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-25/8229-ВТХ від 13.04.2025 у сукупності є вибуховим пристроєм військового призначення, а саме: бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів.
Того ж дня, ОСОБА_4 , тримаючи при собі вищевказаний незаконно придбаний вибуховий пристрій, який є бойовим припасом, переніс його до приміщення приватного, житлового будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 42, де став зберігати без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на незаконне придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, 12.04.2025, приблизно, о 16:50 ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тримаючи при собі, незаконно переніс вказану гранату до приміщення магазину «Варус», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57-В, де перебуваючи біля касової зони, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав демонструвати вказаний предмет касиру магазину. Після чого, розуміючи, що він, може бути затриманий працівниками поліції, ОСОБА_4 , поклав вибуховий пристрій, який є бойовим припасом до сумки та покинув приміщення магазину «Варус», після чого був затриманий працівниками поліції на території парку «Яланського» в м. Запоріжжя.
Таким чином, ОСОБА_4 , незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу гранату Ф1, яка є вибуховим пристроєм та відноситься до бойових припасів, яку в ході проведення огляду предмету, 12.04.2025 було вилучено працівниками поліції.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою та бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Під час досудового розслідування 29.04.2025 року між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя та ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.
Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди, зазначаючи, що угода укладена добровільно в її присутності, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди, вину визнає у повному обсязі, умови угоди не суперечать нормам законодавства.
Згідно із ст.12 КК України ОСОБА_4 вчинено тяжке кримінальне правопорушення, від якого потерпілих немає. Відповідно до ст. 12, ч.1 ст.263 КК України, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, оскільки інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням шкоду завдано лише суспільним інтересам.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.
Разом з цим, обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Судом досліджені матеріали, які характеризують ОСОБА_4 . Він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.
Дані про особу обвинуваченого, форма його посткримінальної поведінки свідчить про те, що в особі винного відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його соціальної небезпечності, а тому, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробування строком один рік, відповідно до ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, з покладенням обов'язків відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Цивільний позов не заявлявся.
Разом з цим, як встановлено судом, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим суддею були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2025 року, в рамках даного кримінального провадження, до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 13 червня 2025 року включно.
Оскільки суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований 14.04.2025 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, слід скасувати.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2025 року, накладено арешт на корпус гранати Ф-1; підривач типу УЗРГМ, які вилучені 12.04.2025 у ході проведення огляду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 6, парк «Яланського».
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2025 року, накладено арешт на спортивну кофту синього кольору, спортивні штани чорного кольору, пару кросівок біло-чорного кольору, в які був одягнутий ОСОБА_4 , які були вилучені 12.04.2025 під час затримання, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані арешти підлягають скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
Речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судової-вибухотехнічної експертизи у розмірі 2 674,20 грн., за висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-25/8229-ВТХ від 13.04.2025, підтверджуються довідкою про витрати на проведення експертизи, тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
Керуючись ст. ст. 100, 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 29.04.2025 року у кримінальному провадженні № 12025082060000453 від 12.04.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовими - тротил, масою 50-56г. (упаковано в сейф-пакет №5705890); бойовий уніфікований підривач дистанційної дії УЗРГМ, який містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТРНС масою 0,1 г., азид свинцю масою 0,2 г. та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г. (упаковано в сейф-пакет №5705889) - передати для потреб Збройних Сил України;
-оптичний DVD-R диск, з відеозаписом від 13.04.2025 із камери відеоспостереження супермаркету «Варус», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57В, на якому зафіксовано факт незаконного поводження з вибуховим пристроєм - бойовою гранатою Ф-1 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-дактилоскопічну карту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що упакована до спеціального спец-пакету WAR1892570, передана на зберігання до камери схову СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;
-два DVD-R диски, об'ємом пам'яті по 4,7 GB кожний, на яких знаходяться файли відеозапису від 12.04.2025 року під назвою: «12025082060000453 (1)_01», «12025082060000453 (1)_02» з нагрудних відеорегістраторів (№474912 та №470551) співробітників патрульної поліції, які 12.04.2025 здійснювали відпрацювання виклику ЄО №9651 від 12.04.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-одяг: спортивну кофту синього кольору, спортивні штани чорного кольору, пару кросівок біло-чорного кольору, які належать ОСОБА_4 , упаковані в картонну коробку, (номер книги обліку 2, порядковий номер 363), передані на зберігання до камери схову СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю ОСОБА_4 ;
-тактичну сумку чорного кольору, 4 запальнички, навушники з кейсом, документи на ім'я ОСОБА_4 та грошові кошти на загальну суму 2000 грн. 50 коп., які упаковані в спец-пакет QHY009764, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований 14.04.2025 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.04.2025 року на корпус гранати Ф-1; підривач типу УЗРГМ - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 15.04.2025 року на спортивну кофту синього кольору, спортивні штани чорного кольору, пару кросівок біло-чорного кольору - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта на проведення судової-вибухотехнічної експертизи у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
1) обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1