Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/1305/2025
м. Київ Справа № 758/7118/24
14 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постановуПодільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції,16 січня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Також в апеляційній скарзі просить суд поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови.
Зазначає, що 09 березня 2022 року, з метою захисту Батьківщини, самостійно прибув до центру комплектування та відбув до Збройних Сил України.
Відповідно до витягу з наказу №54 від 09.03.2022 року його було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 як стрільця-помічника гранатометника відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони, ВOС-100915А/630.
Зазначає, що за час перебування в лавах Збройних сил України віннеодноразово приймав безпосередню участь в бойових діях, пов?язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій. За проведений на війні час від звання солдат вже дійшов та отримав молодше офіцерське звання - лейтенанта та продовжує військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією посвідчення офіцера НОМЕР_3 . Однак, безпосереднє прийняття участі в бойових діях значною мірою вплинуло на його здоров?я, як фізичне так і психологічне, у зв?язку з чим протягом тривалого часу з 26 липня 2024 по нинішній час, а саме- 15 січня 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні в різних військово - медичних лікувальних закладах та установах.
При цьому, звертає увагу суду на те, що він не був сповіщений про розгляд справи № 758/7118/24.
Про існування справи № 758/7118/24 випадково дізнався його, на той час,представник адвокат Тихоход М.М. через Інтернет сайт «Судова влада».
В подальшому, 27 липня 2024 рокуйогопредставник звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про залучення у справу №758/7118/24 в якості представника ОСОБА_1 та надання доступу до електронної справи №758/7118/24 в підсистемі «Електронний суд» для забезпечення можливості ознайомлення з матеріалами справи.
31 липня 2024 року на електронну адресу адвоката Тихоход М.М. від Подільського районного суду м. Києва надійшла постанова Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року у справі № 758/7118/24.
Таким чином, саме 31.07.2024 року адвокату Тихоход М.М. стало відомо про постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року у справі № 758/7118/24.
В серпні 2024 року адвокат Тихоход М.М. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року у справі № 758/7118/24. Однак, у зв?язку з ненаданням адвокатом Тихоход М.М. засвідченого підписами сторін договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій, як захисника, який обов?язково додається до ордеру, постановою Київського апеляційного суду апеляційну від 20.08.2024 року по справі №758/7118/24, апеляційну скаргу адвоката Тихохода М.М., на постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року було повернуто особі, яка її подала.
Просить суд прийняти до уваги ті обставини, що дійсно між ним та адвокатом Тихоход М.М. був укладений договір про надання правничої допомоги. Однак, у зв?язку з йогоперебуванням на передовій, на так званому «нулі», а потімна лікуванні внаслідок отриманих контузій в бойових діях при виконанні бойових завдань, він не мав фізичної можливості передати представнику підписаний договір, ні поштовою службою доставки, ні власноруч.
Зазначає, що у січні 2025 року,намагаючись продати належний йому транспортний засіб, він дізнався про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього штрафу по справі №758/7118/24 та про саму постанову від 24 червня 2024 року.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 24 січня 2025 року призначено суддю-доповідача (головуючого суддю) Ігнатова Р.М. для розгляду справи № 758/7118/24 (номер провадження: 33/824/1305/2025).
У зв?язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ігнатова Р.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 758/7118/24 (номер провадження: 33/824/1305/2025).
Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 28 квітня2025 року визначено головуючого суддю Ратнікову В.М. для розгляду справи№ 758/7118/24 (номер провадження: 33/824/1305/2025).
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
За положенням статті 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно вимог частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- стаття 289 КУпАП.
За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, якщо він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Подільського районного суду міста Києва була ухвалена 24 червня 2024 року. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
У постанові зазначено строк і порядок її оскарження.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, копію постанови від 24 червня 2024 року Подільським районним судом м.Києва надіслано до реєстру: 31.07.2024 року. Зареєстровано в реєстрі: 01.08.2024 року. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2024 року.
Докази отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду в матеріалах справи відсутні.
07 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» захисник ОСОБА_1 адвокат Тихоход Микола Миколайович подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Тихохода Миколи Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
Із супровідного листа Київського апеляційного суду від 21.08.2024 року вбачається, що копію постанови було направлено захиснику ОСОБА_1 адвокату Тихоходу Миколі Миколайовичу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вдруге із апеляційною скаргою на постанову Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся майже через п'ять місяців - 16 січня 2025 року.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Перевіряючи доводи клопотання ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Постанову суду може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує учасникам судового розгляду своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші учасники судового розгляду розпоряджаються на власний розсуд в межах процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови судді першої інстанції необхідно рахувати з наступного дня після винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма частини 2 статті 294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів, тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м.Києва від 24 червня 2024 року, ОСОБА_1 посилався на те, що з 26 липня 2024 року по 15 січня 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні в різних військово-медичних лікувальних закладах та установах, що підтверджується наданими виписками та довідками.
Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, суд виходить з наступного.
Як було визнано апелянтом у апеляційній скарзі, про оскаржувану постанову Подільського районного суду м.Києва від 24 червня 2024 року йому стало відомо 31 липня 2024 року.
07 серпня 2024 року вперше з апеляційною скаргою на постанову Подільського районного суду від 24 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» звернувся захисник ОСОБА_1 адвокат Тихоход Микола Миколайович.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Тихохода Миколи Миколайовича поданою в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року повернуто особі, яка її подала з огляду на те, що захисником на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги було долучено лише ордер на надання правничої допомоги від 01 квітня 2024 року. В порушення вимог ч.2 ст. 271 КУпАп захисником не було надано до апеляційної скарги витягу з договору, засвідченого підписами сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката та обмеження його прав на вчинення окремих дій захисника, який обов?язково додається до ордера. Копія вказаної постанови направлена апеляційним судом захиснику до відома 21.08.2024 року.
Тобто, знаючи ще з 31 липня 2024 року про постанову Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та про повернення апеляційної скарги поданої його захисником Тихоходом М.М., Поросятківський О.І. лише 16 січня 2025 року подав до суду нову апеляційну скаргу, тобто через 5 місяців із моменту, коли йому стало відомо про оскаржувану постанову.
З наданих до апеляційної скарги медичних довідок, направлень на госпіталізацію та виписок із медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_1 не вбачається, що він з 26 липня 2024 року по 15 січня 2025 року безперервно перебував на стаціонарному лікуванні та що у нього існували перешкоди у поданні апеляційної скарги ним особисто чи його захисником після її повернення апеляційним судом у серпні 2024 року.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду адміністративного провадження, про існування якого їй відомо.
Об'єктивних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови судді у визначений законом строк, апелянтом ОСОБА_1 у клопотанні не наведено.
За відсутності доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження постановиПодільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення вказаного процесуального строку за поданою ОСОБА_1 апеляційною скаргою від 16 січня 2025 року.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути надана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року слід відмовити, так як причини пропуску вказаного строку не можна визнати поважними.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: