22 травня 2025 року справа №360/468/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 360/468/24 (головуючий суддя у І інстанції - Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
27 квітня 2024 року (за поштовим штемпелем) позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів на підставі отриманих раніше документів, зроблених відбитків пальців, фото, отриманих 345 грн за виготовлення паспорта, виготовити ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог ст. 160 КАС України та її копію, відповідно до кількості відповідачів:
- докази сплати судового збору у розмірі або докази наявності підстави звільнення позивача від сплати судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору.
Копію ухвали суду направлено та отримано позивачем 16 травня 2024 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 360/468/24 скасовано, а справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Запропоновано позивачу протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доказів на їх підтвердження.
В ухвалі зазначено, що від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому, зокрема, зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції встановив, що 29.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області з заявою щодо видачі паспорту громадянина України замість втраченого.
Рішенням Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020 відмовлено в оформлені та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
З позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний про рішення Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020, яким йому було відмовлено в оформлені та видачі паспорта, оскільки він сам зазначає, що від нього вимагали підтвердження його особи свідками, що і було зазначено в рішенні.
Таким чином, з дати винесення рішення Станично-Луганським відділом Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020 починається перебіг шестимісячного строку звернення до суду. Проте, до суду з позовом про зобов'язання відповідачів на підставі отриманих раніше документів, зроблених відбитків пальців, його фото, отриманих 345 грн. за виготовлення паспорта, виготовити ОСОБА_1 паспорт громадянина України, позивач звернувся в травні 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Позивачем не надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, не наведено жодного обґрунтування та не надано жодного доказу в обґрунтування такого клопотання.
11 квітня 2025 року на електронну пошту Луганського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та заява про відвід судді.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року заяву про поновлення строку звернення до суду та заяву про відвід судді повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції. позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Обгрунтування апеляційної скарги.
На виконання ухвали суду від 11.04.2025 позивач через Укрпошту надіслав на тимчасову адресу суду першої інстанції заяву про поновлення строку та заяву про відвід судді. Проте, по наданій адресі рекомендований лист не приймала програма, причина «неможливо прийняти відправлення на даний індекс. Причина: недоступно. ВПЗ одержувача закрите».
Тоді позивач відправив відскановані заяви на електронну пошту суду першої інстанції, однак відразу отримав ухвалу суду першої інстанції від 11.04.2025 про повернення заяв без розгляду, в якій зазначено, що позивач може використовувати електронний суд з накладенням КЕП, або відправляти документи Укрпоштою.
Позивач знаходиться в місцях позбавлення волі, тому не має можливості належним чином відправляти документи через електронний суд., а рекомендований лист на абоненську скриньку суду не приймається програмою.
Тому позивач 12.04.2025 простим листом направив до суду першої інстанції заяву про поновлення строку та заяву про відвід судді.
Отже, якщо ухвала про повернення заяв від 11.04.2025 не буде скасована, то позов ОСОБА_1 взагалі може бути залишений без розгляду в зв'язку з ненаданням заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до ч. 2 ст. 312, п. 3 ч. 1 ст.294 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
27 квітня 2024 року (за поштовим штемпелем) позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів на підставі отриманих раніше документів, зроблених відбитків пальців, фото, отриманих 345 грн. за виготовлення паспорта, виготовити ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 360/468/24 скасовано, а справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області, Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Запропоновано позивачу протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доказів на їх підтвердження.
В ухвалі зазначено, що від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому, зокрема, зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції встановив, що 29.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області з заявою щодо видачі паспорту громадянина України замість втраченого.
Рішенням Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020 відмовлено в оформлені та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
З позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний про рішення Станично-Луганського відділу Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020, яким йому було відмовлено в оформлені та видачі паспорта, оскільки він сам зазначає, що від нього вимагали підтвердження його особи свідками, що і було зазначено в рішенні.
Таким чином, з дати винесення рішення Станично-Луганським відділом Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 18.02.2020 починається перебіг шестимісячного строку звернення до суду. Проте, до суду з позовом про зобов'язання відповідачів на підставі отриманих раніше документів, зроблених відбитків пальців, його фото, отриманих 345 грн за виготовлення паспорта, виготовити ОСОБА_1 паспорт громадянина України, позивач звернувся в травні 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Позивачем не надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, не наведено жодного обґрунтування та не надано жодного доказу в обґрунтування такого клопотання.
11 квітня 2025 року на електронну пошту Луганського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та заява про відвід судді.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року заяву про поновлення строку звернення до суду та заяву про відвід судді повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
Суд першої інстанції, повертаючи заяву без розгляду позивачу, виходив з того, що заява про поновлення строку звернення до суду та заява про відвід судді, які подані в електронній формі, не підписані кваліфікованим електронним підписом позивача.
Оцінка суду.
Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі частини восьмої статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Згідно з пунктом 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Аналіз зазначених норм свідчить, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді вимагає накладання кваліфікованого електронного підпису учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" на електронні документи, які подаються до суду.
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами є оформлення таких процесуальних документів в паперовій формі з обов'язковим їх підписанням безпосередньо учасником справи або його представником власним підписом.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.
Як свідчать матеріали справи позивач на виконання ухвали суду першої інстанції відправив через електронний кабінет заяву про поновлення строку звернення до суду, яка не скріплена кваліфікованим електронним підписом позивача.
Суд звертає увагу, що накладення кваліфікованого електронного підпису на електронний документ надає можливість ідентифікувати особу, яка звернулась до суду.
Отже, заяву про поновлення строку звернення до суду не підписана позивачем, що є з порушенням вимог ч. 10 ст. 44 КАС України та п. 120 Положення про ЄСІТС.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом (…)
Як зазначалося вище, вимога про підписання процесуальних документів, які подаються через електронний кабінет, кваліфікованим електронним підписом, міститься в ч. 10 ст. 44 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (…)
З огляду на те, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду, яка подана через електронний кабінет, не підписана кваліфікованим електронним підписом, тобто не відповідає вимогам п. 7 ч. 1 ст. 167, ч. 10 ст. 44 КАС України, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення цієї заяви позивачу без розгляду.
Суд погоджується з доводами позивача, що він з поважних причин не мав можливості направити заяву про поновлення строку звернення до суду в письмовій формі засобами поштового зв'язку (програма не приймала рекомендований лист) і це підтверджено матеріалами справи (скріншот екрану комп'ютеру).
Проте підставою для повернення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду є саме процесуальний документ, який надано позивачем в електронній формі без підписання кваліфікованим електронним підписом та який не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Також суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що позивач в строк, визначений в ухвалі суду першої інстанції від 11 квітня 2025 року (п'ять днів), направив до Луганського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду з заявою про відвід судді, а саме 12 квітня 2025 року простим листом.
Зазначене підтверджується копію конверта зі штемпелем пошти від 12.04.2025.
Цю заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, направлену поштою простим листом, отримано судом першої інстанції 21.04.2025.
Проте ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 вже було залишено без розгляду з підстав не усунення недоліків в строк, встановлений судом першої інстанції.
Отже, саме ця ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, проте в межах апеляційної скарги позивача ця ухвала не оскаржується, тому суд позбавлений можливості надати оцінку законності та обґрунтованості ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
На підставі пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статями 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 360/468/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 360/468/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 22 травня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко