Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/8786/2025
м. Київ Справа № 756/11665/24
12 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Письменної Наталі Володимирівни на додаткове рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Тихої О.О., у справі за заявою позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат,-
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, в якому, з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь три проценти річних у розмірі 6 337,27 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 041,08 грн. за період з 24.01.2024 року по 25.09.2024 року за затримку виконання постанови Київського апеляційного суду від 24.01.2024 року у справі №756/2434/21; три проценти річних у розмірі 227,87 грн та інфляційні втрати у розмірі 686,02 грн за період з 10.05.2024 року по 25.09.2024 року за затримку виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 10.04.2024року у справі №756/2434/21, а всього три проценти річних у розмірі 6 565,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 14 727,10 грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 16 січня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втратзадоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три проценти річних у розмірі 6 539 (шість тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 38 копійок; інфляційні втрати у розмірі 14 727 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 10 копійок за невиконання грошового зобов'язання; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 209 (одна тисяча двісті дев'ять) гривень 75 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 року заяву позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволено частково.
Ухвалено у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат додаткове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині у задоволенні вимог відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Письменна Наталя Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року у справі №756/11665/24 та ухвалити нове судове рішення про зменшення стягнутих витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Зазначає, що Оболонським районним судом м. Києва в сукупній вартості було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 в сумі 22 476,23 грн, тоді як задоволені витрати на юридичну допомогу є меншими лише на 7 476, 23 грн від загальної ціни позову.
Сторона відповідача вважає, що вказанийпредставником позивача об'єм роботи не відповідає критерію співмірності, зважаючи на витрачений час адвокатом, з огляду на те, що позовна заява підписана позивачем, а не адвокатом, при цьому сформована лише на 4 аркушах, а перелік додатків до позовної заяви є незначним, представник позивача приймав участь лише в одному судовому засіданні - 16 січня 2025 року.
До того ж, заявлена вартість однієї години, на думку сторони відповідача, є значно завищена, адже вартість однієї години адвоката становить 1 250 грн.
Вказує, що справа №756/11665/24 не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Крім того, у даній категорії справ Верховним Судом вироблено сталу судову практику.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 адвокат Сігало Валерій Леонідович просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а додаткове рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 року- без змін.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати у сумі 10 000,00 гривень за правову адвокатську допомогу, надану у Київському апеляційному суді, під час перегляду додаткового рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року у справі №756/11665/24.
Зазначає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат має право на винагороду у формі гонорару, який сплачується клієнтом на підставі договору про надання правової допомоги. Адвокат вправі самостійно визначити суму гонорару за свої послуги.
При цьому враховується кваліфікація та професійний досвід адвоката, об'єм та складність справи, приблизний час, який необхідно витратити для захисту інтересів Клієнта.
Сторона позивача звертає увагу суду на те, що адвокат Сігало В.Л. має більше 10-ти років професійного адвокатського стажу (не враховуючи юридичного стажу, починаючи з 2002року) та є повноважним регіональним представником Дніпропетровської області у Комітеті медичного та фармацевтичного права та біоетики НААУ (Національної асоціації адвокатів України).
На спростування заперечень апеляційної скарги проти фактичної участі у суді адвоката Сігало В.Л. в судовому засіданні 10.02.2025 року сторона позивача зазначає, що цього дня представником позивача подано письмову заяву, про що свідчить штам Оболонського районного суду міста Києва. Крім того, перебування 10.02.2025 року представника адвоката СігалоВ.Л. вОболонського районного суду м. Києва підтверджується офіційними документами, зокрема: листом «Про надання інформації» від 23.04.2025 року ТУ Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та витягом із Журналу реєстрації відвідувачів Оболонського районного суду м. Києва, що долучаються стороною позивача до відзиву на апеляційну скаргу.
Вказує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити, у тому числі, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За умовами вище наведеного, сторона позивача звертає увагу суду на те, що станом на сьогодення Баліцька А.М. - є військовослужбовицею Збройних сил України та отримує замість значної заробітної плати за колишньою посадою директорки кафе у м. Одеса, лише матеріальне забезпечення військового.
Сторона позивача вважає, що даний судовий розгляд у справі №756/11665/24 за наслідками звернення позивача ОСОБА_2 з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 безпідставно отриманих нею грошових коштів (справа № 756/2434/21) триває, починаючи з лютого 2021 року. А отже, витрати позивачки на правову адвокатську допомогу у справі №756/11665/24 були фактичними і неминучими за вини відповідача (апелянта).
Сума за надані послуги з правової допомоги по справі №756/11665/24 - є сталою і її розмір визначений умовами договору та додатками до відповідних заяв про відшкодування витрат.
Належних правових та інших підстав для зменшення суми правничої допомоги апелянтом - не наведено.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Сігало Валерій Леонідович заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданняне з'явилась. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції відповідач повідомлялась у встановленому законом порядку.
У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, в якому, з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь три проценти річних у розмірі 6 337,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 14 041,08 грн за період з 24.01.2024 року по 25.09.2024 року за затримку виконання постанови Київського апеляційного суду від 24.01.2024 року у справі №756/2434/21; три проценти річних у розмірі 227,87 грн та інфляційні втрати у розмірі 686,02 грн за період з 10.05.2024 року по 25.09.2024 року за затримку виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 10.04.2024року у справі №756/2434/21, а всього три проценти річних у розмірі 6 565,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 14 727,10 грн, а також понесені судові витрати.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та планує понести, що складається із судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу - 20 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , у тому числі, у стягненні із відповідача на користь позивача витрат на наданя правничої допомоги. В частині заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу зазначала, що вартість однієї години адвоката є завищеною та необгрунтованою, сума позову та витрати на правову допомогу не є співмірними. Дана категорія справ є справами незначної складності, по вказаній категорії справ сформована судова практика і об?єм наданих адвокатом послуг по правовій допомозі у цій справі не потребував такої значної тривалості часу (а.с. 72-74).
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 16 січня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втратзадоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три проценти річних у розмірі 6 539 (шість тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 38 копійок; інфляційні втрати у розмірі 14 727 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 10 копійок за невиконання грошового зобов'язання; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 209 (одна тисяча двісті дев'ять) гривень 75 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Учасниками справи судове рішення Оболонського районного суду м.Києва від 16 січня 2025 року не оскаржувалось.
24 січня 2025 року позивач ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначала, що з метою забезпечення представництва її інтересів в суді під час розгляду даної справи та надання інших видів правової допомоги між нею та адвокатом Сігало В.Л. було укладено договір про надання адвокатської правової допомоги № 2 від 02.09.2024 року. Детальний перелік наданих їй адвокатом послуг зазначений в Акті № 1 від 22.01.2025рокузгідно з яким загальний розмір вартості наданої адвокатом правничої допомоги складає 20 000,00 грн, загальна кількість витраченого часу - 13 годин. Вона повністю оплатила послуги за договором від 02.09.2024 року.
Таким чином, судові витрати, що понесла позивач у зв'язку із розглядом справи №756/11665/24 складають 20 000,00 грн, які позивач ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача.
До заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі долучила договір № 2 від 02 вересня 2024 року, укладений між адвокатом Сігало Валерієм Леонідовичем та Баліцькою Анною Миколаївною, акт № 1 від 22 січня 2025 року приймання-передачі адвокатських послуг (робіт), рахунок-фактуру від 22 січня 2025 року, квитанцію до прибуткового касового оредера № 1 від 22 січня 2025 року (а.с. 101-109).
30 січня 2025 року представникомвідповідача - адвокатом Письменною Н.В. шляхом формування документа у системі «Електронний суд» подані заперечення на заяву позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення, в яких сторона відповідача просила відмовити взадоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, зазначаючи про неспівмірність заявленої суми гонорару зі складністю справи, посилаючись на те, що справа не характеризувалася наявністю виключної правової проблеми, не стосувалася встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання, а розмір витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення, перевищує розмір позовних вимог(а.с. 111-116).
У зв?язку з тим, що судові слухання по даній справі продовжуються, позивач 10 лютого 2025 року подала до суду першої інстанції заяву, в якій просила суд прийняти та долучити до справи акт № 2 від 10 лютого 2025 року приймання-передачі адвокатських послуг (робіт) та ухвалити додаткове судове рішення (а.с. 119-122).
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 року заяву позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволено частково.
Ухвалено у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат додаткове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині у задоволенні вимог відмовлено.
Ухвалюючи додаткове судове рішення у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим що, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатами роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, беручи до уваги часткове задоволення позову, заперечення відповідача щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 15 000,00 грн.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У справі, яка переглядається в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, встановлено, що представництво інтересів позивача ОСОБА_2 в суді першої інстанції здійснював адвокат Сігало Валерій Леонідович на підставі ордера серія АЕ № 1248669 від 02 вересня 2024 року (а.с. 48).
Представник позивача разом з першою заявою по суті спору (у позовній заяві) просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, попередній (орієнтовний) розмір яких становить 20 000,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового судового рішення стороною позивача долучено договір № 2 від 02 вересня 2024 року, укладений між адвокатом Сігало Валерієм Леонідовичем та Баліцькою Анною Миколаївною, акт № 1 від 22 січня 2025 року приймання-передачі адвокатських послуг (робіт), рахунок-фактуру від 22 січня 2025 року, квитанцію до прибуткового касового оредера № 1 від 22 січня 2025 року (а.с. 101-109). 10 лютого 2025 року позивач подала до суду першої інстанції акт № 2 від 10 лютого 2025 року приймання-передачі адвокатських послуг (робіт) - а.с. 119-122.
Відповідно доумов договору про надання адвокатської правової допомоги № 2 від 02 вересня 2024 року, укладеного між адвокатом Сігало Валерієм Леонідовичем та Баліцькою Анною Миколаївною (замовник), адвокат представляє інтереси замовника в судах усіх інстанції, визначає правову позицію у справі, складає позовну заяву та інші необхідні процесуальні документи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування трьох процентів річних та інфляційних втрат за приписами статті 625 ЦК України, - пункти 1.1., 2.1. договору.
За правову допомогу, передбачену у пункті 1.1. договору, замовник сплачує адвокату грошову винагороду. Ціна правової допомоги не є фіксована, становить таємницю та залежить від затраченого адвокатом часу та тривалості судового розгляду - пункт 4.1. договору. Замовник сплачує адвокату грошову винагороду відповідно до розміру погодженого замовником у звіті адвоката про надані послуги та підписаного сторонами акта приймання-передачі наданих послуг в день підписання складеного сторонами акта - пункт 4.1.1. договору.
Остаточним актом № 2 від 10 лютого 2025 року приймання-передачі надання послуг до договору про надання адвокатських послуг підтверджується, що адвокатом на виконання умов договору надано замовнику, а останній прийняв без претензій наступні послуги: правовий аналіз матеріалів справи, вивчення наданих замовником банківських документів ( виписок з рахунку про рух коштів) консультації та роз'яснення Замовнику щодо правової позиції по справі №756/2434/21, витрачено адвокатом - 2 год.; участь адвоката (безпосередня) у судових засіданнях у Оболонському суді м. Києва у справі №756/11665/24 за наступними датами: 16.01.2025 року, 10.02.2025 року витрачено адвокатом - 6 год.; підготовка, складання позовної заяви (вихід. №1 від 11.09.2024) та доданих до неї документів (доказів), витрачено адвокатом - 3 год.; підготовка, складання Розрахунку №1 позовних вимог до позовної заяви вих. №1 від 11.09.2024 року, витрачено адвокатом - 1 год.; правовий аналіз постанов приватного виконавця Телявського А.М. про закінчення виконавчих проваджень: НОМЕР_3 від 25.09.2024року, НОМЕР_4 від 25.09.2024року, НОМЕР_5 від 26.09.2024 року та платіжних інструкцій №№ 2428, 2429, 2430, 2432, витрачено адвокатом -1 год.; підготовка та складання заяви про збільшення позовних вимог вих. №1 від 21.10.2024 року з додатками, витрачено адвокатом -1 год.; підготовка та складання Розрахунку №2 позовних вимог (до заяви про збільшення позовних вих. №2 від 21.10.2024) до позовної заяви, витрачено адвокатом -1 год.; підготовка та складання заяви (з додатками) вих. №1 від 22.01.2024 року про ухвалення додаткового рішення по справі №756/11665/24 до позовної заяви, витрачено адвокатом -1 год.
