П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27756/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 Комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням 297 Комендатура охорони та обслуговування подала апеляційну скаргу.
Крім цього, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Крім цього, апелянт просить суд відстрочити сплату судового зору за подачу апеляційної скарги, зазначаючи, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано тому кошти так і не надходили.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Як вбачається 28.02.2025 року Одеським окружним адміністративним судом було постановлено в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження судове рішення.
Згідно до відомостей, які містяться в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та відображають електронні документи по справі №420/27756/23, копію рішення по справі отримано апелянтом через підсистему «Електронний суд» 01.03.25 07:20.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
При цьому, колегія суддів зауважує, що введення на території України воєнного стану та ускладнення повсякденного життя громадян не зупинило перебігу процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №620/830/23.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, як вбачається до поданого клопотання не надано відповідних документальних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Так, згідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімумі для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») в апеляційній скарзі не наведені.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, за правилами ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 грн.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526 в сумі 1288,32 грн.
У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: «Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , П'ятий апеляційний адміністративний суд, справа №420/27756/23».
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Відмовити в задоволенні клопотання 297 Комендатури охорони та обслуговування про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року.
У задоволенні клопотання 297 Комендатури охорони та обслуговування про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу 297 Комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржнику у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька