22 травня 2025 року справа №360/1453/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського окружного адміністративного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року (повне судове рішення складено 16 січня 2025 року) у справі № 360/1453/24 (суддя в І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Луганського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Луганського окружного адміністративного суду (далі - Відповідач-1) та Державної судової адміністрації України (далі - Відповідач-2, ДСА України) та просила:
- визнати протиправними дії Луганського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн;
- зобов'язати Луганський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 суддівської винагороди починаючи з 01 серпня 2024 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди починаючи з 01 серпня 2024 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн;
- зобов'язати ДСА України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди починаючи з 01 серпня 2024 року по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Указом Президента України від 15 квітня 2008 року № 362/2009 «Про призначення суддів» вона призначена строком на п'ять років на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду.
З 06 травня 2008 року згідно з наказом голови Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року № 40-ос працює суддею цього суду.
Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 208-VII «Про обрання суддів» обрана на посаду судді цього ж суду безстроково.
Позивач вказувала на те, що починаючи з 01 січня 2021 року і на момент її звернення до суду з цим позовом Луганський окружний адміністративний суд, як розпорядник бюджетних коштів, протиправно здійснює нарахування і виплату належної їй суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення виходячи не з розміру встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у 2024 році у розмірі 3 028,00 грн, а виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановленого законом про Державний бюджет у 2024 році у розмірі 2 102,00 грн.
Позивач зауважила, що такими, що набрали законної сили, рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі № 360/1171/23 та від 29 липня 2024 року у справі № 360/303/24 визнано протиправними дії Луганського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 29 липня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн. Також визнано протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення фінансування виплати належної їй згідно з законом суддівської винагороди, зобов'язано здійснити фінансування такої виплати.
Позивач наголосила, що, незважаючи на наявність таких, що набрали законної сили, судових рішень, відповідачі продовжують порушувати її право на отримання встановленого законом розміру суддівської винагороди з 01 серпня 2024 року, про що свідчить довідка Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року № 02-23/227/2024.
При цьому ДСА України, як головний розпорядник бюджетних коштів, починаючи з 01 серпня 2024 року допускає протиправну бездіяльність, яка полягає у незабезпеченні фінансування виплат належної позивачці суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення виходячи із вищезазначених розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідному році.
Вважаючи протиправними дії Відповідача-1 і бездіяльність Відповідача-2, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Зазначила, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402) базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460) на 01 січня 2024 року установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн.
З огляду на викладене позивач доводила, що внаслідок протиправних дій Луганського окружного адміністративного суду та протиправної бездіяльності ДСА України розмір її суддівської винагороди не відповідає розміру, встановленому спеціальним Законом № 1402, чим порушено її право на матеріальне забезпечення як одну з гарантій незалежності суддів.
Позивач зауважила, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3 028,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка не передбачена Законом № 1402 (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102,00 грн) є неправомірною.
Вказувала на те, що подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21 та від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21.
Обмеження розміру суддівської винагороди шляхом внесення змін до Законів № 2710 і № 3460 всупереч ч. 2 ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402, а також позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, порушує права та гарантії незалежності суддів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Луганського окружного адміністративного суду, які полягали у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року 31 грудня 2024 року включно та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, яка полягає у незабезпеченні фінансування Луганського окружного адміністративного суду для виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, із здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн.
Зобов'язано Луганський окружний адміністративний суд здійснити ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн, та провести їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Луганського окружного адміністративного суду для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.
Зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 130 Конституції України, ч. 1 ст. 146 Закону № 1402 держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Положеннями ч. 2 ст. 146 Закону № 1402 визначено, що забезпечення функціонування судової влади передбачає окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Ч. 3 ст. 135 Закону № 1402 встановлені базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону № 1402 базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Суми прожиткового мінімуму на 2021-2024 роки встановлено Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082), Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928 «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928), Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710), Законом України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460).
Відповідно до ст. 7 Закону № 1082 у 2021 прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, установлений з 1 січня у розмірі 2 102 грн.
Ст. 7 Законів України № 1928, № 2710, № 3460 установлено, що у 2022, 2023, 2024 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, також складає 2 102 грн.
Отже, Законами № 1082, № 1928, № 2710 та № 3460 запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року складає 2 102 грн.
Зауважив, що відповідно до норм бюджетного законодавства, розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати відповідні видатки, у тому числі ті, що пов'язані з виплатою заробітної плати (суддівської винагороди), виключно в межах бюджетних асигнувань.
З огляду на викладене, Відповідач-1 доводив, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди діяв в межах чинного законодавства та виділених бюджетних асигнувань.
Також Відповідач-1 зазначив, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з законодавством за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником, коштів за якою є ДСА України, а тому, у разі задоволення позовних вимог, кошти необхідно стягувати саме за рахунок коштів згаданої програми.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 18 червня 2019 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач була вимушена залишити місце свого постійного проживання, перемістилася на підконтрольну органам влади України територію і набула статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 24 червня 2022 року № 1202-5001792659/13819.
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .
Відповідач-1 - Луганський окружний адміністративний суд (ідентифікаційний код 35079949) зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Відповідач-2 - Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795) зареєстрована як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Указом Президента України від 15 квітня 2008 року № 362/2009 «Про призначення суддів» Смішлива Т.В. призначена на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду строком на п'ять років.
Постановою Верховної Ради України від 18.04.2013 № 208-VII «Про обрання суддів» обрана на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду безстроково.
Позивач перебуває в штаті Луганського окружного адміністративного суду з 06 травня 2008 року на посаді судді. Крім того, на час виникнення спірних правовідносин позивач обіймає адміністративну посаду голови суду.
08 грудня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 360/1171/23, яким:
- визнав протиправними дії Луганського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2021-2023 роках, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у сумі 2 102,00 грн;
- зобов'язав Луганський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату належних - суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2 270,00 грн, у 2022 році - 2 481,00 грн, у 2023 році - 2 684,00 грн;
- визнав протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року 30 листопада 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2 270,00 грн, у 2022 році - 2 481,00 грн, у 2023 році - 2 684,00 грн;
- зобов'язав ДСА України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року та допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2 270,00 грн, у 2022 році - 2 481,00 грн, у 2023 році - 2 684,00 грн.
Рішення суду від 08 грудня 2023 року набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року.
29 липня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 360/303/24, яким:
- визнав протиправними дії Луганського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 грудня 2023 року по 29 липня 2024 року (день ухвалення рішення у цій справі) включно, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн;
- зобов'язав Луганський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 суддівської винагороди зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань за період з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 2710 на 01 січня 2023 року, в розмірі 2 684,00 грн, а з 01 січня 2024 року по 29 липня 2024 року (день ухвалення рішення у цій справі) - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 3460 на 01 січня 2024 року, в розмірі 3 028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнав протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, за період з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 2710 на 01 січня 2023 року, в розмірі 2 684,00 грн, а з 01 січня 2024 року по 29 липня 2024 року (день ухвалення рішення у цій справі) - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 3460 на 01 січня 2024 року, в розмірі 3 028,00 грн;
- зобов'язав ДСА України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, за період з 01 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 2710 на 01 січня 2023 року, в розмірі 2 684,00 грн, а з 01 січня 2024 року по 29 липня 2024 року (день ухвалення рішення у цій справі) - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 3460, в розмірі 3 028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду від 29 липня 2024 року набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року.
Спірні правовідносини виникли з приводу нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди, починаючи з 01 серпня 2024 року.
На підставі довідок про доходи за серпень - жовтень 2024 року та серпень - грудень 2024 року, які видані Луганським окружним адміністративним судом 25 листопада 2024 року № 02-23/227/2024 та 07 січня 2024 року № 02-39/2/2025 відповідно, суд встановив такі обставини щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди:
серпень 2024 року - нараховано: оклад судді - 66 213,00 грн, вислуга років судді - 33 106,50 грн, адміністративна посада - 6 621,30 грн, грошова винагорода судді на час відпустки - 5 044,80 грн, допомога на оздоровлення - 69 366,00 грн, індексація - 124,28 грн, разом - 180 475,88 грн; утримано: податок на доходи фізичних осіб - 32 485,66 грн, військовий збір - 2 707,14 грн, на ЗСУ за заявою судді - 8 900,00 грн; виплачено - 136 383,08 грн;
вересень 2024 року - нараховано: оклад судді - 33 331,71 грн, вислуга років судді - 16 665,86 грн, адміністративна посада - 3 333,17 грн, грошова винагорода судді на час відпустки - 47 565,17 грн, відрядження судді - 10 222,36 грн, індексація - 62,57 грн, разом - 111 180,94 грн; утримано: податок на доходи фізичних осіб - 20 012,57 грн, військовий збір - 1 667,71 грн, на ЗСУ за заявою судді - 8 900,00 грн; виплачено - 80 600,66 грн;
жовтень 2024 року - нараховано: оклад судді - 57 302,35 грн, вислуга років судді - 28 651,17 грн, адміністративна посада - 5 730,23 грн, грошова винагорода судді на час відпустки - 19 301,84 грн, індексація - 107,56 грн, разом - 111 093,15 грн; утримано: податок на доходи фізичних осіб - 19 996,77 грн, військовий збір - 1 666,40 грн, на ЗСУ за заявою судді - 8 900,00 грн; виплачено - 80 529,98 грн;
грудень 2024 року - нараховано: оклад судді - 34 683,00 грн, вислуга років судді - 17 341,50 грн, адміністративна посада - 3 468,30 грн; грошова винагорода судді на час відпустки - 55 492,80 грн; індексація - 127,18 грн, разом нараховано - 111 112,78 грн; утримано: податок на доходи фізичних осіб - 20 000,30 грн; військовий збір - 5 555,64 грн, утримано на ЗСУ за заявою судді - 8 900,00 грн, виплачено - 76 656,84 грн.
Всього за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно позивачці нарахована суддівська винагорода - 624 972,36 грн; утримано податок на доходи фізичних осіб - 112 495,03 грн, військовий збір - 13 263,53 грн, на ЗСУ за заявою судді - 44 500,00 грн; виплачено суддівської винагороди - 454 713,80 грн.
При цьому згідно з довідкою Луганського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року № 02-39/3/2025, яка видана на підставі табелів обліку робочого часу суддів Луганського окружного адміністративного суду, за серпень - грудень 2024 року фактично відпрацьований час судді ОСОБА_1 становить: у серпні - 19 робочих днів, у вересні - 12 робочих днів, у жовтні - 19 робочих днів, у листопаді - 20 робочих днів, у грудні - 11 робочих днів, а разом - 81 робочий день.
Кошторис Луганського окружного адміністративного суду на 2024 рік, затверджений ДСА України 04 січня 2024 року, передбачав поточні видатки на суддівську винагороду (код 2113) в сумі 20 027 400 грн. В подальшому, внаслідок змін до кошторису, затверджених ДСА України 19 грудня 2024 року, поточні видатки на суддівську винагороду (код 2113) зменшені на 930 000 грн.
В наданих на виконання ухвали від 26 грудня 2024 року поясненнях Луганський окружний адміністративний суд зазначив, що кошторис Луганського окружного адміністративного суду на 2024 рік не передбачав видатків на виплату суддівської винагороди, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн.
Законом № 3460 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в сумі 2 102,00 грн, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Штатний розпис Луганського окружного адміністративного суду станом на 01 січня 2024 року складений та затверджений на виконання ст. 7 Закону № 3460 з посадовим окладом судді, обчисленим із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 102,00 грн, оклад судді на 2024 рік склав 69 366,00 грн.
Отже, при нарахуванні суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно Луганський окружний адміністративний суд застосовував розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2 102,00 грн, що визнається сторонами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Так, згідно із частиною другою статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
За змістом частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом.
Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривень, а згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
У цьому аспекті апеляційний суд зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, Відповідач-1 діяв на законних підставах.
Водночас викладений у цій справі висновок апеляційного суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Однак, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2025 року в справі № 240/9028/24 не погодилась з наведеними висновками з таких міркувань.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду нагадала, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними дій Відповідача-1 (як і бездіяльності Відповідача-2), то похідні позовні вимоги про
- зобов'язання Луганський окружний адміністративний суд здійснити ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн, та провести їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язанння Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Луганського окружного адміністративного суду для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
також не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Луганського окружного адміністративного суду - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 360/1453/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луганського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повне судове рішення - 22 травня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук