Справа № 182/3011/25
Провадження № 1-кс/0182/459/2025
Іменем України
21.05.2025 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2025 року за №12025041340000450 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою профільною освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07.12.2006 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст.186 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75. 76, 104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1рік;
- 28.10.2010 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 13.02.2014 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75. 76КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2роки;
- 06.03.2015 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 02.06.2020 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень;
- 11.02.2021 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 12.08.2021 року прибув до П'ятихатківської ВК Дніпропетровської обл.( № 122);
- 01.07.2022 року звільнений з П'ятихатківської ВК Дніпропетровської обл.( № 122) у зв'язку з відбуттям терміну покарання;
- 14.03.2024 Нікопольським міськрайонним судом за ч.4 ст.185 КК України позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців. Зараховано у строк відбування покарання час тримання під вартою, з 18.08.2023 до дня набрання вироком законної сили.
- 04.07.2024 прибув до Солонянської ВК. 03.10.2024 року вибув з Солонянської ВК до Дніпропетровської УВП №4.
- Звільнений з Дніпровської УВП № 4 01.11.2024 на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 у зв'язку з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, у зв'язку з декриміналізацією.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,-
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2025 року за №12025041340000450 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 24.04.2025 року близько 17:00 годин знаходився у магазині «Паляниця», який розташований по вулиці Незалежності України, 22/1 у м. Нікополь Дніпропетровської області, де в приміщенні вищезазначеного магазину помітив мобільний телефон марки «Infinix» моделі «HOT 50 16/128 GB Sleek Black X6882», який належить гр. ОСОБА_6 .
У цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , в період дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», знаходячись у тому самому місці, в той самий час, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав мобільний телефон марки «Infinix» моделі «HOT 50 16/128 GB Sleek Black X6882», ринкова вартість якого, згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи № 1100 від 06.05.2025 року, становить 6292,14 гривень, який належить ОСОБА_6 , завдавши останній матеріальний збиток на вказану суму.
Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 років до 8 років.
Вина ОСОБА_5 у скоєному ним суспільно небезпечному діянні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколом огляду предмета, висновком експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим, у якому підозрюється, виникла необхідність у обранні запобіжного заходу.
ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, що може спонукати останнього вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічне тому, у якому він підозрюється.
ОСОБА_5 умисно вчинив корисливий злочин, тому виникла наявна необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для ОСОБА_5 строком на 2 місяці.
Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, неможливо, оскільки:
- застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України;
- у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, застави, ОСОБА_5 може покинути відоме слідству його місце перебування, внаслідок чого прокурор не зможе фактично контролювати його виконання;
- під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_5 комусь на поруки, що виключає передачу його на поруки.
Крім цього, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, можливо, враховуючи те, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, то дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена ч.2 ст. 181 КПК України, тобто передбачено законом покарання у виді позбавлення волі.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 вчинив дане кримінальне правопорушення, усвідомлюючи наслідки скоєного ним злочину, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та суду, щоб забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам, тому, слідчий і звернувся до слідчого судді з клопотання про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, зазначені у клопотанні. Просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР за № 12025041340000450.
20 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколом огляду предмета, висновком експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органу досудового розслідування та суду; вчинення інших кримінальних правопорушень, аналогічних тому у якому підозрюється.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 8-ми років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, у яких підозрюється.
На обґрунтування вказаного ризику слідчим у клопотанні зазначено, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочин у якому ОСОБА_5 підозрюється вчинено ним з корисливих мотивів, він не має постійного місця роботи та законних джерел доходів.
З огляду на вищевказане, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, у яких підозрюється. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Враховуючи положення ст. 176-178 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним ризикам, т.я. у оточенні підозрюваного немає осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; грошових коштів для виплати застави він не має; злочини вчинено ним в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце постійного проживання у нічний час доби.
Також слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1), 3) ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2025 року за №12025041340000450 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 20-00 год. до 08-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровської обл.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 21 липня 2025 року і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду прокурор.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній та прокурору.
Слідчий суддя ОСОБА_1