22 травня 2025 року справа №200/7931/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Компанієць І.Д., Геращенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року (повне судове рішення складено 28 січня 2025 року) у справі № 200/7931/24 (суддя в І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Відповідач-2), у якому просив (з урахуванням уточненої позовної заяви):
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.05.2024 № 053130002703 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Відповідача-2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2024 про призначення пенсії за віком зарахувавши до страхового стажу дати трудової діяльності, викладені в дублікаті трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1991.
Позовна зайва обґрунтована протиправністю рішення Відповідача-2 від 09.05.2024 № 053130002703. Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак зазначеним рішенням у призначенні пенсії позивачу відмовлено з посиланням на відсутність на першій сторінці повної дати народження позивача. Вважає таке обґрунтування надмірним формалізмом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 09.05.2024 №053130002703 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.05.2024 з урахуванням дубліката трудової книжки ОСОБА_1 від 21.01.1991 серії НОМЕР_1 .
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 02.05.2024 позивач звернувся із заявою про призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Відповідачем-2 було прийнято рішення № 053130002703 від 09.05.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачу відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки на першій сторінці дубліката трудової книжки відсутня повна дата народження позивача. Вважає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
У відзиві позивач просить суд відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Волинській області у задоволенні апеляційної скарги.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
02.05.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії.
Рішенням відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 09.05.2024 №053130002703 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено, що не враховано трудову книжку НОМЕР_1 від 21.01.1991, оскільки на першій сторінці трудової книжки дата народження вказана не повністю.
Як вбачається з дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1991, у графі дата народження вказано: «1959»; трудова книжка видана на ім'я ОСОБА_1 .
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком протиправною позивач звернулася з цим позовом.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У п.3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 (далі - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до п. 1 Інструкції №57 про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України від 29.07.1993 №57 (далі - Інструкція №57) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2. Інструкції №57 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача печатки підприємства. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Суд зазначає, що за обставин цієї справи позивач не є відповідальною за відсутність в її трудовій книжці повної дати народження позивача, в зв'язку з чим не повинна зазнавати негативних наслідків в зв'язку з порушенням, яке вчинено не нею та від позивача не залежало.
Враховуючи вищевикладене, неврахування дублікату трудової книжки позивача НОМЕР_1 через те, що на першій сторінці трудової книжки дата народження позивача вказана не повністю є протиправними. Суд висновує, що під час повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачу належить прийняти вищевказану трудову книжку як належний документ, що містить інформацію про трудову діяльність позивача, не зважаючи при цьому на відсутність на першій сторінці цієї трудової книжки повної інформації стосовно дати народження позивача.
Відповідно, суд першої інстанції правильно вважав протиправним рішення Відповідача-2 від 09.05.2024 №053130002703, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії зарахувавши до страхового стажу дати трудової діяльності викладені в дублікаті трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1991, суд зазначає наступне.
Предметом судового розгляду в цій справі була правомірність рішення відповідача від 09.05.2024 №053130002703. Це рішення ґрунтується на неврахуванні трудової книжки позивача в цілому, підставою для цього стала відсутність на першій сторінці цієї трудової книжки повної інформації стосовно дати народження позивача. Отже, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області не надавалася оцінка записам цієї трудової книжки, не досліджувалися відповідні записи і судом, оскільки спірне рішення ухвалено не в зв'язку з такими записами.
Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача урахувати всі записи трудової книжки позивача є передчасними, оскільки наразі відсутня рішення про неврахування усіх чи частини таких записів, в наявності рішення щодо неврахування трудової книжки в цілому, в ході прийняття якого відповідні записи відповідачем не досліджувалися.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд вірно відмовив у відповідній частині позовних вимог та зобов'язав належного відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням трудової книжки позивача.
Окружний суд водночас зауважив, що вимоги до ГУ ПФУ в Донецькій області, задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до п. 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності органом, що мав розглянути питання про призначення пенсії, визначено відповідача - ГУ ПФУ в Волинській області, у зв'язку з чим саме цей орган, а не Відповідач-1, має відповідати за вказаними позовними вимогами.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення ч.2 ст.2 та ч.2 ст.77 КАС України.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 200/7931/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 22 травня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. Д. Компанієць
І. В. Геращенко