Справа № 141/279/25
Провадження №2/141/179/25
20 травня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/279/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
02.04.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтовано тим, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис № 101376 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості в сумі 31600,00 грн.
27.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66950976 з примусового виконання виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 31600,00 грн.
В подальшому, 27.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським В.В. було винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 31620,00 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 500,00 грн. Також 09.08.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським В.В. було винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату та про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у сумі 336,00 грн.
Таким чином, загальна сума стягнення за виконавчим провадженням складає 35596,00 грн.
Позивач зазначає, що не отримувала повідомлень про факт невиконання нею зобов'язань за кредитним договором, не була повідомлена про розмір та наявність заборгованості за договором, а також не отримувала від приватного виконавця жодних документів та не розписувалась в їх отриманні.
Окрім того, позивач зауважує, що їй, як позичальнику за кредитним договором, нічого не відомо про розмір тіла кредиту, відсотків, пені, штрафів, комісії, з чого складаються дані складові та їх розрахунок. Також розрахунок суми 31600,00 грн та її складових не було надано позивачу, а тому ОСОБА_3 вважає, що розрахунок заборгованості є необгрунтованим та нічим не підтверджений.
Разом з тим, вчиняючи спірний виконавчий напис, нотаріусом було порушено вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, не перевірено безспірність заборгованості, строк закінчення виконання зобов'язань, а також порушено процедуру видачі виконавчого напису, а саме нотаріус не пересвідчився в тому, що позичальник (позивач) була належним чином повідомленою про наявність у неї заборгованості за кредитним договором.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач ОСОБА_3 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 101376 від 15.07.2021, який був вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.
Ухвалою суду від 07.04.2025 провадження у справі № 141/279/25 відкрито та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 20.05.2025, з роз'ясненням процесуальних прав учасникам справи. Також до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.
Поряд з цим, ухвалою суду від 04.04.2025 судом вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66950976, яке проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 101376 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Файна готівка» заборгованості в сумі 31600,00 грн.
10.04.2025 на електронну адресу суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. № 13068 від 09.04.2025 про направлення копії матеріалів виконавчого провадження № 66950976.
Також 09.05.2025 до суду надійшло повідомлення завідувача Київського державного нотаріального архіву Л. Гудзь № 1303/01-21 від 22.04.2025, зі змісту якого убачаться, що приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Грисюк О.В. не передавала документи нотаріального діловодства та архіву на державне відповідальне архівне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. На державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України «Про нотаріат» передаються документи нотаріального діловодства та архіву виключно приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу після припинення їх нотаріальної діяльності.
Позивач ОСОБА_3 належним чином повідомлялася про розгляд справи № 141/279/25, та подала 02.05.2025 суду заяву від 02.05.2025 про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» належним чином повідомлявся про розгляд справи, зокрема, 09.04.2025 було доставлено в електронний кабінет відповідача ухвалу суду від 07.04.2025.
Натомість жодних заяв чи клопотань, у тому числі відзив на позовну заяву, до суду від відповідача не надходило.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, належним чином повідомлялися про розгляд справи, однак пояснення щодо позову не надали.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Також якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи надіслання судом сторонам у справі ухвали суду від 07.04.2025, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв'язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа № 141/279/25 розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 178, 279 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/279/25, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
07.12.2019 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_2 було підписано договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-541796, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 10000,00 грн на строк 30 (тридцять) днів (до 06.01.2020), процентна ставка за користування коштами кредиту складає 1,80 % в день (648 % річних), загальна вартість кредиту складає 15400,00 грн.
Як убачається з графіку платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору №00-541796 від 07.12.2019, між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_2 було погоджено кількість платежів, а саме 1 платіж, дату платежу - 06.01.2020, суму наданого кредиту - 10000,00 грн, розмір процентів в день - 180,00 грн. Загальний розмір процентів складає 5400,00 грн, загальна сума до сплати складає 15400,00 грн.
Згідно вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є боржником за кредитним договором 00-541796 від 07 грудня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 3 від 12 березня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 16/21/КГ від 16 черпня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка». Строк платежу за кредитним договором 00-541796 від 07 грудня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.06.2021 по 02.07.2021. Сума заборгованості складає 31600,00 грн, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 10000,00 грн та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 21600,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 31600,00 грн.
Як убачається з постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., 27.09.2021 було відкрито виконавче провадження ВП № 66950976, у зв'язку з поданням заяви про примусове виконання виконавчого напису № 101376, виданого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості в сумі 31600,00 грн.
27.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. при примусовому виконані виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66950976 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 основної винагороди приватного виконавця в розмірі 3160,00 грн.
Також 27.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. при примусового виконані виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66950976 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, розмір яких становить 500,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 09.08.2023 при примусовому виконані виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66950976 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , яка отримує дохід у відділі освіти, молоді та спорту Оратівської селищної ради.
В подальшому 09.08.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. при примусового виконані виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66950976 винесено постанову про визначення для боржника ОСОБА_2 розміру додаткових витрат виконавчого провадження, розмір яких становить 336,00 грн.
При цьому, як установлено судом та убачається з паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , прізвище, ім'я та по батькові заявниці ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 09.07.2019 року.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач обґрунтовує підстави заявленої позовної вимоги тим, що вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом всупереч вимогам чинного законодавства та з порушення процедури вчинення такого. Крім того, позивач вважає, що вбачається спірність щодо розміру заборгованості, що зазначена у виконавчому написі.
Визначаючись щодо спірних правовідносин та встановлених обставин, суд керується наступним.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).
За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року передбачено порядок вчинення виконавчих написів (далі по тексту - Порядок).
Згідно п. 1.1 даної Глави Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Відповідно до п. 1.2. Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3.1 вказаної Глави Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 3.2 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Поряд з цим, у п. 3.5 Порядку встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10.12.2014 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відмовлено.
Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси можуть вчиняти виконавчі написи за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як встановлено судом, оскаржуваний виконавчий напис про стягнення заборгованості, що випливає із кредитних відносин, вчинено 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Натомість, доказів про те, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
При цьому, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позову та визнання спірного виконавчого напису № 101376 від 15.07.2021 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Також згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Суд звертає увагу, що позивач не володіє інформацією щодо відступлень прав вимоги, оскільки жодного повідомлення не отримував.
Окрім того, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки позивач не погоджується з розміром нарахованих відсотків.
При цьому, ТОВ «Файна готівка» не надано суду жодних належних доказів щодо подання приватному нотаріусу Грисюк О.В. необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача.
В свою чергу, подання стягувачем відповідних документів нотаріусу для вчинення виконавчого напису не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Так, ненадання доказів щодо повідомлення боржника та недотримання тридцятиденного строку з моменту повідомлення унеможливлюють вчинення виконавчого напису, оскільки неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги банку. У такому випадку боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та кредитором щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічні висновки щодо необхідності повідомлення боржника про усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 201/11696/16 (провадження № 61-26838св18), від 18 жовтня 2019 року у справі № 591/6609/16 (провадження № 61-28093св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 236/2511/17 (провадження № 61-17565св18).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Стаття 1082 ЦК України зобов'язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. Поряд з цим, невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Суд зауважує, що оскільки ні позивачем, ні відповідачем не надано суду доказів погашення кредитної заборгованості, ТОВ «Файна готівка» вправі звернутися у судовому порядку із відповідним позовом до позивача у випадку порушення його прав через невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору № 00-541796 від 07 грудня 2019 року, у тому числі на підставі положень ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила 1211,20 грн за подання позову, що підтверджується квитанцією № 2362485896 від 31.03.2025, а також 605,60 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією № 2362488993 від 31.03.2025.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору у загальному розмірі 1816,80 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 512, 514, 516-518, 1054, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 101376 від 15.07.2021, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» (код ЄДРПОУ 422694568) заборгованості в сумі 31600,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» (вул. Юрія Іллєнка, 18-Б, оф. 204, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 42269456) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» (вул. Юрія Іллєнка, 18-Б, оф. 204, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 42269456) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
5. Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали Оратівського районного суду Вінницької області від 04.04.2025, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
6. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 22.05.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» (вул. Юрія Іллєнка, 18-Б, оф. 204, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 42269456).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 ).
Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (вул. Героїв Крут, буд. 4-В, прим. 47, м. Вінниця, 21001).
Суддя С.В. Климчук