Загальна вартість таких послуг, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, оцінена в сумі 20 000,00 грн, яку сторона позивача просить стягнути з відповідача.
Стороною відповідача ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, а також в окремо поданій заяві подані заперечення щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: правовий аналіз матеріалів справи, вивчення наданих замовником банківських документів ( виписок з рахунку про рух коштів) консультації та роз'яснення замовнику правової позиції у справі №756/2434/21, зводяться до єдиної дії -формування правової позиції позивача та є складовими підготовки позовної заяви та доданих до неї документів (доказів), у тому числі розрахунку заборгованості, і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги.
Заявлені позивачем витрати в частиніправового аналізу постанов приватного виконавця Телявського А.М. про закінчення виконавчих проваджень: НОМЕР_3 від 25.09.2024року, НОМЕР_4 від 25.09.2024року, НОМЕР_5 від 26.09.2024рокута платіжних інструкцій №№ 2428, 2429, 2430, 2432 мають організаційний характер.Відсутні підтвердження, що замовнику послуг (позивачу у справі) разом з цим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.
Участь адвоката Сігало Валерія Леонідовичау судовому засіданні в Оболонському районному суді міста Києващодо розгляду позовної заяви підтверджується 16 січня 2025 року, яке тривало 36 хвилин, тому загальна тривалість судових засідань, що за актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 10 лютого 2025 року становить 6 годин, визначена стороною позивача завищеним підсумком.
До того ж, включені до описів робіт, виконаних адвокатом, послуги у вигляді складання адвокатом заяви про розподіл судових витрат не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказані послуги в розумінні статті 137 ЦПК України не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу, а є обов'язком учасника справи, який для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат подає до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. А заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, врахувавши складність справи, суть спору(про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов?язання), характер послуг, розгляд справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження, часткове задоволення позову ОСОБА_2 в сумі 21 266,48 грн, заперечення сторони відповідача ОСОБА_1 щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та її доводів щодо їх неспівмірності, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Доводи сторони позивач про те, що станом на сьогодення ОСОБА_2 (позивач у справі) є військовослужбовицею Збройних сил України та отримує замість значної заробітної плати за колишньою посадою директорки кафе у м. Одеса, лише матеріальне забезпечення військового не впливають на висновки суду в частині вирішення питанняпро судові витрати (витрат на професійну правничу допомогу).
При цьому, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із переглядом Київським апеляційним судом додаткового рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 року, розмір яких оцінено в сумі 10 000,00 грн, оскільки оскарження рішення суду в частині відшкодування чи розподілу судових витрат не є окремим судовим розглядом по суті спору, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вимога сторони позивача щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу за наслідками перегляду рішення суду лише в частині відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, є необґрунтованою та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат. Подібний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 925/790/17(925/580/20).
У зв'язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Письменної Наталі Володимирівни на додаткове рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 рокуслід задовольнити частково, а оскаржуване додаткове рішення - змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 , з 15 000,00 грн до 7 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Письменної Наталі Володимирівни задовольнити частково.
Додаткове рішення Оболонського районного суду м.Києва від 10 лютого 2025 року змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з 15 000,00 грн до 7 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Судді: