Справа № 195/668/25 3/195/325/25
іменем України
13.05.2025 року cмт. Томаківка Дніпропетровської області Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу серія ВАД № 410576 від 27.04.2025 року 27.04.025 року близько о 12.30 год. за адресою АДРЕСА_2 , прийшла гр. ОСОБА_1 та вчинила сімейну сварку своєму внукові ОСОБА_2 , в ході якої виражалася в його сторону нецензурною лайкою та недавала зайти в будинок, чим завдала шкоду психологічному здоровю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила що її спровукували, а саме її онук якому вона подарувала будинок, а він занедбав його та територію навкруг. Проти протоколу заперечує та просить суд не притягувати її до адміністративної відповідальості.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст.173-2 КУпАП не передбачено .
Суд дослідив в сукупності з протоколами про адміністративне правопорушення також матеріали справи, робить висновок про таке.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства є в діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Слід зазначити те, що у протоколах про адміністративне правопорушення не конкретизовано в чому саме психологічне насильство полягало і яка шкода заподіяна, хоча це прямо випливає з диспозиції статті 173-2 КУпАП.
У даному випадку навіть невідображена наявність наслідків дій у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю, не розкрито яке відношення правопорушник та потерпіла мають між собою, чи проживають однією сім'єю чи в межах місця проживання, тільки зазначено, що потерпілий є онуком правопорушника.
Фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Суд наголошує на томі, що насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, суперечки, якщо вони мали місце, з причини занедбання території домоволодіння, через що відбуваються скандали, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Тобто факти вчинення домашнього насильства, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
З фабули протоколів не простежується факт того, що конфліктні ситуації викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, тощо.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП не було встановлено, суд переконаний, що необхідно закрити провадження у справіпро адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 1,7, 9, 245, 247, 251, 276, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, -у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня її винесення, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М. В. Омеко