П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9331/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ» про надання дозволу на погашення податкового боргу,-
У березні 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ» в якому позивач просив суд про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
18 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач наполягав на тому, що він звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю “Зонт» про надання дозволу на погашення податкового боргу повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу на стадію прийняття позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. При цьому, за висновками суду першої інстанції, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Вирішуючи спірне питання в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви постановлена судом першої інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається судом під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За статтями 1, 2 Закону №3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 3 Закону №3674-VI передбачено об'єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції, позивач не надав документа про сплату судового збору, оскільки вважав, що звільнений від її сплати на підставі положень пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Частина перша статті 5 Закону №3674-VI визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-IX, який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: "27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов'язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено заходи, які контролюючий орган здійснює з метою погашення податкового боргу платника податків, одним із яких є звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов'язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає помилковим висновок суду першої інстанції, що в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» скаржник не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах.
Позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу. Податковий орган під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду оскаржуваного судового рішення (ухвала, постанова, рішення). Суд першої інстанції наведеного не врахував та безпідставно поклав на податковий орган обов'язок зі сплати судового збору.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 травня 2023 року у справі №160/300/23, який в подальшому підтриманий у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі №160/3085/23, від 14 березня 2024 року у справі №807/1863/16 та від 16 січня 2025 року у справі № 160/4973/24, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо посилань суду першої інстанції на правові висновки, наведені в ухвалі Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі №400/11548/23, колегія суддів зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Крім того, врахуванню підлягають висновки, викладені саме у постановах Верховного Суду.
Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ґрунтуються на порушенні норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 317, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ» про надання дозволу на погашення податкового боргу - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко