П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11241/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ в Миколаївській області від проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 року, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 № 9/1/146 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 року, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 № 9/1/14614, з урахуванням раніше виплачених сум, з компенсацією термінів виплати пенсії після її перерахунку, за період із 01.04.2019 року на момент фактичної виплати заборгованості з пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області від проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 року, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 № 9/1/146 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року. Зобов'язано Головне управління ПФУ у Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 року, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 № 9/1/14614, з урахуванням раніше виплачених сум, з компенсацією втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії, за період із 01.04.2019 року на момент фактичної виплати заборгованості з пенсії.
04 березня 2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі №400/11241/24.
14 березня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України, в якій заявник просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24 протягом тридцяти днів, що обчислюється з дати набрання цієї ухвали суду законної сили.
23 квітня 2025 року на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання судового рішення у справі №400/11241/24, яким просить прийняти звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року. Зазначено, що на виконання рішення суду, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов'язань. Після перерахунку пенсії, її розмір склав 17030,12 грн., виплату якої Головним управлінням забезпечено з квітня 2025 року. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду склала 328464,64 грн. Окрім того, компенсація втрати частини доходів становить 138754,81 грн. Головним управлінням внесено відомості щодо заборгованості за рішенням від 31.12.2024 року до «Реєстру судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, про що надано докази включення вказаної заборгованості до відповідного бюджету пенсійного фонду, яким, зокрема, погашається заборгованість за рішеннями судів.
Також, 23 квітня 2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшло клопотання про звільнення від сплати штрафу начальника Головного управління ОСОБА_2 . Клопотання обґрунтоване тим, що на сьогодні було проведено виплату за рішеннями суду, що набрали законної сили 19.11.2020 року. Рішення суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24 набрало законної сили 25.02.2025 року, тобто після 19.11.2020 року. З наведеного вбачається, що на сьогодні черговість виплати коштів по вищезазначеному рішенню суду не настала. Отже, доплату по перерахунку за рішенням суду та компенсацію втрати частини доходів буде виплачено в межах бюджетних призначень в порядку черговості набрання рішеннями суду законної сили. Тобто, керівником Головного управління вжито всіх можливих заходів в межах своїх повноважень щодо виконання рішення суду по ОСОБА_1 , що відповідно до норм статті 382-3 КАС України є підставою для не застосування штрафу.
Крім того, 23 квітня 2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просив суд відмовити відповідачу у прийнятті звіту, оскільки відповідачем не надано доказів повного виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року, відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.04.2025 року про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24 задоволено та звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у адміністративній справі №400/11241/24.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині висновку про проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача, відповідно до покладених судом зобов'язань, визнання наявності у відповідача поважних причин на невиконання судового рішення по виплаті заборгованості по пенсії позивачу з 01.04.2019 р., з компенсацією втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії, та надання строку 90 днів для подання нового звіту про виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскільки перерахунок пенсії позивачу проводиться відповідачем на виконання судового рішення, то з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, яке виникло у позивача до 01.03.2018, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови № 713, однак судове рішення у зазначеній вище частині відповідачем не виконано і наміри його виконання у відповідача відсутні. Апелянт зазначає, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його користь, становить втручання в право на мирне володіння майном. На думку апелянта, висновок суду про те, що сума заборгованості з пенсії та компенсація втрати доходу за затримку виплати пенсії може бути виплачена позивачу після надходження коштів з державного бюджету України, призначених на цю мету, зроблено з порушення норм процесуального та матеріального права, та без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішеннях Європейського суду з прав людини та постановах Верховного Суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов'язань. Водночас, за висновками суду, наданими відповідачем доказами, підтверджується, що відповідач вживає залежні від нього заходи, для виконання рішення суду, відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, очікування фінансування зі сторони розпорядника бюджетних коштів, що є підставою для звільнення від сплати штрафу.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що у разі надходження заяви про встановлення судового контролю в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, суд зобов'язаний встановити контроль та зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов'язань. Після перерахунку пенсії, її розмір склав 17030,12 грн., виплату якої Управлінням забезпечено з квітня 2025 року. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду склала 328464,64 грн. Окрім того, компенсація втрати частини доходів становить 138754,81 грн. Головним управлінням внесено відомості щодо заборгованості за рішенням від 31.12.2024 року до «Реєстру судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, про що надано докази включення вказаної заборгованості до відповідного бюджету пенсійного фонду, яким, зокрема, погашається заборгованість за рішеннями судів.
Таким чином, колегія судів зазначає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року в частині здійснення перерахунку пенсії позивача виконане відповідачем, що підтверджується наданими до суду доказами, натомість в частині виплати заборгованості, яка виникла на підставі рішення суду, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року залишається не виконаним.
Щодо посилань апелянта, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови № 713, однак судове рішення у зазначеній вище частині відповідачем не виконано, колегія суддів зазначає, що питання виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. не було предметом спору та судом першої інстанції при винесенні рішення не вирішувалось, що підтверджується зокрема змістом резолютивної частини рішення. У разі незгоди із невиплатою щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., позивач не позбавлений права оскаржити дії/бездіяльність пенсійного органу до суду із відповідним мотивуванням. Отже, поставлене позивачем в рамках судового контролю питання фактично стосується незгоди із невиплатою щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., що може бути предметом нового адміністративного позову, проте не стосується судового контролю за виконанням рішення суду у межах даної справи.
Щодо невиплати позивачу заборгованості за рішенням суду, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 року № 1156, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду становлять 500 000 000, 00 грн. Кошти, виділені на погашення заборгованості за рішеннями суду, реалізовані в межах наданих асигнувань в повному обсязі.
Судом встановлено, що обсяг бюджетних призначень Пенсійному фонду України на 2025 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на даний час не затверджено.
Відповідачем зазначено, що виплата донарахованої суми в розмірі 328464,64 грн. на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24 буде здійснена за наявності відповідного фінансування в межах затверджених бюджетних призначень.
Частиною 5 ст. 382 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем були належним чином обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та на момент подання відповідного звіту вжито достатні заходи для повного виконання судового рішення, що у відповідності до приписів ч.5 ст. 382 КАС України, свідчить про наявність підстав для звільнення керівника відповідача від сплати відповідного штрафу та відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про накладення штрафу.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко