22.05.2025
Справа № 497/1170/25
Провадження № 3/497/414/25
22.05.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Кучманівка Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІ групи, займає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області від 28.01.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09 листопада 2024 року в місті Болград начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_1 , не розглянувши доцільно протокол №1330 про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 року (який був складений із порушенням законодавчих норм на громадянина ОСОБА_2 ), недбало поставився до виконання службових обов'язків військової служби та в АДРЕСА_2 виніс не належну та необґрунтовану постанову №1330 від 09.11.2024, якою безпідставно притягнув громадянина ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210 КУпАП наклавши на останнього штраф у сумі 17000.00 гри., за порушення не своєчасного оновленням військово-облікового документа.
Рішенням Малиновського районного суду Одеської області від 08.04.2025 року, яке набрало законної сили 21.04.2025 року, визнано дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 неправомірними. Постанову №1330 від 09.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 визнано протиправною та скасовано.
Тобто своїми діями вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
За даним фактом 21.05.2025 року начальником відділення Військової служби правопорядку майором ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП (надалі - протокол).
В судовому засіданні особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 частково визнав свою провину у вчиненні вказаного правопорушення. Пояснив, що дійсно через надмірну завантаженість не мав змоги детально розглянути адміністративну справу відносно ОСОБА_3 .
Всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, суд приходить до наступного висновку, виходячи з таких підстав.
Стаття 278 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Судовим розглядом встановлено, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Указом Президента України “Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про загальну мобілізацію» № 2264-ІХ від 22.03.2022, відповідно до п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. ст. 106, 112 Конституції України та ст. ст. 4, 11 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1952-VIII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, майор ОСОБА_1 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Законом України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» “24» січня 2023 року Президент України підписав Закон № 2839-ІХ, що вносить зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
Крім того, згідно п. п. 1, 2, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Відповідно до примітки ст. 172-13 КУпАП військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Проте, майор ОСОБА_1 , недбало ставлячись до виконання покладених на нього службових обов'язків, діючи всупереч інтересам служби та наведеним нормативно-правовим актам, вчинив військове адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за наступних обставин.
З матеріалів справи слідує, що:
Громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Поряд з цим, останній військово - облікові дані оновив 16.07.2024 року без порушень законодавства, що підтверджується «РЕЗЕРВ+».
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_1 , без наявних на це владних повноважень, направив звернення від 10.09.2024 року до Болградського РВП ГУНП в Одеській області, констатуючи факт вчинення громадянином ОСОБА_3 , адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП та доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
06.11.2024 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_5 , в місті Одеса на громадянина ОСОБА_2 , був складений протокол за ч.3 ст. 210 КУпАП за №1330 ніби то за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в умовах воєнного стану.
Відразу в той же вечір, ще без винесення постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 він був оплачений в розмірі 17000.00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату.
09.11.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_6 , недбало ставлячись до виконання службових обов'язків військової служби, нехтуючи правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснив розгляд справи без участі громадянина ОСОБА_3 , який належним чином не був повідомлений та не подав до вказаного територіального центру згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою безпідставно притягнув громадянина ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП наклавши на нього штраф у сумі 17000.00 грн., не перевіривши чи було вчинено адміністративне правопорушення останнім, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також правильність і законність складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 року №1330.
Поряд з цим, подавати в розшук, складати адміністративні матеріали на громадян України, мають право лише ті посадові особи РТЦК в яких на військовому обліку перебуває конкретний громадянин України, (згідно постанови КМУ №560 від 16.05.2024)
Тобто, майор ОСОБА_6 , недбало поставився до військової служби, не перевірив де на військовому обліку перебуває даний громадянин, не перевірив протокол №1330 від 06.11.2024 року в супереч нормативно-правовим документам, виніс постанову про притягнення громадянина ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності, чим порушив вимоги ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
У зв'язку з чим, громадянин ОСОБА_3 , звернувся в Малиновський районний суд міста Одеси (справа №521/21204/24) та 08.05.2025 року вказаним судом визнано дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 неправомірними та скасовано протиправну постанову №1330 від 09.11.2024 року. Також судом зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 оформити та подати висновок про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 17000.00 грн громадянину ОСОБА_3 .
Таким чином, за викладених вище обставин, майор ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за контрактом, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовою службовою особою діючи, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, допустив недбале ставлення до військової служби, чим вчинив недбале ставлення до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.
Приписами ст.15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Водночас, в порушення наведених вище вимог законодавства, ОСОБА_1 , знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Місцем вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення є територія ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно адміністративний протокол підсудний Болградському районному суду Одеської області.
З огляду на встановлене, вина ОСОБА_1 , у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується, доказами наявними в матеріалах справи, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ОД/1№223 від 21.05.2025 (а.с.1-9);
- протоколом № 1330 про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 відносно ОСОБА_7 (.а.с.10-11);
- постановою № 1330 по справі про адміністративне правопорушення від 09.11.2024 року(а.с.12-13);
- квитанцією про сплату штрафу ОСОБА_7 (а.с.14);
- копією рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 08.04.2025 року (а.с.21-28)
- пам'яткою про права та обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 (а.с.29-36)
- витягом з наказу від 06.06.2024 № 223 ІНФОРМАЦІЯ_3 за підписом ОСОБА_1 «Про призначення представників уповноважених проводити перевірку військово-облікового документа та здійснення оповіщення військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.37-40)
-копією журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.41-44)
- графіком роботи, склад робочих груп маршрути несення служби на 06.11.2024 року (а.с.45)
- копією паспорту (а.с.49-50) та РНОКПП (а.с.51) особи, відносно якої складено протокол;
- письмовими поясненнями особи, відносно якої складено протокол (а.с.46);
- особистими поясненнями особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, наданими в суді.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, своїми діями особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Жодних доказів на спростування своєї винуватості, ОСОБА_1 , суду не надав, не встановлено таких і в судовому засіданні.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При призначенні особі, відносно якої складено протокол покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове положення.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, його особисті пояснення в судовому засіданні, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст.33 КУпАП, тому, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на особу, відносно якої складено протокол адміністративного стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ст.172-15 ч.2 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Накладення на правопорушника інших видів стягнень, передбачених санкцією інкримінованої статті, суд вважає таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу XX), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, яка й приймається для розрахунку розміру штрафу по призначеному стягненню.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному стягненню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі N 5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Вирішуючи питання про стягнення відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 як з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», слід врахувати наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку судового збору, яка підлягає стягненню з порушника у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536.80 грн.
Поряд з цим, п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, позивачами є: б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно положення п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи внаслідок війни, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.9-11, 13, 33, 40-1, 172-15, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Реквізити для оплати адміністративного штрафу
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області, який виніс постанову.
Повний текст судового рішення складено і проголошено о 08:00 годині 23.05.2025 року.
Суддя С.В.Кодінцева