Справа № 357/18462/24
Провадження № 2/357/11/25
( ЗАОЧНЕ )
15 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Сомко О.А.,
за участі секретаря - Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УкрГлобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УкрГлобал-Фінанс» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на таке.
Відповідно до укладеного Договору № 4222294 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.12.2023 (далі - Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (торгова марка «Credit7») (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник), останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану AT "Перший Український Міжнародний Банк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
26.08.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Кредитор) та ТОВ «ФК «УкрГлобал- Фінанс» (далі по тексту - Новий кредитор, Позивач), укладено Договір відступлення права вимоги № 26/08/24, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 4222294 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УкрГлобал-Фінанс».
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первинним кредитором.
Таким чином, в порушення умов Кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість за Кредитним договором станом на 26.08.2024 становить 66 094,74 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 56 102,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом за період з 16.12.2023 по 26.08.2024 (включно), 0,00 - заборгованість за штрафом відповідно до п. 5.4.1. Кредитного договору.
Просили суд стягнути з Відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УкрГлобал-Фінанс» заборгованість за Договором № 4222294 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.12.2023 у розмірі 66 094,74 гривень, яка складається з: 9 991,99 гривень - заборгованість за кредитом; 56 102,75 гривень - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом за період з 16.12.2023 по 26.08.2024 (включно), а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та 10 000,00 гривень витрат на правову допомогу. (а.с. 1-14)
Заяви та інші процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 року, головуючим суддею визначено Сомко О.А. (а.с. 97) та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 09.01.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 11 лютого 2025 року. Витребувано у АТ «ПУМБ» наступну інформацію: чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух коштів, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 16.12.2023 по 21.12.2023, з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції ( фінансовий номер телефону ) за платіжною карткою № НОМЕР_1 , за період з 16.12.2023 по 21.12.2023 (а.с. 113-114).
28 січня 2025 року судом отримано від АТ «ПУМБ» інформацію, яка витребовувалась ухвалою судді від 09.01.2025.
Розгляд справи двічі відкладався у зв'язку із неявкою відповідача, останній раз до 10 квітня 2025 року.
В судове засідання 10.04.2025 позивач свого представника не направив, 03.04.2025 судом отримано клопотання представника позивача Руденко К.В. про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Проти заочного рішення не заперечують. (а.с. 134-135)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти, причина повернення працівниками пошти вказана, як за закінченням терміну зберігання (а.с. 75, 78).
Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідне по даній справі провести заочний розгляд.
10 квітня 2025 року судом було ухвалено проводити розгляд справи в заочному порядку.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
16 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4222294 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. (а.с. 24-43)
Відповідно до умов вказаного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану AT «Перший Український Міжнародний Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування, знижена процентна ставка становить 0,01% в день (п.п. 1.2, 1.3., 1.4.1, 1.4.2 п. 1 Договору).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 16.12.2023 о 22:10:23 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 23739, надісланим на номер телефону, що наданий відповідачем.
Відповідно до п. 9.7 Кредитного договору, електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
З відповіді АТ «ПУМБ», яка отримана судом 28.01.2025 на виконання ухвали від 09.01.2025 встановлено, що Банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої було підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 до рахунку у гривні, закріплений фінансовий номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 , за період з 16.12.2023 по 21.12.2023 - +380734003812.
Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» від 28.08.2024 вбачається, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 16.12.2023 о 22:12:16 на суму 10 000 грн., номер картки НОМЕР_3 . (а.с. 46)
З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору. (а.с. 47-56).
Окрім того, на виконання ухвали від 09.01.2025, АТ «ПУМБ» надало суду Виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , за період з 16.12.2023 по 21.12.2023.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість за Кредитним договором станом на 26.08.2024 становить 66 094,74 гривень, яка складається з: 9 991,99 грн. - заборгованість за кредитом; 56 102,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом за період з 16.12.2023 по 26.08.2024 (включно).
26 серпня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (кредитор) та ТОВ «ФК «УкрГлобал- Фінанс», укладено Договір факторингу № 26/08/24, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 4222294 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.12.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УкрГлобал-Фінанс» (а.с. 77-81).
Додано Акт приймання-передачі документації Боржників (а.с. 82) та Витяг з реєстру Боржників (а.с. 85), де боржником значиться ОСОБА_1 .
Отже, звертаючись до суду з вказаними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача у загальному розмірі 66 094,74 грн, заборгованість, яку мав відповідач станом на укладання між позивачем та ТОВ «Лінеура Україна» Договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024.
Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно дост. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»правочин вважається вчиненим у електронній формі, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідност. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.
Згідно ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У силу ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже, за змістом наведених вище положень закону слідує, що заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 66 094,74 гривень.
Судові витрати.
Вирішуючи питання судових витрат, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1506 від 03.10.2024 року. (а.с.109)
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 гривень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 2, 3 ст.137 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст.137 ЦПК України).
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано Договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №4 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №7 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1355 від 06.09.2024.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною та типовою, зважаючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також, враховуючи витрачений час та обсяг виконаних робіт, засади розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу інформації, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.
За приписами ч. 1.ст. 141 ЦПК України судовий збір (2422,40 грн.) покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 598-599, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 12, 76, 81, 141, 265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УкрГлобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УкрГлобал-Фінанс» заборгованість за Договором № 4222294 від 16.12.2023 у розмірі 66 094,74 гривень, витрати понесені на правову допомогу в сумі 5 000 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень, загалом 73 517,14 гривень (сімдесят три тисячі п'ятсот сімнадцять гривень чотирнадцять копійок).
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УкрГлобал-Фінанс» (адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Василенко Миколи, будинок 7, 03124, ЄДРПОУ: 41915308);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 15.04.2025.
Суддя О. А. Сомок